
- •Глава 1. Кримінально-процесуальне законодавство і його завдання
- •Глава 2 засади кримінального провадження
- •Глава 3 суд
- •Глава 4 прокурор
- •Глава 5 слідчий, начальник слідчого підрозділу
- •Глава 6 органи дізнання
- •Глава 7 підозрюваний
- •Глава 8 обвинувачений
- •Глава 9 захисник
- •Глава 10. Потерпілий
- •Глава 11 цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальній справі
- •Глава 12 законний представник, представник у кримінальній справі, заставодавець
- •Глава 13. Свідок, судовий експерт, спеціаліст, понятий, перекладач
- •Глава 14 забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у справі
- •Глава 15 обставини, що виключають участь у кримінальному провадженні
- •Глава 16 фіксування процесуальних дій
- •Глава 17 процесуальні рішення
- •Глава 18 процесуальні строки
- •Глава 19 процесуальні витрати та їх відшкодування
- •Глава 20 затримання підозрюваного, обвинуваченого
- •Глава 21 запобіжні заходи
- •Глава 22 інші заходи процесуального примусу
- •Глава 23 предмет, процес і обов’язок доказування
- •Глава 24 процесуальні джерела доказів
- •Глава 25 кримінальне переслідування і його види
- •Глава 26 підстави і порядок припинення кримінального переслідування
- •Глава 27 підстави та приводи до початку кримінально-процесуальної діяльності
- •Глава 28 дізнання
- •Глава 29 система досудового слідства
- •Глава 30 загальні положення досудового слідства
- •Глава 31 притягнення як обвинуваченого, пред’явлення та зміна обвинувачення
- •Глава 32 допити, очна ставка, пред’явлення для впізнання, перевірка показань на місці, слідчий експеримент
- •Глава 33 огляд, освідування, ексгумація, виїмка, обшук, накладення арешту на кореспонденцію, застосування технічних засобів отримання інформації
- •Глава 34 заходи щодо відшкодування завданої злочином шкоди та забезпечення конфіскації майна
- •Глава 35 проведення судової експертизи
- •3) У справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи;
- •Глава 36 зупинення провадження у справі
- •Глава 37 закінчення досудового слідства
- •Глава 38 повноваження прокурора у кримінальній справі, що надійшла від органу дізнання, слідчого
- •Глава 39 оскарження рішень, дій чи бездіяльності начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого, прокурора, слідчого судді
- •Глава 40 підсудність кримінальних справ
- •Глава 41 попередній розгляд справи суддею
- •Глава 42 загальні положення головного судового розгляду
- •Глава 43 підготовча частина головного судового розгляду
- •Глава 44 судове слідство
- •Глава 45 судові дебати. Останнє слово підсудного
- •Глава 46 ухвалення і проголошення вироку
- •Глава 47 особливості провадження в суді присяжних
- •Глава 48 розгляд справ судом після скороченого досудового провадження та прийняття судового рішення при згоді обвинуваченого з пред’явленим обвинуваченням і цивільним позовом
- •Глава 49 Особливий порядок провадження у кримінальних справах щодо окремої категорії осіб
- •Глава 50 особливості провадження у справах приватного обвинувачення
- •Глава 51 особливості заочного провадження у кримінальних справах
- •Глава 52 особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх
- •Глава 53 застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, що не досягли віку кримінальної відповідальності
- •Глава 54 особливості провадження у справах неосудних і обмежено осудних осіб та осіб, у яких психічний розлад виник після вчинення злочину
- •Глава 55 особливості провадження у справах, які містять державну та іншу охоронювану законом таємницю
- •Глава 56 апеляційне провадження
- •Глава 57 розгляд справи за апеляцією
- •Глава 58 касаційне провадження
- •Глава 59 провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •Глава 60 перегляд судових рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами
- •Глава 61 виконання вироку, постанови, ухвали суду
- •Глава 62 провадження по відновленню втрачених справ
- •Глава 63 імунітети дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав
- •Глава 64 правова допомога у кримінальних справах при провадженні окремих процесуальних дій
- •Глава 65 видача осіб, які вчинили злочин (екстрадиція)
- •Глава 66 передача і прийняття засуджених осіб
- •Глава 67 провадження у кримінальних справах у порядку кримінального переслідування
- •Глава 68 інші питання кримінального судочинства, пов’язані з міжнародними відносинами
Глава 26 підстави і порядок припинення кримінального переслідування
Стаття 169. Припинення кримінального переслідування за відсутністю події чи складу злочину
1. Провадження в кримінальній справі не може бути порушено, а порушене провадження у справі підлягає закриттю:
1) за відсутністю події злочину;
2) за відсутністю в діянні складу злочину.
