Глава 27 підстави та приводи до початку кримінально-процесуальної діяльності

Стаття 186. Інформація про злочин

1. Інформація про вчинений злочин або підготовку до нього приймається від громадян, службових осіб підприємств, організацій, установ в усній, письмовій чи в інший формі.

2. Завідомо неправдиві заяви, повідомлення про вчинення злочину тягнуть передбачену законом відповідальність.

Стаття 187. Обов’язок почати попередню перевірку заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин

1. Орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор зобов’язані негайно в межах своєї компетенції почати попередню перевірку заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин у всіх випадках, коли для цього є передбачені законом приводи та підстави, або направити їх для перевірки за належністю.

2. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя не вправі відмовити в прийнятті заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, у тому числі з посиланнями на неповноту викладених у них відомостей, неналежність заяви чи повідомлення, політичні погляди, національність, партійну належність, стать, вік, стан здоров’я особи, яка звернулась із заявою чи повідомленням, закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та будь-які інші обставини.

3. У разі надходження заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин до судді він направляє їх прокурору.

4. Одночасно з прийняттям заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин вживаються всі можливі заходи, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про злочин, вживаються необхідні заходи для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.

Стаття 188. Приводи до початку попередньої перевірки інформації про злочини

1. Приводами до початку попередньої перевірки інформації про вчинені або підготовлювані злочини, яка надійшла до органу дізнання, досудового слідства, прокурора, судді, суду, є:

1) заяви громадян;

2) повідомлення службових осіб установ, підприємств та організацій;

3) повідомлення засобів масової інформації;

4) з’явлення із зізнанням.

2. Приводом до початку попередньої перевірки інформації про злочини є також безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором, судом відомостей про ознаки злочину при здійсненні своїх повноважень.

3. Керівники установ, підприємств та організацій, засобів масової інформації, а також автори заяв і повідомлень, у тому числі оприлюднених у засобах масової інформації, зобов’язані на вимогу особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора надати документи та інші матеріали, які є в них і підтверджують зроблені заяви чи повідомлення, за винятком випадків, коли конфіденційність чи таємність цих матеріалів гарантується законом.

Стаття 189. Заяви громадян про злочини або підготовку до них

1. Заяви громадян про вчинені злочини або підготовку до них можуть бути усними або письмовими.

2. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення провадження в кримінальній справі слід пересвідчитися в особі заявника. Якщо заявник не може пред’явити документи, повинні бути вжиті інші заходи для перевірки відомостей про його особу. Не підписана або підписана підробленим підписом чи написана від імені вигаданої особи заява, лист чи інше повідомлення про злочин не може служити приводом до початку провадження в кримінальній справі.

3. Усна заява про злочин заноситься до протоколу, який підписують заявник та службова особа органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури, яка прийняла заяву. Протокол повинен містити відомості про заявника, місце його проживання, а також про його особисті документи чи інші відомості, які посвідчують його особу. До протоколу заносяться від першої особи повідомлення про обставини вчиненого чи підготовлюваного злочину.

4. При прийнятті усної заяви чи повідомлення про злочин заявник у протоколі під розписку попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. У разі надходження письмової заяви чи повідомлення про злочин у заявника окремо відбирається підписка про його попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, яка долучається до матеріалів попередньої перевірки. Якщо особа відмовилася підписати такий протокол чи дати таку підписку, в якому вона попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиву заяву про злочин або про підготовку до нього, така заява не приймається, не розглядається і не може бути підставою до початку її попередньої перевірки.

5. Якщо усна заява про злочин зроблена в ході судового засідання, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником.

Стаття 190. Повідомлення службових осіб установ, підприємств, організацій

Повідомлення службових осіб установ, підприємств та організацій про злочин повинно бути зроблено в письмовій формі. До повідомлення можуть бути додані документи і предмети, які підтверджують обставини вчинення злочину.

Стаття 191. Повідомлення засобів масової інформації

Оприлюднені в засобах масової інформації або в документальних кіно- чи відеофільмах повідомлення можуть бути приводами до початку попередньої перевірки в тому разі, якщо в них містяться дані про вчинений чи підготовлюваний злочин.

