- •Глава 1. Кримінально-процесуальне законодавство і його завдання
- •Глава 2 засади кримінального провадження
- •Глава 3 суд
- •Глава 4 прокурор
- •Глава 5 слідчий, начальник слідчого підрозділу
- •Глава 6 органи дізнання
- •Глава 7 підозрюваний
- •Глава 8 обвинувачений
- •Глава 9 захисник
- •Глава 10. Потерпілий
- •Глава 11 цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальній справі
- •Глава 12 законний представник, представник у кримінальній справі, заставодавець
- •Глава 13. Свідок, судовий експерт, спеціаліст, понятий, перекладач
- •Глава 14 забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у справі
- •Глава 15 обставини, що виключають участь у кримінальному провадженні
- •Глава 16 фіксування процесуальних дій
- •Глава 17 процесуальні рішення
- •Глава 18 процесуальні строки
- •Глава 19 процесуальні витрати та їх відшкодування
- •Глава 20 затримання підозрюваного, обвинуваченого
- •Глава 21 запобіжні заходи
- •Глава 22 інші заходи процесуального примусу
- •Глава 23 предмет, процес і обов’язок доказування
- •Глава 24 процесуальні джерела доказів
- •Глава 25 кримінальне переслідування і його види
- •Глава 26 підстави і порядок припинення кримінального переслідування
- •Глава 27 підстави та приводи до початку кримінально-процесуальної діяльності
- •Глава 28 дізнання
- •Глава 29 система досудового слідства
- •Глава 30 загальні положення досудового слідства
- •Глава 31 притягнення як обвинуваченого, пред’явлення та зміна обвинувачення
- •Глава 32 допити, очна ставка, пред’явлення для впізнання, перевірка показань на місці, слідчий експеримент
- •Глава 33 огляд, освідування, ексгумація, виїмка, обшук, накладення арешту на кореспонденцію, застосування технічних засобів отримання інформації
- •Глава 34 заходи щодо відшкодування завданої злочином шкоди та забезпечення конфіскації майна
- •Глава 35 проведення судової експертизи
- •3) У справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи;
- •Глава 36 зупинення провадження у справі
- •Глава 37 закінчення досудового слідства
- •Глава 38 повноваження прокурора у кримінальній справі, що надійшла від органу дізнання, слідчого
- •Глава 39 оскарження рішень, дій чи бездіяльності начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого, прокурора, слідчого судді
- •Глава 40 підсудність кримінальних справ
- •Глава 41 попередній розгляд справи суддею
- •Глава 42 загальні положення головного судового розгляду
- •Глава 43 підготовча частина головного судового розгляду
- •Глава 44 судове слідство
- •Глава 45 судові дебати. Останнє слово підсудного
- •Глава 46 ухвалення і проголошення вироку
- •Глава 47 особливості провадження в суді присяжних
- •Глава 48 розгляд справ судом після скороченого досудового провадження та прийняття судового рішення при згоді обвинуваченого з пред’явленим обвинуваченням і цивільним позовом
- •Глава 49 Особливий порядок провадження у кримінальних справах щодо окремої категорії осіб
- •Глава 50 особливості провадження у справах приватного обвинувачення
- •Глава 51 особливості заочного провадження у кримінальних справах
- •Глава 52 особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх
- •Глава 53 застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, що не досягли віку кримінальної відповідальності
- •Глава 54 особливості провадження у справах неосудних і обмежено осудних осіб та осіб, у яких психічний розлад виник після вчинення злочину
- •Глава 55 особливості провадження у справах, які містять державну та іншу охоронювану законом таємницю
- •Глава 56 апеляційне провадження
- •Глава 57 розгляд справи за апеляцією
- •Глава 58 касаційне провадження
- •Глава 59 провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •Глава 60 перегляд судових рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами
- •Глава 61 виконання вироку, постанови, ухвали суду
- •Глава 62 провадження по відновленню втрачених справ
- •Глава 63 імунітети дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав
- •Глава 64 правова допомога у кримінальних справах при провадженні окремих процесуальних дій
- •Глава 65 видача осіб, які вчинили злочин (екстрадиція)
- •Глава 66 передача і прийняття засуджених осіб
- •Глава 67 провадження у кримінальних справах у порядку кримінального переслідування
- •Глава 68 інші питання кримінального судочинства, пов’язані з міжнародними відносинами
Глава 34 заходи щодо відшкодування завданої злочином шкоди та забезпечення конфіскації майна
Стаття 270. Забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна
1. З метою забезпечення можливої конфіскації майна чи за наявності даних про те, що злочином або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову шкоду або закладом охорони здоров’я понесено витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя, суд зобов’язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову.
2. Забезпечення цивільного позову здійснюється шляхом накладення арешту (в межах заявленого позову) на банківські рахунки, цінності та інше майно підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або осіб, які несуть за законом майнову відповідальність за його дії чи дії неосудного, де б це майно не знаходилось і незалежно від того, перебуває воно у їхній приватній власності чи є часткою у спільній власності, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або осіб, які несуть за законом майнову відповідальність за його дії чи дії неосудного, проводиться за вмотивованою постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, за винятком тих випадків, коли майно, на яке накладається арешт, знаходиться у житлі чи іншому володінні особи. Майно описується і може бути передано на зберігання представникам підприємств, установ, організацій, членам родини підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або осіб, які несуть за законом майнову відповідальність за його дії чи дії неосудного, чи іншим особам або вилучається і зберігається в органі досудового слідства. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його приховування.
3. Не підлягає описові майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, визначене у Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до Закону України “Про виконавче провадження”), майно, що є предметом застави, а також майно, визначене у Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (додаток до цього Кодексу).
4. Накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого, яке знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, проводиться лише за вмотивованою постановою слідчого судді. При необхідності накласти арешт на майно слідчий за погодженням із прокурором звертається з поданням до слідчого судді за місцем провадження слідства. Слідчий суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, а у разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявності підстав виносить постанову про накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого чи постанову про відмову в накладенні арешту. На постанову судді про накладення арешту на майно протягом трьох діб з моменту її виконання, а на постанову про відмову в накладенні такого арешту протягом трьох діб з дня її винесення може бути подано апеляцію, що не зупиняє виконання постанови.
5. У разі, якщо для забезпечення цивільного позову необхідно провести виїмку або обшук, вони здійснюються відповідно до вимог цього Кодексу.
6. При накладенні арешту на майно і передачі його на зберігання складається протокол відповідно до вимог статей 95 і 96 цього Кодексу, який підписується особою, яка здійснює дізнання, слідчим, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. У протоколі або в додатку до нього повинен міститися опис переданого на зберігання майна із зазначенням його вартості та індивідуальних ознак. При відсутності майна, яке підлягає арешту, про це вказується в протоколі. Копія протоколу надається особі, на майно якої накладено арешт.
7. Для встановлення вартості описаного майна у разі необхіднності запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою.
8. Якщо під час дізнання чи досудового слідства не було вжито заходів до забезпечення позову або такі заходи були недостатніми, вони вживаються за постановою судді при попередньому розгляді справи, яка виконується в порядку, передбаченому законом.
9. Якщо в забезпеченні позову відпала потреба, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя своєю постановою, а суд - ухвалою скасовують раніше вжиті заходи.
10. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються і у випадках, коли необхідно забезпечити виконання вироку в частині застосування конфіскації майна, штрафу, стягнення безпідставно придбаного майна.
11. Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, а також звільнення такого майна з-під арешту здійснюються виключно за рішенням суду.
Стаття 271. Особливості порядку накладення арешту на цінні папери, корпоративні права і частку в господарських товариствах
1. З метою забезпечення можливої конфіскації майна або відшкодування завданої злочином або суспільно небезпечним діянням шкоди особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор вправі накласти арешт на цінні папери, який здійснюється за правилами, передбаченими статтею 270 цього Кодексу.
2. У протоколі опису цінних паперів, на які накладено арешт, зазначається:
1) загальна кількість цінних паперів, на які накладено арешт, їх вид, характеристики, реквізити;
2) номінальна вартість;
3) державний реєстраційний номер;
4) відомості про емітента або орган чи особу, які видали цінні папери або здійснили реєстрацію випуску цінних паперів або інформацію про випуск цінних паперів, а також про місце, де здійснюється облік прав власника цінних паперів;
5) дані про документи, які посвідчують право власності та номінального власника на цінні папери, на які накладено арешт.
6) відомості про форму цінних паперів (документальну чи іншу форму), назву зберігача або інших осіб, на рахунку яких перебувають такі цінні папери. У разі опису недокументальної форми цінних паперів у постанові про арешт на такі цінні папери зазначається заборона здійснювати певного виду рух таких цінних паперів особами, що мають право на проведення операцій щодо таких цінних паперів.
3. Порядок погашення цінних паперів, на які накладено арешт, виплати по них доходів, їхньої конвертації чи обміну, інших дій з ними визначається відповідним законом України.
4. Про накладення арешту на цінні папери повідомляється Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку або її територіальні відділення, а про накладення арешту на приватизаційні папери - Фонд державного майна України.
5. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд вправі встановити заборону на відчуження і розпорядження майном (часткою) та іншими корпоративними правами в господарському товаристві або іншому підприємстві, установі, організації. У цьому разі можуть встановлюватись обмеження також і на сплату дивідендів та інших виплат, одержання яких випливає з корпоративних прав. Такі обмеження не повинні утруднювати діяльність господарського товариства, підприємства, установи, організації, а також зачіпати інтереси інших учасників спільної власності та корпоративних прав.
6. Про накладення заборон та обмежень на частку у майні та інші корпоративні права повідомляється Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку або її територіальні відділення, відповідна державна податкова інспекція, а також господарське товариство, підприємство, установа, організація, учасником якого є підозрюваний, обвинувачений, підсудний. Управління часткою та корпоративними правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного може бути покладено на іншого учасника господарського товариства, підприємства, установи, організації або на Фонд державного майна України.
Стаття 272. Добровільне відшкодування заподіяної злочином чи суспільно небезпечним діянням шкоди
1. Підозрюваний, обвинувачений, цивільний відповідач, їхні законні представники, представники, фізичні чи юридичні особи, які в силу закону несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну діями неосудного, який вчинив суспільно небезпечне діяння, вправі в повному обсязі або частково відшкодувати заподіяну злочином чи суспільно небезпечним діянням шкоду потерпілому, цивільному позивачеві.
2. У разі повного або часткового відшкодування завданої злочином або суспільно небезпечним діянням шкоди підозрюваний, обвинувачений, цивільний відповідач, їхні законні представники, представники, фізичні чи юридичні особи, які в силу закону несуть майнову відповідальність, передають слідчому відповідні фінансові документи або розписки, які долучаються до справи.
3. У разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, цивільний відповідач, їхні законні представники, представники, фізичні чи юридичні особи, які в силу закону несуть майнову відповідальність, з метою відшкодування завданої злочином або суспільно небезпечним діянням шкоди перерахували кошти в розпорядження органу досудового слідства, ці кошти зберігаються на депозитному рахунку до вступу в законну силу судового рішення.