2. При недоведеності участі підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину, якщо вичерпані всі можливості доказування, порушене стосовно нього провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої цієї статті.
3. Суд закриває провадження в кримінальній справі в разі відмови прокурора від обвинувачення в порядку, передбаченому частиною другою статті 342 цього Кодексу, за умови, що потерпілий чи його представник не вимагає продовження розгляду справи і не підтримує обвинувачення, а також у разі відмови потерпілого від обвинувачення у справі приватного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою статті 166 цього Кодексу.
4. За відсутністю події чи складу злочину провадження в кримінальній справі закривається постановою прокурора, судді, ухвалою суду.
Стаття 170. Обов’язковість припинення кримінального переслідування за іншими підставами
1. Провадження в кримінальній справі не може бути порушено, а порушене провадження підлягає закриттю:
1) за примиренням потерпілого з особою, на яку він подав кримінальний позов у справі приватного обвинувачення;
2) за відсутністю кримінального позову або заяви потерпілого у справах приватного та приватно-публічного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою статті 166 цього Кодексу;
3) щодо особи, стосовно якої за тим же обвинуваченням є вирок, що набрав законної сили, або ухвала суду чи постанова судді про закриття провадження в кримінальній справі;
4) щодо особи, стосовно якої за тим же обвинуваченням є нескасована постанова прокурора про закриття провадження в кримінальній справі, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою статті 235 цього Кодексу;
5) якщо за даним фактом або щодо даної особи за тим же обвинуваченням уже порушено провадження в кримінальній справі.
2. Якщо особа не вимагає повного розслідування справи і розгляду її в суді з метою своєї реабілітації, провадження в кримінальній справі підлягає закриттю:
1) у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності;
2) внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння;
3) у зв’язку з декриміналізацією діяння;
4) щодо померлого, крім випадків, якщо провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого за клопотанням його близьких родичів;
5) якщо Особливою частиною Кримінального кодексу України передбачено спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності;
6) у справі приватного обвинувачення та в інших справах, в яких потерпілий після відмови прокурора від обвинувачення сам підтримує обвинувачення, у разі неявки потерпілого в судове засідання без поважних причин.
Стаття 171. Припинення кримінального переслідування за підставами, передбаченими Загальною частиною Кримінального кодексу України
Провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у випадках, передбачених статтями 45-48 і частиною 1 статті 97 Кримінального кодексу України. При закритті провадження в кримінальній справі повинні бути виконані вимоги, зазначені в частинах другій-четвертій статті 172 цього Кодексу.
Стаття 172. Загальні положення закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності
1. За наявності підстав для закриття провадження в справі на стадії досудового слідства, передбачених статтями 170 і 171 цього Кодексу, прокурором відповідно до його повноважень виноситься вмотивована постанова про закриття провадження у справі або про направлення справи до суду для закриття в ній провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
2. Перед винесенням постанови особі повинно бути роз’яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття провадження у справі з цієї підстави. Прокурор повинен ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з постановою, а за їхньою вимогою - з матеріалами справи та роз’яснити їхні права, передбачені цим Кодексом, про що зазначається у протоколі.
3. Направлення кримінальної справи до суду для закриття у ній провадження не допускається, якщо обвинувачений чи близькі родичі померлого обвинуваченого проти цього заперечують. У цьому разі провадження у справі продовжується у звичайному порядку.
4. У справах за обвинуваченням декількох осіб, якщо стосовно одних обвинувачених є підстави для закриття провадження у справі та звільнення їх судом від відповідальності, а стосовно інших - немає, і при відсутності можливості розглянути справу в різних провадженнях, справа щодо всіх обвинувачених одночасно з відповідними постановами та обвинувальним висновком направляється до суду в одному провадженні.
