Глава 44 судове слідство

Стаття 375. Початок судового слідства

1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства.

2. Судове слідство починається з оголошення прокурором резолютивної частини обвинувального висновку, якщо учасники судового розгляду не заявили клопотань про оголошення обвинувального висновку в повному обсязі. У справах приватного обвинувачення потерпілий оголошує кримінальний позов стосовно особи.

3. Якщо у справі заявлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник, а в разі їхньої відсутності - головуючий оголошує позовну заяву.

Стаття 376. З’ясування думки підсудного щодо обвинувачення

1. Після оголошення документів, зазначених у статті 375 цього Кодексу, прокурор або в разі його відсутності у справі головуючий роз’яснює підсудному, а якщо підсудних декілька - кожному з них суть обвинувачення, після чого головуючий запитує, чи зрозуміло підсудному обвинувачення, чи визнає він себе винним, чи оспорює він обставини справи, встановлені досудовим слідством, і чи бажає давати показання.

2. Якщо в справі заявлено позов, головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чи визнають вони позов.

Стаття 377. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження

1. Після виконання зазначених у статті 377 цього Кодексу дій головуючий з’ясовує думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження.

2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду. При цьому допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, є обов’язковим.

3. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи чи розміру позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз’яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати відповідно ці фактичні обставини справи чи розмір позову в апеляційному порядку.

4. Якщо для вирішення питання щодо зменшення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, необхідно спочатку допитати підсудного, суд вирішує це питання після допиту підсудного.

5. Дослідження доказів у справах, що розглядаються судом присяжних, здійснюється у повному обсязі.

Стаття 378. Допит підсудного

1. Допит підсудного починається з пропозиції головуючого дати показання по пред’явленому обвинуваченню. Підсудний дає показання, після чого його допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники, представник служби у справах неповнолітніх, захисник, інші підсудні. Після допиту підсудного головуючий та судді мають право поставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей.

2. Допит підсудного у відсутності іншого підсудного допускається за вмотивованою ухвалою суду чи постановою судді у виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси встановлення обставин справи або безпека підсудного. Після повернення підсудного до залу суду головуючий ознайомлює його з показаннями, які були дані в його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання підсудному, що був допитаний у його відсутності, а також дати пояснення з приводу цих показань.

3. У судовому засіданні підсудний має право користуватися нотатками та документами.

Стаття 379. Перехід до судових дебатів після допиту підсудного

У разі, якщо відповідно до частини третьої статті 378 цього Кодексу суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, він після допиту останнього виконує вимоги статті 397 цього Кодексу і переходить до судових дебатів.

Стаття 380. Оголошення показань підсудного

Показання підсудного, дані під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду, оголошуються у разі:

1) якщо є суперечності між показаннями підсудного, даними в судовому засіданні, і раніше даними показаннями;

2) відмови підсудного давати показання в судовому засіданні;

3) якщо справа розглядається у відсутності підсудного.

Стаття 381. Допит свідка

1. Свідки допитуються по одному у відсутності недопитаних свідків.

2. Перед допитом головуючий встановлює дані про особу свідка, роз’яснює його права і громадський обов’язок повідомити про все, що йому відомо у справі, попереджає його про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України та через судового розпорядника приводить його до присяги, яка полягає у зверненні свідка до суду такого змісту: “Я зобов’язуюсь говорити суду правду і лише правду”. Німий свідок приносить присягу в письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту. Головуючий також з’ясовує стосунки свідка з підсудним і потерпілим та пропонує дати показання.

3. Після того як свідок дав показання, його допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, та їхні представники, представник служби у справах неповнолітніх, захисник, підсудний. Якщо свідка викликано в судове засідання за клопотанням учасників судового розгляду, запитання йому спочатку ставить той учасник судового розгляду, за клопотанням якого свідка викликано. Свідок, викликаний за ініціативою суду, допитується в загальному порядку.

4. Під час допиту свідка учасниками судового розгляду головуючий знімає навідні запитання та запитання, що не стосуються суті справи. Зняті запитання заносяться до протоколу судового засідання.

5. Після допиту свідка головуючий та судді мають право поставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей.

6. Свідок, даючи показання, може використовувати нотатки і документи. Свідкові дозволяється зачитувати документи, які стосуються змісту його показань. Ці документи свідок зобов’язаний пред’явити суду та учасникам судового розгляду на їхню вимогу. За ухвалою суду вони можуть бути долучені до справи.

7. Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не можуть покинути його без дозволу головуючого.

Стаття 382. Додатковий і повторний допити свідка

1. Кожний учасник судового розгляду має право ставити свідку додаткові запитання для з’ясування або доповнення раніше даних показань.

2. Свідка можна допитати додатково або повторно в присутності інших уже допитаних свідків або на очній ставці.

Стаття 383. Допит неповнолітнього свідка

1. Допит малолітнього, а за розсудом суду - і неповнолітнього свідка віком до шістнадцяти років провадиться за правилами статті 381 цього Кодексу в присутності педагога, який допомагає з’ясувати ступінь розвитку неповнолітнього та його можливості у сприйнятті і відтворенні фактів. З цією ж метою в разі необхідності допит неповнолітнього свідка може проводитись у присутності психолога, лікаря чи законного представника неповнолітнього.

2. До початку допиту зазначеним у частині першій цієї статті особам роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми при допиті, а також право за дозволом головуючого ставити свідкові запитання і викладати свої зауваження. Головуючий вправі відвести поставлене запитання, але воно повинно бути занесене до протоколу.

3. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок дати правдиві показання, але про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за дачу завідомо неправдивих показань за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України він не попереджається та до присяги не приводиться.

4. По закінченні допиту неповнолітній свідок, якому не виповнилось шістнадцять років, видаляється із залу суду, крім випадків, якщо суд визнає за необхідне присутність цього свідка в залі суду.

5. За рішенням суду допит неповнолітнього свідка може бути проведений у відсутності підсудного. У такому випадку після повернення підсудного до залу суду головуючий знайомить його з показаннями свідка і надає можливість поставити йому запитання. Підсудний може дати пояснення з приводу показань цього свідка.

Стаття 384. Оголошення показань свідка

1. Показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду, оголошуються у разі:

1) якщо є суперечності між показаннями свідка, даними в судовому засіданні, і раніше даними показаннями;

2) неможливості його явки в судове засідання з поважних причин.

2. У судовому засіданні також може бути оголошено показання свідка, допитаного судом відповідно до статті 371 цього Кодексу.

Стаття 385. Допит потерпілого

1. Перед допитом головуючий встановлює дані про особу потерпілого, роз’яснює його право давати показання. Якщо потерпілий бажає дати показання, головуючий попереджає його про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України та приводить його до присяги, зміст якої наведений у частині другій статті 382 цього Кодексу. Німий потерпілий приносить присягу в письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту. Головуючий також з’ясовує стосунки потерпілого з підсудним та пропонує дати показання.

2. Потерпілий, якому не виповнилось шістнадцять років, про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України не попереджається і до присяги не приводиться.

3. Допит потерпілого проводиться за правилами допиту свідка. Допит потерпілого проводиться перед допитом свідків.

Стаття 386. Пред’явлення для впізнання

1. Потерпілому, свідку, підсудному під час судового слідства можуть бути пред’явлені для впізнання особа чи предмет, впізнання яких не проводилось під час дізнання чи досудового слідства.

2. Пред’явлення для впізнання проводиться з додержанням вимог, передбачених частинами першою-четвертою статті 249 та частинами першою-третьою статті 250 цього Кодексу.

Стаття 387. Проведення експертизи в судовому засіданні

1. Експертиза в суді призначається з додержанням правил, передбачених главою 34 цього Кодексу.

2. Експерт у судовому засіданні бере участь у дослідженні доказів і може за дозволом суду ставити запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, які мають значення для його висновку.

3. Після з’ясування обставин, що мають значення для висновку експерта, головуючий пропонує учасникам судового розгляду подати в письмовому вигляді питання, які вони бажають поставити перед експертом.

4. Головуючий оголошує питання, які надійшли від учасників судового розгляду і суддів. Щодо питань, які надійшли, суд заслуховує думку учасників судового розгляду і експерта, якщо він бере участь у судовому засіданні, усуває ті питання, які не стосуються справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює питання, які він ставить перед експертом із власної ініціативи.

5. Після цього з додержанням вимог статті 274 цього Кодексу суддя виносить постанову, а суд - ухвалу, в якій формулює поставлені на вирішення судової експертизи питання. Копія постанови чи ухвали передається експерту або надсилається до судово-експертної установи, експертам якої доручається провести експертизу.