Стаття 192. З’явлення із зізнанням

1. З’явлення із зізнанням - добровільне, особисте і безпосереднє звернення особи, яка вчинила злочин, із заявою про злочин до особи, яка здійснює дізнання, органу дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді) до порушення провадження в кримінальній справі проти неї, а в разі порушення провадження у справі за наявністю ознак злочину, - до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.

2. Особа, яка з’явилася із зізнанням, має право: подавати відомості на підтвердження своєї заяви; давати пояснення чи відмовитися від дачі пояснень і відповідати на запитання; заявляти клопотання; користуватися послугами перекладача і захисника; знати про прийняті по її заяві рішення; подавати скарги на рішення, дії та бездіяльність особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді), якщо вони порушують її права і законні інтереси. Особа, яка з’явилася із зізнанням, зобов’язана: з’являтися за викликом до особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, не перешкоджати їх законним діям.

3. У разі з’явлення із зізнанням встановлюється особа того, хто з’явився, після чого уповноваженою службовою особою складається протокол, у якому детально викладається зроблена особою заява про вчинення злочину і робиться відмітка про роз’яснення її прав і обов’язків. Протокол підписують особа, що з’явилася із зізнанням, і службова особа, що склала протокол.

4. Якщо усна заява про з’явлення із зізнанням зроблена в судовому засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із протоколу судового засідання відповідному прокурору для прийняття рішення.

Стаття 193. Безпосереднє виявлення злочину

1. Безпосереднє виявлення органом дізнання, у тому числі в ході оперативно-розшукової діяльності, особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом відомостей про вчинений злочин чи готування до нього може служити приводом до початку попередньої перевірки в разі, якщо вони отримали їх при здійсненні своїх повноважень.

2. Про безпосереднє виявлення відомостей про вчинений злочин чи підготовку до нього особа, яка здійснює дізнання, слідчий складають рапорт, а прокурор, суддя, суд – повідомлення, які передають чи надсилають за належністю.

Стаття 194. Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини

1. Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини є фіксуванням факту прийняття їх відповідним органом із присвоєнням порядкового номера і записом отриманих відомостей у реєстраційному документі.

2. Форма реєстраційних документів є єдиною для всіх державних органів, які уповноважені здійснювати попередню перевірку заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.

3. Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини здійснюється спеціально уповноваженими на те службовими особами.

4. Заяви, повідомлення та інша інформація про злочини підлягають негайній реєстрації з обов’язковим зазначенням дати і часу їх надходження. Якщо реєстрацію інформації про злочини було затримано, в реєстраційному документі зазначається дата і точний час її фактичного одержання. У разі надходження до органу дізнання, слідчого чи прокурора інформації про злочин, яка направлена до даного органу з іншого органу за належністю, вона реєструється в загальному порядку. Ухилення від реєстрації заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини тягне за собою встановлену законом відповідальність.

5. Громадянину чи службовій особі, які з’явилися до органу дізнання, слідства, прокуратури і повідомили про злочин, видається під розписку документ установленої форми, в якому зазначаються дані про службову особу, яка прийняла і зареєструвала інформацію про злочин, дату і час, коли інформацію прийнято і зареєстровано та її реєстраційний номер.

6. При надходженні до органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду заяви, повідомлення чи інформації про злочин, яка раніше вже була зареєстрована, вона повторно не реєструється, а додається до матеріалів відповідного провадження, про що повідомляється заявник і робиться відмітка у реєстраційному документі.

Стаття 195. Строки розгляду і попередньої перевірки за заявами і повідомленнями про злочини

1. Заява, повідомлення чи інша інформація про злочин повинна бути розглянута і щодо неї повинно бути прийнято одне з рішень, передбачених статтею 206 цього Кодексу, в строк не пізніше п’яти діб, а в разі необхідності здійснити її попередню перевірку - не пізніше десяти діб із моменту реєстрації повідомлення про злочин, а якщо реєстрацію інформації було затримано - з часу її фактичного надходження.

2. Якщо завершити попередню перевірку заяви чи повідомлення про злочин в строки, зазначені у частині першій цієї статті, нема можливості, строк попередньої перевірки може бути продовжений ще на десять діб начальником органу дізнання, начальником слідчого підрозділу або прокурором.

