Глава 42 загальні положення головного судового розгляду

Стаття 335. Безпосередність і усність головного судового розгляду

1. Суд першої інстанції при розгляді справи безпосередньо досліджує докази в справі: допитує підсудних, потерпілих, свідків, цивільних позивачів, цивільних відповідачів, експертів, заслуховує їхні висновки, оглядає речові докази, оголошує протоколи слідчих дій та інші документи.

2. Судове засідання в кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. До закінчення розгляду справи розгляд тими ж суддями інших справ не допускається.

3. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, безпосередньо дослідити лише ті докази, які стосуються тих фактичних обставин справи, що оспорюються підсудним чи іншими учасниками судового розгляду.

Стаття 336. Колегіальний і одноособовий головний судовий розгляд справ

Головний судовий розгляд справ здійснюється:

1) одноособово суддею, який діє від імені суду;

2) у справах про особливо тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, - колегіально судом у складі двох професійних суддів і трьох народних засідателів, а за клопотанням підсудного - судом присяжних.

Стаття 337. Незмінність складу суду

1. Кожна справа повинна бути розглянута в одному і тому ж складі суддів.

2. Якщо хто-небудь із суддів при колегіальному розгляді справи позбавлений можливості продовжувати брати участь у розгляді справи, він у виключних випадках замінюється іншим суддею і розгляд справи розпочинається спочатку, за винятком випадків, передбачених статтею 339 та частиною п’ятою статті 434 цього Кодексу.

Стаття 338. Запасний народний засідатель

1. У справі, яка розглядається колегіально судом у складі двох професійних суддів і трьох народних засідателів і для розгляду якої необхідний значний час, за розпорядженням головуючого в судове засідання може бути викликано одного чи декількох запасних народних засідателів.

2. Запасні народні засідателі перебувають у залі судового засідання з початку розгляду справи і в разі вибуття народного засідателя заміняють його, про що головуючий виносить постанову.

Стаття 339. Головуючий у судовому засіданні

1. Головуючий у судовому засіданні спрямовує судове слідство на забезпечення повного, всебічного і об’єктивного встановлення обставин, що підлягають доказуванню, і встановлення істини, усуває із судового слідства все те, що не стосується предмета судового розгляду.

2. Головуючий не вправі обмежувати або порушувати права учасників судового розгляду.

Стаття 340. Участь підсудного в головному судовому розгляді

1. Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається за участю підсудного, явка якого до суду є обов’язковою.

2. Підсудний у судовому засіданні користується правами і несе обов’язки, передбачені статтею 47 цього Кодексу.

3. Розгляд справи у відсутності підсудного допускається лише у випадках, передбачених частиною першою статті 354 і статтею 478 цього Кодексу.

Стаття 341. Участь прокурора в головному судовому розгляді

1. Прокурор, керуючись вимогами закону, на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.

2. Якщо в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явлене підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення, про що винести постанову. Прокурор повідомляє про такий намір суд, який оголошує перерву, а також прокурора, який направив справу до суду. У своїй постанові прокурор викладає мотиви відмови від обвинувачення з посиланням на відповідні пункти частини першої статті 169 цього Кодексу. Постанова долучається до справи, а її копії надсилаються прокурору, який направив справу до суду, та вручаються підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам. У разі незгоди з рішенням прокурора, який бере участь у справі, прокурор, який направив справу до суду, скасовує постанову про відмову від обвинувачення і здійснює заміну прокурора чи особисто підтримує обвинувачення.

3. Правила частини другої цієї статті застосовуються і при частковій відмові прокурора від обвинувачення в разі непідтвердження обвинувачення підсудного у вчиненні окремих злочинів із їх сукупності.

4. Прокурор пред’являє цивільний позов чи підтримує пред’явлений іншими особами цивільний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів.

Стаття 342. Участь захисника в головному судовому розгляді

Захисник під час судового розгляду справи сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті його законних інтересів. Захисник користується правами і несе обов’язки, передбачені статтею 49 цього Кодексу.

Стаття 343. Участь потерпілого, його законного представника і представника в головному судовому розгляді

1. Потерпілий під час судового розгляду справи користується правами і несе обов’язки, передбачені статтею 56 цього Кодексу. Законний представник і представник потерпілого користуються його правами з обмеженнями, передбаченими частиною першою статті 64 і частиною другою статті 65 цього Кодексу.

2. У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий або його законний представник вправі вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку вони підтримують обвинувачення.

