Глава 33 огляд, освідування, ексгумація, виїмка, обшук, накладення арешту на кореспонденцію, застосування технічних засобів отримання інформації

Стаття 254. Огляд

1. З метою виявлення слідів злочину, інших матеріальних об’єктів, які можуть бути речовими доказами, і обставин, що мають доказове значення, встановлення відомостей про факти, які можуть вказувати на наявність чи відсутність ознак злочину, слідчий здійснює огляд місцевості, приміщень, предметів, документів, трупів, тварин тощо.

2. Огляд у разі необхідності може бути проведений до порушення провадження в кримінальній справі.

3. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється лише за вмотивованою постановою слідчого судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною третьою статті 262 цього Кодексу. Постанова слідчого судді про проведення огляду оскарженню не підлягає.

4. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови слідчого судді. При цьому володілець житла чи іншого володіння не має права чинити перешкоди в проведенні огляду. Огляд житла чи іншого володіння особи без постанови слідчого судді може бути проведено також за її письмовою згодою.

5. У випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий у протоколі огляду обов’язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови слідчого судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки слідчого суддю і прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством. Копія протоколу вручається власнику оглянутого житла чи іншого володіння.

Стаття 255. Порядок проведення огляду

1. Для забезпечення найбільш успішного проведення огляд провадиться удень. У невідкладних випадках огляд може бути проведено і в нічний час, коли є підстави вважати, що затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів злочину або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. При цьому необхідно вжити заходів для достатнього освітлення місця огляду. У разі необхідності огляд провадиться повторно. При цьому необхідно вжити заходів щодо охорони місця огляду і збереження слідів злочину.

2. При проведенні огляду в житлі чи в іншому володінні особи повинна бути забезпечена присутність цієї особи або будь-кого з повнолітніх членів її сім’ї. Якщо їхню присутність забезпечити неможливо, запрошується представник житлової організації або представник органу місцевого самоврядування. Органи внутрішніх справ зобов’язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.

3. Огляд у приміщеннях, що їх займають підприємства, установи, організації, здійснюється в присутності їх представників.

4. Особи, у житлі чи в іншому володінні яких здійснюється огляд, представники підприємств, установ, організацій мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу.

5. Особа, яка здійснює огляд, вилучає лише ті предмети і документи, які необхідні для встановлення обставин у справі, та предмети, вилучені з обігу.

6. Усі вилучені предмети і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі, якщо огляд предметів і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються в закритому вигляді до того часу, поки не буде здійснено їх остаточний огляд і опечатування.

7. Огляд здійснюється в присутності двох понятих. За необхідності особа, яка здійснює огляд, може залучати більшу кількість понятих.

8. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий для участі в огляді може запросити спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи.

9. Для забезпечення можливості з’ясування обставин, що мають значення для справи, або встановлення відповідності даних, які виявлені при огляді, фактичній обстановці, або для впізнання відповідних предметів, для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, обвинувачений та інші особи.

10. Особа, що провадить дізнання, слідчий чи прокурор, які здійснюють огляд місця події, вправі заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

11. При огляді прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, можуть застосовувати технічні засоби, проводити вимірювання, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих предметів, оглядати і вилучати предмети і документи, які можуть бути доказами у справі.

Стаття 256. Огляд місця події

1. Орган дізнання, отримавши повідомлення про вчинений злочин чи виявлення його ознак, негайно повідомляє про це особу, яка провадить дізнання, слідчого чи прокурора і вживає заходи щодо охорони місця події та зберігання в незмінному стані виявлених на ньому слідів злочину, слідів осіб, що вчинили злочин. Одночасно повинні бути вжиті заходи до припинення злочину, затримання особи, що його вчинила або вчиняє, надання необхідної допомоги потерпілому, виявлення свідків та інші необхідні заходи.

2. У разі отримання заяви, повідомлення чи іншої інформації про вчинений злочин чи виявлення його ознак особа, яка провадить дізнання, слідчий повинен негайно приступити до огляду місця події з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки, в якій було вчинено злочин, а також інших обставин, які мають значення для справи.