3. Якщо в ці терміни завершити попередню перевірку іншої інформації про злочин неможливо, її строк може бути продовжений:

1) до одного місяця - прокурором району (міста), прирівняним до нього прокурором чи їхніми заступниками;

2) до трьох місяців - Генеральним прокурором України, прокурором Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняними до них прокурорами чи їхніми заступниками.

4. Подальше продовження строку перевірки не допускається.

5. За необхідності продовжити строк попередньої перевірки особа, яка здійснює дізнання, слідчий вносить клопотання відповідному прокурору, а прокурор за наявності підстав своєю постановою продовжує строк перевірки.

Стаття 196. Права особи, яка заявила або повідомила про злочин, та інших осіб, які беруть участь у попередній перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини

1. Орган дізнання, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор повинні роз’яснити особам, які беруть участь у попередній перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, їхні права і забезпечити можливість здійснення цих прав.

2. Під час попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини особа, яка заявила або повідомила про злочин, має право:

1) не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

2) надавати додаткову інформацію, заявляти клопотання про доповнення матеріалів перевірки заяви чи повідомлення або про проведення дій щодо перевірки заяви чи повідомлення;

3) за наявності відповідних підстав вимагати вжиття заходів безпеки відповідно до вимог глави 14 цього Кодексу;

4) отримувати повідомлення про відсутність підстав для порушення провадження у кримінальній справі або про направлення заяви (повідомлення) за належністю;

5) подавати скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб органів, які здійснюють попередню перевірку.

3. Особам, які з’явилися до органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду із заявою чи повідомленням про злочин, а також особам, що беруть участь у провадженні по попередній перевірці цих заяв чи повідомлень, і не володіють мовою, якою ведеться провадження, забезпечується право висловлюватися рідною мовою чи іншою мовою, якою вони володіють, і користуватися послугами перекладача. У ході провадження по попередній перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочин перекладач користується правами і має обов’язки, передбачені статтею 71 цього Кодексу.

4. Дані, одержані в ході попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин, можуть бути розголошені тільки за дозволом особи, що веде провадження, і прокурором у тому обсязі, в якому вони визнають за потрібне, за винятком інформації, яка має конфіденційний характер. Дані про особу, яка заявила або повідомила про злочин, які стали відомі службовим особам правоохоронних органів у ході попередньої перевірки, можуть бути розголошені лише за її згодою за умови захисту її прав і законних інтересів та гарантування їй безпеки.

Стаття 197. Засоби перевірки інформації про злочини

1. Попередня перевірка заяви, повідомлення та іншої інформації про злочин здійснюється особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або службових осіб, проведення огляду місцевості та приміщення, освідування, вилучення або витребування предметів і документів та їх огляду, витребування висновків відомчих перевірок і спеціалістів, інших процесуальних дій, проведення яких до порушення провадження в кримінальній справі передбачено цим Кодексом.

2. З метою перевірки заяви або повідомлення про злочин особа, яка провадить дізнання, слідчий, начальник слідчого підрозділу, прокурор вправі доручити органам дізнання провести необхідні оперативно-розшукові заходи в порядку, встановленому законом.

Стаття 198. Участь спеціаліста при попередній перевірці заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини

При попередній перевірці заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин для участі в провадженні відповідної дії може бути залучений спеціаліст.

Стаття 199. Усне опитування

1. З метою встановлення очевидців злочину або осіб, які можуть володіти інформацією, що має значення для попередньої перевірки, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, вправі провадити усне опитування громадян. Опитувана особа не попереджається про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

2. За результатами опитування особою, яка його провела, складається довідка, в якій зазначаються: місце, час опиту, дата складення довідки, ким вона складена, дані про особу опитуваного, а також стислі відомості про обставини діяння, як вони були повідомлені опитуваною особою.

Стаття 200. Відібрання пояснень

1. З метою встановлення очевидців злочину або осіб, які можуть володіти інформацією, що має значення для попередньої перевірки, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор вправі відібрати від осіб пояснення.

2. Перед відібранням пояснення цим особам роз’яснюються їхні права, передбачені частинами другою і третьою статті 196 цього Кодексу.

