- •Глава 1. Кримінально-процесуальне законодавство і його завдання
- •Глава 2 засади кримінального провадження
- •Глава 3 суд
- •Глава 4 прокурор
- •Глава 5 слідчий, начальник слідчого підрозділу
- •Глава 6 органи дізнання
- •Глава 7 підозрюваний
- •Глава 8 обвинувачений
- •Глава 9 захисник
- •Глава 10. Потерпілий
- •Глава 11 цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальній справі
- •Глава 12 законний представник, представник у кримінальній справі, заставодавець
- •Глава 13. Свідок, судовий експерт, спеціаліст, понятий, перекладач
- •Глава 14 забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у справі
- •Глава 15 обставини, що виключають участь у кримінальному провадженні
- •Глава 16 фіксування процесуальних дій
- •Глава 17 процесуальні рішення
- •Глава 18 процесуальні строки
- •Глава 19 процесуальні витрати та їх відшкодування
- •Глава 20 затримання підозрюваного, обвинуваченого
- •Глава 21 запобіжні заходи
- •Глава 22 інші заходи процесуального примусу
- •Глава 23 предмет, процес і обов’язок доказування
- •Глава 24 процесуальні джерела доказів
- •Глава 25 кримінальне переслідування і його види
- •Глава 26 підстави і порядок припинення кримінального переслідування
- •Глава 27 підстави та приводи до початку кримінально-процесуальної діяльності
- •Глава 28 дізнання
- •Глава 29 система досудового слідства
- •Глава 30 загальні положення досудового слідства
- •Глава 31 притягнення як обвинуваченого, пред’явлення та зміна обвинувачення
- •Глава 32 допити, очна ставка, пред’явлення для впізнання, перевірка показань на місці, слідчий експеримент
- •Глава 33 огляд, освідування, ексгумація, виїмка, обшук, накладення арешту на кореспонденцію, застосування технічних засобів отримання інформації
- •Глава 34 заходи щодо відшкодування завданої злочином шкоди та забезпечення конфіскації майна
- •Глава 35 проведення судової експертизи
- •3) У справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи;
- •Глава 36 зупинення провадження у справі
- •Глава 37 закінчення досудового слідства
- •Глава 38 повноваження прокурора у кримінальній справі, що надійшла від органу дізнання, слідчого
- •Глава 39 оскарження рішень, дій чи бездіяльності начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого, прокурора, слідчого судді
- •Глава 40 підсудність кримінальних справ
- •Глава 41 попередній розгляд справи суддею
- •Глава 42 загальні положення головного судового розгляду
- •Глава 43 підготовча частина головного судового розгляду
- •Глава 44 судове слідство
- •Глава 45 судові дебати. Останнє слово підсудного
- •Глава 46 ухвалення і проголошення вироку
- •Глава 47 особливості провадження в суді присяжних
- •Глава 48 розгляд справ судом після скороченого досудового провадження та прийняття судового рішення при згоді обвинуваченого з пред’явленим обвинуваченням і цивільним позовом
- •Глава 49 Особливий порядок провадження у кримінальних справах щодо окремої категорії осіб
- •Глава 50 особливості провадження у справах приватного обвинувачення
- •Глава 51 особливості заочного провадження у кримінальних справах
- •Глава 52 особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх
- •Глава 53 застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, що не досягли віку кримінальної відповідальності
- •Глава 54 особливості провадження у справах неосудних і обмежено осудних осіб та осіб, у яких психічний розлад виник після вчинення злочину
- •Глава 55 особливості провадження у справах, які містять державну та іншу охоронювану законом таємницю
- •Глава 56 апеляційне провадження
- •Глава 57 розгляд справи за апеляцією
- •Глава 58 касаційне провадження
- •Глава 59 провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •Глава 60 перегляд судових рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами
- •Глава 61 виконання вироку, постанови, ухвали суду
- •Глава 62 провадження по відновленню втрачених справ
- •Глава 63 імунітети дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав
- •Глава 64 правова допомога у кримінальних справах при провадженні окремих процесуальних дій
- •Глава 65 видача осіб, які вчинили злочин (екстрадиція)
- •Глава 66 передача і прийняття засуджених осіб
- •Глава 67 провадження у кримінальних справах у порядку кримінального переслідування
- •Глава 68 інші питання кримінального судочинства, пов’язані з міжнародними відносинами
Глава 35 проведення судової експертизи
Стаття 273. Підстави призначення судової експертизи
1. Судова експертиза призначається у разі, якщо під час провадження в кримінальній справі виникають питання, для вирішення яких необхідні спеціальні знання.