3. Особам, які перебувають на місці вчинення злочину, забороняється без дозволу особи, що провадить дізнання, слідчого, які проводять огляд місця події, будь-що змінювати або вилучати до закінчення огляду. Як виняток, дозволяється зміна або вилучення, що викликані вимогами громадської безпеки, гігієни чи надання невідкладної медичної допомоги потерпілим, відновлення нормальної діяльності особливо важливих об’єктів. Знищення слідів злочину або вилучення їх, вчинені з метою перешкоджання встановленню обставин у справі, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

4. Під час огляду місця події підлягають обов’язковому вилученню знаряддя злочину і предмети, що містять на собі сліди злочину чи осіб, що його вчинили, і можуть бути визнані речовими доказами. За неможливості вилучення таких предметів вони повинні бути детально оглянуті, описані в протоколі огляду і, по можливості, зафіксовані технічними засобами фіксування зображення. Особа, що здійснює огляд, може передати вказані предмети на зберігання представникам установ, підприємств, організацій або громадянам, про що зазначається в протоколі огляду. При цьому особи, яким передано ці предмети, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за їх втрату або пошкодження.

Стаття 257. Освідування особи

1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий здійснює освідування підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів злочину або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

2. Освідування здійснюється за постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, яка є обов’язковою для особи, щодо якої винесена, та за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, виняток може бути зроблено лише для лікаря і за згодою особи, яка освідується.

3. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, якщо це пов’язано з необхідністю оголювати її. У цьому разі за дорученням слідчого освідування здійснюється судово-медичним експертом або лікарем.

4. При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров’я. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, що освідується, слідів злочину або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і надаються суду.

5. Освідування може бути проведено у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини.

Стаття 258. Огляд і впізнання трупа

1. Зовнішній огляд трупа слідчий здійснює за участю судово-медичного експерта. Якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, огляд здійснюється в присутності лікаря.

2. Труп може бути пред’явлений для впізнання. Впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і другою статті 250 цього Кодексу.

3. Огляд і впізнання трупа можуть бути проведені в стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини.

4. Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті.

5. Труп підлягає видачі родичам або близьким загиблого лише з письмового дозволу прокурора чи слідчого і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Стаття 259. Ексгумація трупа

1. Ексгумація трупа здійснюється за постановою слідчого, яка затверджується прокурором. Виконання постанови покладається на органи місцевого самоврядування.

2. Труп виймається з місця поховання в присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил частини першої статті 255 і статті 258 цього Кодексу. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень труп захоронюється в тому ж місці з приведенням могили в попередній стан.

3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.

4. У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення досліджень.

5. При ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені предмети і документи, які мають доказове значення.

6. Ексгумація трупа може бути проведена в стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини у разі, якщо це необхідно для встановлення наявності чи відсутності ознак злочину.

Стаття 260. Протокол огляду місця події, освідування особи, огляду, впізнання та ексгумації трупа

1. Про проведення огляду місця події, освідування особи, огляду, впізнання та ексгумації трупа слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 94 і 95 цього Кодексу. Крім того, у протоколі зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, у якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення процесуальної дії. Якщо при огляді вилучалися предмети, документи та об’єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі.

2. До протоколу додаються графічні зображення, відбитки, зліпки, фотознімки, матеріали кінозйомки чи відеозапису.

Стаття 261. Обшук

1. Обшук здійснюється, якщо є достатні підстави вважати, що в приміщенні чи в іншому місці або в особи знаходяться предмети чи документи, які можуть бути доказами, а також для виявлення розшукуваних осіб, а також трупів, тварин. Обшук може проводитись і для виявлення майна та накладення на нього арешту з метою забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

2. Обшук проводиться за вмотивованою постановою органу дізнання, слідчого за згодою прокурора.

3. Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, проводиться за вмотивованою постановою слідчого судді. За необхідності провести обшук житла чи іншого володіння особи слідчий за згодою прокурора звертається з поданням до слідчого судді за місцем провадження слідства, а в разі необхідності - за місцем розташування житла, приміщення чи місця, у якому необхідно провести обшук або примусову виїмку. Слідчий суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, за необхідності вислуховує прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про проведення обшуку чи про відмову в цьому. На цю постанову слідчого судді може бути подано апеляцію прокурором протягом трьох діб із моменту її оголошення, а особою, в якої проведено обшук, - протягом трьох діб з моменту проведення обшуку.

4. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук може бути проведено без згоди прокурора, а житла чи іншого володіння особи - без постанови слідчого судді. При цьому в протоколі зазначаються причини, що зумовили проведення обшуку без згоди прокурора чи постанови слідчого судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшуку слідчому судді та прокурору.

Стаття 262. Виїмка

1. Виїмка предметів і документів, які можуть бути доказами, проводиться, якщо є відомості, у кого і де вони знаходяться, і якщо при цьому немає необхідності їх відшукувати.

2. Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого або органу дізнання, погодженою з прокурором.

3. Виїмка предметів і документів із житла чи іншого володіння особи при відсутності її згоди здійснюється за вмотивованою постановою слідчого судді, яка виноситься з додержанням порядку, передбаченого частиною третьою статті 261 цього Кодексу. На цю постанову слідчого судді може бути подано апеляцію прокурором протягом трьох діб із моменту її оголошення, а особою, у якої проведено виїмку, - протягом трьох діб з моменту проведення виїмки;

4) Виїмка документів, що становлять державну та/або банківську таємницю, проводиться тільки за вмотивованою постановою слідчого судді за поданням слідчого, погодженим з прокурором, або поданням прокурора.

Стаття 263. Порядок проведення обшуку і виїмки

1. Обшук чи виїмка проводяться особою, яка здійснює дізнання, слідчим у присутності понятих у кількості, здатній забезпечити достовірність результатів цих слідчих дій, а за необхідності - із залученням спеціаліста.

2. При проведенні обшуку чи виїмки у житлі повинна бути забезпечена присутність особи, у якої здійснюється обшук чи виїмка, або будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї. Якщо їхню присутність забезпечити неможливо, то запрошується представник житлової організації або представник органу місцевого самоврядування.

3. Обшук чи виїмка у приміщеннях, що їх займають підприємства, установи, організації, проводяться в присутності їхніх представників.

4. Особи, у яких проводиться обшук чи виїмка, представники підприємств, установ, організацій мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу.

5. Перед обшуком чи виїмкою особа, яка здійснює дізнання, слідчий знайомить із постановою про проведення цих слідчих дій осіб, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

6. Перед обшуком слідчий пропонує видати предмети і документи, що підлягають вилученню, або особу, яка переховується, після чого здійснює обшук. У разі необхідності обшук здійснюється примусово. Перед виїмкою особа, яка здійснює дізнання, слідчий пропонує видати добровільно предмети і документи, що підлягають вилученню, а в разі відмови або неповної видачі - здійснює виїмку примусово.

7. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий вправі заборонити особам, що знаходяться в приміщенні або іншому місці, де здійснюється обшук чи виїмка, покидати його, а також спілкуватися між собою чи з іншими особами до закінчення обшуку чи виїмки. Він вправі відкривати замкнені приміщення і сховища. При цьому не повинні допускатися не викликані необхідністю пошкодження замків, засувів, дверей, інших предметів і порушення порядку в приміщенні.

8. Виявлені предмети і документи, що мають доказове значення, а також предмети, зберігання яких заборонено, підлягають вилученню. У протоколі обшуку викладаються підстави вилучення предметів і документів.

9. Усі вилучені предмети і документи пред’являються понятим та іншим особам, які були присутніми при обшуку чи виїмці, детально описуються і за необхідності упаковуються та опечатуються. Зняття упаковки і печатки при подальшому провадженні здійснюється тільки при проведенні слідчої дії, по завершенні якої у разі необхідності предмети і документи знову опечатуються, про що обов’язково зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. Огляд предметів і документів, вилучених при обшуку чи виїмці, за правилами, передбаченими у статті 255 цього Кодексу, слідчий здійснює на місці обшуку чи виїмки, а у разі, якщо це неможливо, вилучені предмети і документи доставляються за місцем провадження у справі.

10. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий зобов’язані вживати всіх заходів до того, щоб не були розголошені сам факт обшуку чи виїмки, а також конфіденційна інформація про особу, виявлена при провадженні цих слідчих дій.