3. Результати відібрання пояснення відображаються в протоколі, в якому вказуються: місце і дата його складення, посада і прізвище особи, яка відібрала пояснення, час початку і закінчення відібрання пояснення, прізвище, ім’я та по батькові особи, від якої відбирається пояснення, їхній вік, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, дані про судимість.

4. Особа, яка дала пояснення, вправі викласти його власноручно.

Стаття 201. Запрошення особи для відібрання пояснення

1. Особа, яка може володіти інформацією, що має значення для попередньої перевірки, може бути запрошена до органу, де ведеться попередня перевірка, для відібрання пояснення чи виконання з нею інших дій щодо попередньої перевірки.

2. Кожна особа, яку викликають до органу, де ведеться попередня перевірка, має право на правову допомогу та відмовлятися від дачі пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Стаття 202. Витребування матеріалів

1. Витребування матеріалів, які мають значення для попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, провадиться особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором у разі, якщо вони мають достатні дані про те, що ці матеріали знаходяться в певної особи або на підприємстві, в установі, організації.

2. Службові та фізичні особи не вправі відмовлятися пред’являти чи видавати документи, предмети, інші матеріали, що витребуються особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, крім випадків, коли таке їхнє право передбачено законом.

3. Видача документів, які містять охоронювану законом таємницю, провадиться в порядку, встановленому цим Кодексом, з додержанням існуючих правил, які забезпечують нерозголошення цієї таємниці.

4. Про факт передачі витребуваних матеріалів складається протокол. У протоколі вказуються відомості щодо службової особи, якій передано матеріали; часу і місця передачі витребуваних матеріалів; особи, у якої вони витребувані; індивідуальних ознак, місця знаходження, стану, об’єму, розміру, ваги матеріалів; використаних при передачі об’єктів технічних засобів; упаковки матеріалів. Протокол підписується службовою особою, що одержала матеріали, і особою, у якої вони були витребувані. Копія протоколу вручається під розписку особі, у якої витребувані матеріали.

Стаття 203. Контроль за одержанням хабара, здійсненням вимагання, незаконною торгівлею зброєю і предметами, вилученими з обігу, наркотичними засобами та прекурсорами, контрольовані закупка товарів та продуктів або одержання платної послуги

1. Орган дізнання при попередній перевірці заяви, інформації чи іншого повідомлення про вчинення конкретною особою злочину або готування до його вчинення з метою запобігання негативним наслідкам для держави і суспільства в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами України, вправі здійснювати за згодою прокурора оперативно-розшукові заходи з контролю за одержанням хабара, здійсненням вимагання, незаконною торгівлею зброєю і предметами, вилученими з обігу, наркотичними засобами та прекурсорами.

2. Про результати передбачених у частині першій цієї статті заходів у відповідності з вимогами статтей 94 і 95 цього Кодексу складається протокол, який долучається до матеріалів попередньої перевірки.

Стаття 204. Прийняття предметів і документів

1. У разі подання громадянами або службовими особами предметів і документів, які мають доказове значення для попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор приймають їх, про що складають протокол. У протоколі зазначаються: час і місце прийняття предметів чи документів; дані про особу, яка їх подала; індивідуальні ознаки предметів; їх стан, обсяг, розмір, вагу, упаковку тощо. Протокол підписують службова особа, яка прийняла предмети або документи, і особа, що їх подала.

2. Витребувані матеріали зберігаються за правилами, встановленими для зберігання речових доказів у кримінальних справах.

Стаття 205. Рішення, які приймаються за результатами розгляду і перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини

1. За результатами розгляду і перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини:

1) прокурор направляє заяву, повідомлення чи іншу інформацію про злочин для перевірки особі, яка здійснює дізнання, слідчому, або складає висновок про відсутність підстав для порушення провадження в кримінальній справі, або виносить постанову про порушення провадження у кримінальній справі;

2) особа, яка здійснює дізнання, слідчий направляє матеріали перевірки прокурору для порушення провадження у кримінальній справі або складає висновок про відсутність підстав для порушення провадження у кримінальній справі.

2. Про прийняте рішення повідомляється заявника та заінтересованих осіб, яким роз’яснюється порядок і строк його оскарження.