2. Судова експертиза призначається обов’язково:
1) для встановлення причин смерті;
2) для встановлення ступеню тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) У справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи;
4) для визначення психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, підсудного за наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності, встановлення його здатності з огляду на фізичні чи психічні вади правильно сприймати факти, що мають значення для справи, і давати показання про них;
5) для встановлення віку підозрюваного чи обвинуваченого, якщо це необхідно для вирішення питання про його кримінальну відповідальність, за відсутності відповідних документів про вік і неможливості їх одержання;
6) для вирішення питання про необхідність примусового лікування обвинуваченого чи підсудного від хвороби, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.
3. У випадках, передбачених частиною другою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений, підсудний не можуть відмовитися від проведення необхідних досліджень.
Стаття 274. Порядок призначення судової експертизи
1. За необхідності проведення судової експертизи особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає мотивовану постанову, а суддя або суд ухвалу з додержанням правил, зазначених у статті 100 цього Кодексу. Крім того, у постанові (ухвалі) зазначаються підстави для проведення судової експертизи, прізвище судового експерта або назва судово-експертної установи, експертам якої доручається провести судову експертизу, питання, що ставляться на вирішення судового експерта (експертів), перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а також матеріалів, що направляються експертові для ознайомлення, та інші дані, які мають значення для проведення судової експертизи, а також попередження його про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.
2. Питання, поставлені перед судовим експертом, і його висновок по них не можуть виходити за межі його спеціальних знань.
3. Коли експертиза здійснюється не в експертній установі, особа або орган, який призначив експертизу, упевнившись в особі експерта, вручає йому копію постанови (ухвали) про призначення експертизи, роз`яснює обов’язки та права, встановлені статтею 69 цього Кодексу, і попереджає його про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.
4. У разі, якщо експертизу призначено експертам декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається назва провідної установи, на яку покладається організація проведення експертизи. Якщо проведення експертизи доручається державній експертній установі та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визначається експертна установа.
5. Постанова (ухвала) про призначення експертизи направляється в кожну з установ-виконавців, а також особі, яка не є працівником експертної установи. Об`єкти дослідження та матеріали справи направляються провідній установі.
6. Коли експертиза здійснюється в судово-експертній установі, експерт зазначає у вступній частині висновку, що він попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і стверджує це своїм підписом.
7. У виняткових випадках, якщо без проведення судової експертизи неможливо встановити наявність чи відсутність ознак злочину, судова експертиза може бути призначена до порушення проваження у кримінальній справі особою, яка здійснює дізнання, чи слідчим з додержанням вимог, передбачених частинами першою і другою цієї статті.
8. При визначенні об’єктів та матеріалів, що підлягають направленню для проведення експертизи, особа або орган, що призначив експертизу, у разі необхідності вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків.
Стаття 275. Вимоги до висновку судової експертизи
1. За наслідками судової експертизи складається мотивований висновок в письмовій формі, який долучається до справи.
2. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким, на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом запитання. Якщо при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені запитання, він має вправо вказати на них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
3. У висновку судової експертизи обов’язково повинно бути зазначено і засвідчено підписом експерта, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.
4. Якщо для проведення судової експертизи призначено кількох експертів, які доходять одного висновку, вони всі підписують цей висновок. Експерт, не згодний з іншими експертами, складає окремий висновок.
5. Якщо дослідження провести неможливо у разі постановлення перед експертом питань, які не потребують спеціальних знань або виходять за межі його компетенції, або недостатності наданих експерту матеріалів для дачі висновку, він складає мотивований висновок про неможливість провести експертизу.
Стаття 276. Оцінка висновку судової експертизи
1. Висновок судової експертизи оцінюється особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, судом, суддею, слідчим суддею в сукупності з іншими доказами. Висновок судової експертизи не є обов’язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідній постанові, ухвалі, вироку.
2. Якщо висновок судової експертизи буде визнано неповним або недостатньо ясним, або виникли нові питання, що стосуються раніше досліджуваних обставин кримінальної справи, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя, суд можуть призначити додаткову судову експертизу.
3. Якщо висновок судової експертизи викликає сумнів у його правильності, обґрунтованості, суперечить іншим доказам у справі або встановлено нові факти, які можуть вплинути на висновки експерта, або при призначенні і проведенні експертизи було допущено істотне порушення вимог цього Кодексу, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя, суд призначають повторну судову експертизу.
Стаття 277. Особи, які залучаються до проведення судової експертизи
1. Особа або орган, який призначив експертизу, доручають її проведення суб’єктам судово-експертної діяльності, коло яких визначається законом.