11. При вилученні майна, грошових коштів або інших цінностей, їх власник або законний володілець повідомляються протягом 24-х годин з моменту вилучення.

12. Постанова про проведення обшуку та виїмки може бути оскаржена до прокурора або до суду у встановленому порядку.

Стаття 264. Обшук особи та виїмка в неї предметів і документів

1. За наявності підстав, передбачених статтями 261 і 262 цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, особа, яка здійснює дізнання, слідчий може провести обшук особи чи виїмку в неї цих предметів або документів.

2. Обшук особи або виїмка в неї предметів і документів провадяться у порядку, передбаченому статтею 264 цього Кодексу.

3. Обшук особи та виїмка в неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови особи, яка здійснює дізнання, слідчого в таких випадках:

1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;

2) при затриманні підозрюваного;

3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;

4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться у приміщенні, де здійснюється виїмка чи обшук, приховує при собі предмети або документи, що підлягають вилученню у відповідності з постановою про проведення виїмки чи обшуку.

4. Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи в якої здійснюється виїмка. Обшук повинен проводитися таким чином, щоб не допустити приниження гідності особи, яку обшукують.

5. За наявності обставин, що вимагають негайних дій для припинення злочину, фізичного захоплення особи, що його вчинила або вчиняє, захисту життя і здоров’я громадян, особа, дії якої становлять небезпеку або яка знищує сліди злочину, може бути обшукана без дотримання правил, встановлених цим Кодексом. Зброя та будь-які предмети, що можуть бути використані для нападу, а також предмети, документи, які викривають захоплену особу або інших осіб у вчиненні злочину і можуть бути знищені чи приховані, вилучаються негайно. Вилучені предмети негайно передаються органу дізнання, слідчому чи прокурору з рапортом або поясненням особи, що провела вилучення.

Стаття 265. Протокол обшуку чи виїмки

1. Про проведення обшуку чи виїмки особа, яка здійснює дізнання, слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 94 і 95 цього Кодексу. Крім того, у протоколі повинно бути вказано, у якому місці і за яких обставин виявлені предмети і документи, видані вони добровільно чи вилучені примусово, а в протоколі обшуку, який проводився з метою виявлення розшукуваної особи - де і за яких обставин її виявлено. Усі вилучені предмети і документи повинні бути перелічені в протоколі із зазначенням їх кількості та, при можливості, індивідуальних ознак. Якщо огляд предметів і документів, вилучених при обшуку чи виїмці, на місці зробити неможливо, їх огляд здійснюється за місцем провадження у справі, про що складається окремий протокол із додержанням вимог, передбачених статтею 260 цього Кодексу.

2. Якщо при проведенні обшуку чи виїмки мали місце спроби знищити або приховати предмети чи документи, ця обставина зазначається в протоколі із зазначенням заходів, вжитих особою, яка здійснює дізнання, слідчим.

3. Копія протоколу обшуку чи виїмки вручається під розписку особі, у якої були проведені обшук чи виїмка, або повнолітньому члену її сім’ї, а за їхньої відсутності - представнику житлово-експлуатаційної організації або представнику місцевої влади, на території якої були проведені ці слідчі дії.

4. Якщо обшук чи виїмка проводилися на території підприємства, установи, організації, копія протоколу вручається під розписку представникові їх адміністрації.

5. Якщо власник або законний володілець вилучених речей не був присутнім під час проведення обшуку або виїмки, копія протоколу вручається йому або надсилається протягом 24-х годин з моменту складання. У випадку, якщо власник або законний володілець вилучених речей на момент проведення обшуку та виїмки був невідомий, проте став відомий згодом, копія протоколу надсилається йому протягом 24-х годин з моменту отримання відповідної інформації.

Стаття 266. Добровільна видача предметів і документів

1. Особа, у володінні, розпорядженні або на зберіганні якої знаходяться предмети і документи, які можуть мати доказове значення, може добровільно їх видати слідчому.