Стаття 206. Підстави до порушення провадження в кримінальній справі

Провадження в кримінальній справі може бути порушено тільки в тих випадках, якщо є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Стаття 207. Порядок і наслідки порушення провадження в кримінальній справі

1. При наявності приводів і підстав, зазначених у статтях 188 і 206 цього Кодексу, прокурор виносить постанову про порушення провадження в кримінальній справі.

2. У постанові про порушення провадження в кримінальній справі зазначаються:

1) час і місце її винесення;

2) ким вона винесена;

3) приводи і підстави порушення провадження в кримінальній справі;

4) факт, із приводу якого порушується провадження в кримінальній справі, або особа, щодо якої порушується провадження у справі;

5) стаття Кримінального кодексу України, її частина чи пункт, за ознаками якої порушується провадження у справі;

6) рішення про подальше її спрямування.

3. Одночасно з вирішенням питання про порушення провадження в кримінальній справі вживаються заходи до припинення злочину та запобігання повторному злочину, а також до закріплення і охорони слідів злочину, вилучення предметів і документів, які мають доказове значення.

4. Порушення провадження у справі за фактом вчинення злочину дає право особі, яка здійснює дізнання, слідчому здійснювати розслідування справи і щодо інших злочинних діянь, які можуть бути виявлені в ході розслідування порушеного провадження у справі. При виявленні нових злочинів прокурор порушує відносно них провадження в нових кримінальних справах, а за наявності відповідних підстав - об’єднує їх з основною справою.

5. Порушення провадження у справі щодо певної особи дає право особі, яка здійснює дізнання, слідчому здійснювати розслідування справи і щодо співучасників та інших осіб, причетних до злочину. При виявленні співучасників та інших осіб, причетних до злочину, скоєного підозрюваним, обвинуваченим, щодо якого порушено провадження в кримінальній справі, прокурор порушує стосовно кожного з них провадження в кримінальній справі та об’єднує їх з основною кримінальною справою.

6. Копія постанови про порушення провадження у кримінальній справі надається особі, щодо якої порушено провадження.

Стаття 208. Порушення провадження у кримінальних справах приватного та приватно-публічного обвинувачення

1. Провадження у кримінальних справах приватного обвинувачення порушується кримінальним позовом потерпілого або його законного представника, а у справах приватно-публічного обвинувачення прокурором не інакше як за заявою потерпілого.

2. У випадках, передбачених частиною четвертою статті 165 цього Кодексу, провадження у кримінальних справах приватного та приватно-публічного обвинувачення вправі порушити прокурор.

Стаття 209. Відмова в порушенні провадження в кримінальній справі

1. У разі відсутності підстав до порушення провадження в кримінальній справі прокурор, слідчий, орган дізнання складають висновок про відсутність підстав для порушення провадження в кримінальній справі і повідомляють особу, яка заявила про злочин, а також інших заінтересованих осіб при їх зверненні з цього приводу про прийняте рішення.

2. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення провадження в кримінальній справі, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного проступку, прокурор, слідчий, орган дізнання надсилають заяву або повідомлення для вжиття відповідних заходів впливу або передають матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Стаття 210. Оскарження рішень про порушення провадження в кримінальній справі або про відмову в порушенні провадження в кримінальній справі

1. Рішення слідчого та органу дізнання про відмову в порушенні провадження в кримінальній справі може бути оскаржено відповідному прокурору, а постанову прокурора про порушення провадження в кримінальній справі, або його рішення про відмову в порушенні провадження в кримінальній справі - прокурору вищого рівня. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи діб із дня одержання повідомлення про прийняте рішення.

2. Зазначені у частині першій цієї статті рішення можуть бути також оскаржені особою, інтересів яких вони стосуються, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтями 313 і 315 цього Кодексу.

Стаття 211. Нагляд прокурора за законністю відмови в порушенні провадження у кримінальній справі

1. Нагляд за законністю відмови в порушенні провадження у кримінальній справі здійснює прокурор.

2. У разі безпідставної відмови в порушенні провадження в кримінальній справі слідчим або органом дізнання прокурор дає вказівку про проведення додаткової перевірки або своєю постановою порушує провадження у кримінальній справі.