Стаття 344. Участь цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників та заставодавця в головному судовому розгляді

1. Цивільний позивач і цивільний відповідач під час судового розгляду справи користуються правами і несуть обов’язки, передбачені статтею 60 цього Кодексу. Представники цивільного позивача і цивільного відповідача користуються їхніми правами з обмеженнями, передбаченими частиною другою статті 65 цього Кодексу.

2. Заставодавець під час головного судового розгляду має право бути присутнім при розгляді справи в суді, давати пояснення і брати участь у судових дебатах щодо питань, які стосуються запобіжного заходу і питань про повернення застави.

Стаття 345. Участь перекладача в головному судовому розгляді

У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, в судове засідання викликається перекладач, який користується правами і несе обов’язки, передбачені статтею 71 цього Кодексу.

Стаття 346. Участь спеціаліста і експерта в головному судовому розгляді

У разі необхідності в судове засідання можуть бути викликані експерт і спеціаліст, які користуються правами і несуть обов’язки, передбачені відповідно статтями 68 та 69 цього Кодексу.

Стаття 347. Предмет головного судового розгляду

1. Розгляд справи провадиться тільки стосовно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.

2. У разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення, порушити провадження в кримінальній справі за новим обвинуваченням чи щодо нових осіб, суд додержується вимог, передбачених статтями 348, 349, 350 чи 351 цього Кодексу.

Стаття 348. Зміна обвинувачення

1. Під час головного судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред’явлене особі обвинувачення в бік покращання, а в бік погіршення його становища - лише в межах встановлених досудовим слідством обставин.

2. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушені правила про обов’язковість проведення досудового слідства або нове обвинувачення вимагатиме зміни підсудності справи місцевому суду на підсудність апеляційному суду.

3. Дійшовши переконання, що пред’явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор повідомляє про такий намір суд, який оголошує перерву, та прокурора, який направив справу до суду. Прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення за вимогами статті 232 цього Кодексу та викладає мотиви прийнятого рішення. Постанова долучається до справи, а її копії надсилаються прокурору, який направив справу до суду, та вручаються підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам. У разі незгоди з рішенням прокурора, який бере участь у справі, прокурор, який направив справу до суду, скасовує постанову про зміну обвинувачення і здійснює заміну прокурора чи особисто підтримує обвинувачення.

4. Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз’яснює потерпілому та його представнику їхнє право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі.

5. Якщо потерпілий та його представник відмовилися підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі, а також у всіх інших випадках суд роз’яснює підсудному, що той буде захищатись у судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується.

6. У разі виявлення нових даних про обставини злочину після зміни прокурором обвинувачення прокурор вправі повторно змінити обвинувачення за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті.

Стаття 349. Вирішення питання про нове обвинувачення

Установивши під час головного судового розгляду, що в діях підсудного є ознаки злочину, щодо якого обвинувачення йому не пред’являлося, суд своєю ухвалою (постановою) повідомляє про це прокурора. Ухвала (постанова) виноситься одночасно з вироком чи іншим судовим рішенням, яким закінчується провадження в суді першої інстанції.

Стаття 350. Вирішення питання щодо співучасників злочину

Установивши під час судового слідства дані, які вказують на наявність ознак злочину в діях будь-якої особи, яка не притягується до відповідальності в даній справі, суд своєю ухвалою (постановою) повідомляє про це прокурора. Ухвала (постанова) виноситься одночасно з вироком чи іншим судовим рішенням, яким закінчується провадження в суді першої інстанції.

Стаття 351. Дії суду в разі виявлення ознак злочину проти правосуддя

Якщо під час головного судового розгляду суд встановить факти дачі завідомо неправдивих показань, висновку чи неправильного перекладу або виявить ознаки іншого злочину проти правосуддя, він виносить про це ухвалу (постанову), яку направляє прокурору для прийняття рішення. Ухвала (постанова) виноситься одночасно з вироком чи іншим судовим рішенням, яким закінчується провадження в суді першої інстанції.

Стаття 352. Окрема ухвала (постанова) суду

1. Суд за наявності на те підстав одночасно з вироком чи іншим судовим рішенням, яким закінчується провадження в суді першої інстанції, виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або службових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, і вимагає вжиття відповідних заходів.

2. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи судом нижчого рівня.

3. Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов’язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину.

4. Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, якщо у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування.

5. Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне.

6. Не пізніше як у місячний строк по окремій ухвалі (постанові) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему хвалу (постанову).