2. Про видачу предметів і документів слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 94 і 95 цього Кодексу. Крім того, у протоколі повинно бути вказано, у якому місці, ким і за яких обставин видані предмети і документи, а також зазначено, що вони видані добровільно. Усі вилучені предмети і документи повинні бути перелічені в протоколі із зазначенням їх кількості та індивідуальних ознак. Якщо огляд цих предметів і документів на місці зробити неможливо, їх огляд здійснюється за місцем провадження у справі, про що складається окремий протокол із додержанням вимог, передбачених статтею 268 цього Кодексу.

3. Копія протоколу вручається під розписку особі, яка добровільно видала предмети і документи.

4. У разі надходження предметів і документів, які можуть мати доказове значення, поштовим чи іншим зв’язком слідчий складає про це протокол огляду з дотриманням правил, зазначених у частині другій цієї статті. Копія протоколу ініціатору добровільної видачі в цьому випадку не надсилається.

Стаття 267. Накладення арешту на кореспонденцію і застосування технічних засобів отримання інформації

1. Арешт на кореспонденцію і застосування технічних засобів отримання інформації може бути здійснено лише за наявності достатніх підстав вважати, що в кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються між собою, містяться дані про вчинений злочин середньої тяжкості чи більш тяжкий або документи і предмети, що можуть бути доказами вчинення такого злочину, і якщо в інший спосіб отримати їх неможливо.

2. До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, відносяться листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми, повідомлення електронною поштою тощо.

3. За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, прокурор за клопотанням слідчого звертається з поданням до судді апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації. Суддя розглядає подання, вивчає матеріали справи, вислуховує прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації або про відмову в цьому. Суддею визначається термін арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації на строк до двох місяців. При закінченні встановленого строку може бути внесено нове подання.

4. На постанову судді може бути подано апеляцію прокурором протягом трьох діб із моменту її оголошення, а особою, на кореспонденцію якої було накладено арешт чи стосовно якої застосовано технічні засоби отримання інформації, - протягом трьох діб з моменту, коли їй стало про це відомо.

5. У постанові про накладення арешту на кореспонденцію зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитися ця слідча дія, прізвище, ім’я та по батькові особи, кореспонденція якої має затримуватися, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт, термін, протягом якого зберігається арешт, назва установи зв’язку, на яку покладається обов’язок затримувати кореспонденцію і повідомляти про це слідчого.

6. У постанові про застосування технічних засобів отримання інформації зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитися ця слідча дія, прізвище, ім’я та по батькові, інші необхідні дані про особу, інформація, яка буде отримуватися за допомогою технічних засобів, види отримання інформації, термін, протягом якого буде отримуватись інформація, назва установи, на яку покладається обов’язок отримувати інформацію і повідомляти про це слідчого.

7. Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи застосування технічних засобів отримання інформації направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов’язковою.

8. Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або застосовує технічні засоби отримання інформації і протягом доби повідомляє про це слідчого.

Стаття 268. Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, отриманої технічними засобами

1. Огляд кореспонденції здійснюється в установі зв’язку за участю понятих із числа службовців цієї установи, а за необхідності - і за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває і оглядає затриману кореспонденцію за умови забезпечення нерозголошення конфіденційної інформації про особу та даних досудового слідства.

2. При виявленні документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень, виїмка яких не здійснюється з метою забезпечення конфіденційності арешту на кореспонденцію. За відсутності документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримання до визначеного ним терміну.

3. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол з додержанням правил, зазначених у статтях 94 і 95 цього Кодексу. Крім того, у протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення було оглянуто, що з них вилучено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії.

4. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий прослуховує чи в інший відповідний спосіб вивчає зміст отриманої інформації, про що складає протокол. При виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою визнає носій отриманої за допомогою технічних засобів інформації доказом і долучає його до справи.

Стаття 269.Скасування арешту, накладеного на кореспонденцію, та припинення застосування технічних засобів отримання інформації

Арешт, накладений на кореспонденцію, скасовується, а застосування технічних засобів отримання інформації припиняється після закінчення терміну, встановленого постановою судді для виконання цих слідчих дій. Слідчий скасовує арешт, накладений на кореспонденцію, або припиняє застосування технічних засобів отримання інформації, якщо у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при передачі кримінальної справи прокурору в порядку, передбаченому статтею 298 цього Кодексу.