2. У разі відсутності в судово-експертній установі експерта або експертів із відповідних галузей знань для проведення експертизи експертами можуть бути призначені особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
3. Якщо експертна установа або експерт, який не працює в експертній установі, визначають, що для проведення експертизи виникає потреба у використанні спеціальних знань іншого спеціаліста, вони за згодою особи чи органу, які призначили експертизу, можуть залучити цього спеціаліста до участі у проведенні експертизи.
Стаття 278. Зразки для судово-експертного дослідження
1. Відбирання та вилучення зразків, необхідних для судово-експертного дослідження, здійснюються на підставі постанови особи, яка здійснює дізнання, слідчого. У разі необхідності відбирання зразків здійснюється за участю спеціаліста. Про відбирання зразків складається протокол.
2. Зразки зберігаються за правилами зберігання речових доказів.
3. Якщо під час проведення експертизи виникає необхідність у відбиранні зразків для порівняльного дослідження, то воно здійснюється експертом, про що він зазначає у своєму висновку.
Стаття 279. Права підозрюваного, обвинуваченого, інших осіб при призначенні і проведенні судової експертизи
1. При призначенні і проведенні судової експертизи підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник, потерпілий, його представник мають право:
1) знайомитися з постановою про призначення експертизи
2) заявити відвід судовому експерту;
3) заявляти клопотання про призначення судового експерта з числа вказаних ним осіб, постановку перед судовою експертизою додаткових питань;
4) давати пояснення судовому експертові;
5) пред’являти додаткові документи і матеріали;
6) знайомитися з матеріалами судової експертизи після її закінчення;
7) заявляти клопотання про призначення додаткової чи повторної судової експертизи.
2. Цивільний позивач і цивільний відповідач та їхні представники при призначенні і проведенні судової експертизи користуються правами, передбаченими в частині першій цієї статті, якщо висновки експертизи можуть мати доказове значення для вирішення цивільного позову у справі.
3. Особа або орган, який призначив експертизу, повинен завчасно ознайомити осіб, зазначених у частині першій, а в разі необхідності - зазначених у частині другій цієї статті, з постановою (ухвалою) про призначення судової експертизи і роз’яснити їм права, передбачені цією статтею, про що особою, яка здійснює дізнання, слідчим складається протокол, а суддею, судом зазначається в журналі судового засідання.
4. Зазначеним у цій статті особам за їхнім клопотанням особа або орган, який призначив експертизу, може дозволити бути присутніми при проведенні судовим експертом окремих досліджень і давати пояснення.
5. Якщо психічний стан підозрюваного чи обвинуваченого не дозволяє оголосити йому постанову (ухвалу) про призначення судово-психіатричної експертизи, вона оголошується його законному представнику і захиснику.
6. Якщо експертиза призначалася до порушення кримінальної справи, визнання особи підозрюваним, цивільним позивачем, цивільним відповідачем чи до притягнення як обвинуваченого, передбачені цією статтею права забезпечуються після набуття особою відповідного процесуального статусу.
Стаття 280. Пред’явлення підозрюваному, обвинуваченому та іншим особам висновку судової експертизи
1. По закінченні судової експертизи її висновок пред’являється і роз’яснюється слідчим підозрюваному, обвинуваченому, захиснику, потерпілому, а у відповідних випадках - цивільному позивачу, цивільному відповідачу або їхнім представникам.
2. Якщо експертизу проведено до порушення кримінальної справи, визнання особи підозрюваним, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, притягнення як обвинуваченого, висновок експертизи пред’являється особі після набуття нею відповідного процесуального статусу.
3. Про пред’явлення висновку судової експертизи зазначеним у частині першій цієї статті особам та про наявні зауваження і клопотання щодо нього особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає протокол, а суддя, суд зазначає в журналі судового засідання.
Стаття 281. Проведення додаткової або повторної судових експертиз
1. Провадження додаткової експертизи доручається тому ж або іншому експерту.
2. Провадження повторної експертизи доручається іншому експерту чи іншим експертам. Повторна експертиза здійснюється, переважно, комісією експертів, що мають спеціальні знання в одній галузі знань.
Стаття 282. Комплексна експертиза
1. Комплексна експертиза здійснюється, якщо для вирішення поставлених перед експертом питань потрібні спеціальні знання, що належать до різних галузей знань або до різних напрямів у межах однієї галузі знань.
2. Якщо проведення комплексної експертизи потребує залучення експертів різних експертних установ або експертів, особа чи орган, що призначив судову експертизу, визначає провідну експертну установу (експерта), на яку покладається організація виконання експертизи і на адресу якої направляються постанова (ухвала) про призначення експертизи, об’єкти і матеріали справи. На адресу іншої експертної установи чи іншого експерта (експертів) направляється лише постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи.
3. У разі проведення комплексної експертизи в одній експертній установі організація її проведення покладається на керівника експертної установи.