7. У разі залишення службовою особою окремої ухвали (постанови) суду без розгляду повинно бути вжито заходів, передбачених статтями 253-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 353. Розпорядок судового засідання

1. Підтримання порядку під час судового засідання покладається на головуючого. Усі розпорядження головуючого повинні виконувати беззаперечно як учасники судового розгляду, так і присутні в залі судового засідання особи. Якщо хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій чи розпоряджень головуючого, усні заперечення заносяться до протоколу судового засідання, а заперечення в письмовому вигляді долучаються до справи.

2. Зверненням до суду є: “Ваша честе! ”. Усі учасники судового розгляду звертаються до суду, заявляють клопотання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього правила можна лише за дозволом головуючого.

3. До залу судового засідання не допускаються:

1) особи, молодші шістнадцяти років, якщо вони не є підсудними, особами, щодо яких розглядається питання про застосування примусового заходу виховного характеру або закриття провадження в кримінальній справі, потерпілими або свідками в справі;

2) особи, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

3) душевно хворі, крім випадків, коли щодо них розглядається питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

4) озброєні особи, крім варти підсудних та осіб, які забезпечують безпеку суду та учасників судового розгляду.

Стаття 354. Заходи, які застосовуються до порушників порядку в судовому засіданні

1. У разі порушення підсудним порядку в судовому засіданні або невиконання ним розпоряджень головуючого суд попереджає його про те, що в разі повторного вчинення зазначених дій його буде видалено із залу судового засідання. При повторному порушенні підсудним порядку в судовому засіданні чи невиконанні ним розпоряджень головуючого суд може видалити його із залу судового засідання тимчасово або на весь час головного судового розгляду і проголошення вироку. Якщо у зв’язку з видаленням підсудний був відсутній у залі судового засідання під час проголошення вироку, копія вироку вручається йому в строк, передбачений частиною першою статті 422 цього Кодексу.

2. У разі суттєвого порушення порядку в судовому засіданні чи невиконання законного розпорядження головуючого прокурором головуючий робить йому попередження. При повторному порушенні порядку в судовому засіданні чи невиконанні розпорядження головуючого розгляд справи відкладається для заміни прокурора. Одночасно суд порушує перед прокурором вищого рівня питання про притягнення прокурора, який брав участь у розгляді справи, до передбаченої законом відповідальності.

3. У разі суттєвого порушення порядку в судовому засіданні чи невиконання законного розпорядження головуючого захисником головуючий робить йому попередження. При повторному порушенні порядку в судовому засіданні чи невиконанні законного розпорядження головуючого суд із додержанням вимог, передбачених статтею 53 цього Кодексу, вправі усунути захисника від участі у справі та замінити його іншим захисником, а також порушити перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури питання про притягнення захисника до передбаченої законом відповідальності.

4. У разі порушення порядку в судовому засіданні чи невиконання розпорядження головуючого іншим учасником судового розгляду суд накладає на нього штраф згідно з чинним законодавством і попереджає його про наслідки повторного порушення. При повторному порушенні іншим учасником судового розгляду порядку в судовому засіданні чи невиконанні ним розпоряджень головуючого суд одночасно з накладенням штрафу може видалити його із залу судового засідання тимчасово або на весь час головного судового розгляду, а якщо це порушення було вчинене судовим експертом чи спеціалістом - відкласти розгляд справи для їх заміни.

5. Непідкорення осіб, присутніх у залі судового засідання, розпорядженням головуючого або порушення ними порядку під час судового засідання, а так само вчинення під час судового засідання будь-ким дій, які свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил, тягне вжиття заходів згідно з чинним законодавством. Одночасно ці особи можуть бути видалені із залу судового засідання тимчасово або на весь час головного судового розгляду.

Стаття 355. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

Під час розгляду справи суд за наявності до того підстав може змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного. На постанову (ухвалу) суду про зміну, скасування чи обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути подана апеляція учасниками судового розгляду

Стаття 356. Відкладення і зупинення головного розгляду справи

1. Розгляд справи відкладається, якщо вона не може бути розглянута у зв’язку з неявкою кого-небудь із викликаних осіб або необхідністю витребувати нові докази. Відкладаючи розгляд справи, суд вислуховує всі клопотання учасників судового розгляду, вирішує їх, а також вживає необхідних заходів для виклику в наступне судове засідання осіб, що не з’явилися, чи витребовує нові докази та визначає дату, час і місце проведення наступного судового засідання.

2. Суд зупиняє розгляд справи:

1) якщо підсудний ухилився від суду і місце його перебування невідоме - до розшуку підсудного;

2) якщо підсудний захворів на тяжку тривалу хворобу, яка виключає участь його в розгляді справи, - до його видужання;

3) у разі сумніву щодо відповідності положень цього Кодексу Конституції України - до одержання рішення Конституційного Суду України з цього питання.