6. Експерт складає висновок судової експертизи, який повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 159 цього Кодексу. Експерт оголошує висновок. Якщо експерт у судове засідання не викликався, висновок оголошує головуючий. Висновок долучається до справи.

Стаття 388. Допит експерта в суді

1. Після оголошення висновку експертизи прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, підсудний, судді в зазначеній послідовності можуть поставити експерту усні запитання для роз’яснення і доповнення його висновку.

2. Запитання та відповіді на них заносяться до протоколу судового засідання.

Стаття 389. Дослідження висновку судового експерта, даного під час розслідування справи

Якщо в судовому засіданні бере участь експерт, який проводив судову експертизу під час досудового розслідування, суд досліджує за його участю докази, які можуть мати значення для висновку. Після цього експерт оголошує висновок експертизи. Якщо експерт у судове засідання не викликався, висновок оголошує головуючий.

Стаття 390. Проведення додаткової або повторної експертиз

1. У випадках, передбачених частинами другою і третьою статті 276 цього Кодексу, суд може призначити додаткову чи повторну експертизу. Додаткова або повторна судові експертизи призначаються і проводяться з додержанням вимог статей 387 і 389 цього Кодексу.

2. У разі призначення додаткової або повторної експертизи розгляд справи може бути відкладено.

Стаття 391. Огляд речових доказів

1. Речові докази повинні бути оглянуті судом і пред’явлені учасникам судового розгляду, а якщо це необхідно - свідкам, спеціалісту чи експерту.

2. Особи, яким пред’явлено речові докази, можуть звертати увагу суду на ті чи інші особливості їх, які мають доказове значення.

3. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться на місці їх знаходження.

Стаття 392. Оголошення протоколів слідчих дій та інших документів

Протоколи слідчих дій та інші документи, долучені до справи, якщо в них викладені чи посвідчені обставини, що мають доказове значення, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового розгляду.

Стаття 393. Огляд місця події

1. Суд, визнавши за необхідне оглянути місце події, проводить огляд за участю всіх учасників судового розгляду, а якщо цього вимагають обставини справи - за участю свідків, спеціалістів і експертів.

2. На місці огляду підсудному, свідкам, потерпілому, спеціалістам і експертам можуть бути поставлені запитання, пов’язані з проведенням огляду.

3. Учасники судового розгляду при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення.

4. Проведення огляду і його результати зазначаються в протоколі судового засідання та можуть фіксуватися технічними засобами.

Стаття 394. Перевірка показань на місці

З метою перевірки і уточнення показань свідка, потерпілого, підсудного або інших фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд із додержанням правил, передбачених статтею 252 цього Кодексу, вправі провести перевірку показань на місці разом з учасниками судового розгляду, а за необхідності - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Проведення перевірки показань на місці та її результати зазначаються в протоколі судового засідання та можуть фіксуватися технічними засобами.

Стаття 395. Судові доручення

1. З метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя - постановою вправі за клопотаннями учасників судового розгляду чи за власною ініціативою доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні процесуальні дії. В ухвалі (постанові) зазначається, які саме дії необхідно виконати, та встановлюється строк виконання доручення.

2. Особа, яка виконує доручення, проводить відповідну процесуальну дію з додержанням вимог, передбачених главами 32, 33 і 34 цього Кодексу. Протокол процесуальної дії та здобуті при її виконанні матеріали передаються суду.

3. Протокол процесуальної дії та здобуті при її виконанні матеріали досліджуються в судовому засіданні і долучаються до справи.

Стаття 396. Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності підсудного

Якщо при розгляді справи в суді буде встановлено, що підсудний під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебував у стані неосудності або після цього захворів душевною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд виносить ухвалу, а суддя - постанову про зміну порядку розгляду і продовжує розгляд справи за правилами, встановленими главою 54 цього Кодексу.

Стаття 397. Закінчення судового слідства

1. Після дослідження судом усіх доказів головуючий опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У разі заявлення клопотань суд обговорює їх і вирішує у відповідності з вимогами статті 374 цього Кодексу.

2. Після виконання дій, пов’язаних із доповненням судового слідства, головуючий оголошує про закінчення судового слідства і перехід до судових дебатів.