3. Зупиняючи розгляд справи з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, суд одночасно своєю мотивованою постановою (ухвалою) оголошує розшук підсудного. Копія постанови (ухвали) про оголошення розшуку протягом доби після її винесення направляється до відповідного органу розшуку. Одночасно суд направляє копію постанови про обрання запобіжного заходу, а також повідомляє дані, які можуть знадобитися при здійсненні розшукових заходів.

4. На вимогу суду орган, який здійснює розшук, зобов’язаний інформувати його про стан виконання постанови (ухвали) про оголошення розшуку.

5. Установивши місце перебування підсудного, орган розшуку з додержанням вимог, передбачених частинами шостою і сьомою статті 237 цього Кодексу, негайно вживає заходів до етапування підсудного до місця розгляду справи чи до забезпечення його явки до суду, про що інформує суд, який оголосив розшук.

6. Якщо до відповідальності притягнуто декількох осіб, суд, зупинивши розгляд справи щодо одного чи кількох підсудних, продовжує розгляд справи щодо інших.

7. У наступному судовому засіданні розгляд справи продовжується з моменту, в який вона була відкладена чи зупинена, якщо не змінився склад суду. В іншому випадку розгляд справи починається з початку.

Стаття 357. Повернення кримінальної справи прокурору зі стадії головного судового розгляду

1. Суд повертає кримінальну справу прокурору зі стадії головного судового розгляду у випадках, передбачених частиною четвертою статті 520 цього Кодексу.

2. Кримінальна справа повертається прокурору також у разі, якщо під час головного судового розгляду з’ясується, що прокурором при складанні обвинувального висновку і надісланні справи до суду було суттєво порушено вимоги статей 299, 300, 301, 307 цього Кодексу або слідчим при закінченні досудового слідства були суттєво порушені вимоги статей 291-297 цього Кодексу. У цьому випадку суддя зобов’язує прокурора протягом п’яти діб забезпечити усунення допущених порушень.

Стаття 358. Закриття провадження в кримінальній справі на стадії головного судового розгляду

1. За клопотанням учасників судового розгляду чи за власною ініціативою суд закриває провадження в кримінальній справі:

1) з підстав, передбачених частиною першою статті 169, статтями 170 і 171 цього Кодексу;

2) у разі відмови чи часткової відмови прокурора від обвинувачення, якщо потерпілий чи його законний представник не підтримують обвинувачення;

3) у справі приватного обвинувачення та в інших справах, у яких потерпілий після відмови прокурора від обвинувачення підтримував обвинувачення, - якщо потерпілий відмовився від обвинувачення.

2. Якщо суд, розглядаючи справу публічного обвинувачення, дійде висновку про необхідність перекваліфікації злочину за статтею Кримінального кодексу України про злочин, що відноситься до справ приватного чи приватно-публічного обвинувачення, він за відсутності письмової заяви потерпілого про притягнення особи до кримінальної відповідальності закриває провадження у кримінальній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 цього Кодексу, за винятком обставин, передбачених у частині четвертій статті 165 цього Кодексу.

3. Закриваючи провадження у справі, суд скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову, конфіскації майна, грошових стягнень, а також вирішує питання про речові докази та повернення застави.

4. Про закриття провадження у справі суддя виносить постанову, а суд - ухвалу.

5. На постанову (ухвалу) про закриття провадження у справі протягом семи діб із моменту її оголошення можуть бути подані апеляції у разі:

1) закриття провадження з підстав, передбачених частиною першою статті 170, статтями 171 і 172 цього Кодексу, - прокурором, потерпілим і його представником, які підтримували обвинувачення, а з мотивів закриття провадження - також підсудним, його захисником і законним представником;

2) закриття провадження у зв’язку з відмовою прокурора від обвинувачення чи часткового закриття провадження у зв’язку з частковою відмовою прокурора від обвинувачення - прокурором, який направив справу до суду.

Стаття 359. Порядок винесення постанов і ухвал у судовому засіданні

1. З усіх питань, що вирішуються під час головного судового розгляду, вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя виносить постанову, а суд - ухвалу.

2. Постанови (ухвали) про повернення справи прокурору, зупинення чи закриття провадження у справі, обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, оголошення розшуку, вирішення заяв про відводи, призначення судової експертизи і окремі ухвали (постанови) виносяться в нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа.

3. Постанови (ухвали) про вирішення інших питань виносяться у зазначеному в частині другій цієї статті порядку або на місці із занесенням їх до протоколу судового засідання.

4. Постанови (ухвали), винесені під час судового розгляду, підлягають оголошенню.