Стаття 173. Порядок закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
1. Прокурор на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, виносить мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
2. Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває провадження в кримінальній справі та звільняє підсудного від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності у разі, якщо справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
3. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі згідно з частиною 4 статті 49 Кримінального кодексу України не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
4. Якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 Кримінального кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор закриває провадження в кримінальній справі у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Стаття 174. Порядок закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії
1. Суд закриває провадження в кримінальній справі та звільняє обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності внаслідок амністії, яка оголошується законом про амністію, що приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України “Про застосування амністії в Україні”.
2. Прокурор на підставах, передбачених у законі про амністію, виносить мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
3. Закриття провадження в кримінальній справі із застосуванням амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, свою згоду подає суду в усній чи письмовій формі з обов’язковим зазначенням цього в протоколі судового засідання.
4. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів кримінальної справи.
Стаття 175. Порядок закриття провадження в кримінальній справі у зв’язку з декриміналізацією діяння
1. У разі прийняття закону, який скасовує злочинність діяння, прокурор виносить мотивовану постанову про закриття провадження в кримінальній справі у зв’язку з декриміналізацією діяння.
2. Якщо на момент декриміналізації діяння справа перебуває в провадженні суду, суд у судовому засіданні виносить мотивовану постанову (ухвалу) про закриття провадження в кримінальній справі у зв’язку з декриміналізацією.
Стаття 176. Порядок закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки
1. Суд вправі закрити провадження в кримінальній справі та звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
2. Прокурор за наявності підстав, зазначених у статті 48 Кримінального кодексу України, складає мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
3. За наявності підстав, зазначених у статті 48 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття провадження в кримінальній справі.
4. Суд своїм вироком може звільнити від покарання особу, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо визнає, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.
Стаття 177. Порядок закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
1. Прокурор за наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України, вправі своєю мотивованою постановою направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
2. Суд у судовому засіданні у справі, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, вправі закрити провадження в кримінальній справі стосовно особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду, та звільнити її від кримінальної відповідальності.
3. Припинення кримінального переслідування стосовно особи у кримінальній справі про злочин іншої категорії на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, можливе лише у випадках, спеціально передбачених відповідними статтями Особливої частини Кримінального кодексу України.
4. До припинення кримінального переслідування особі повинно бути роз’яснено підстави його припинення у відповідності з частинами першою і другою цієї статті та право заперечувати проти припинення кримінального переслідування.
5. Припинення кримінального переслідування на підставах, зазначених у частині першій цієї статті, не допускається, якщо особа, стосовно якої припиняється кримінальне переслідування, заперечує проти цього. У даному випадку провадження в кримінальній справі продовжується у звичайному порядку.
Стаття 178. Порядок закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим
1. Прокурор вправі за наявності підстав, зазначених у статті 46 Кримінального кодексу України, винести мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
2. За наявності підстав, зазначених у статті 46 Кримінального кодексу України, у справі, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, а також за заявою потерпілого про примирення з обвинуваченим при розгляді справи про злочин, передбачений частиною першою статті 213 цього Кодексу, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Стаття 179. Порядок закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру
1. Прокурор на підставі, передбаченій частиною 1 статті 97 Кримінального кодексу України, виносить постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. У цьому разі неповнолітньому з додержанням вимог статей 232-235 цього Кодексу пред’являється обвинувачення і після винесення постанови пред’являються всі матеріали справи. Справа зі списком осіб, які підлягають виклику до суду, надсилається до суду.
2. За наявності підстав, зазначених у частині 1 статті 97 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення неповнолітнього обвинуваченого від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
Стаття 180. Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого може настати кримінальна відповідальність
1. Прокурор, встановивши, що суспільно небезпечне діяння вчинено особою у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, закриває провадження в кримінальній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 169 цього Кодексу. Подальший рух справи відбувається за правилами глави 53 цього Кодексу.
2. Якщо у кримінальній справі буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння вчинено дитиною, яка не досягла одинадцятирічного віку, прокурор виносить постанову про закриття провадження в кримінальній справі, про що повідомляє службу в справах неповнолітніх за місцем проживання дитини.
Стаття 181. Порядок закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки
1. Прокурор вправі за наявності підстав, зазначених у статті 47 Кримінального кодексу України, своєю вмотивованою постановою направити справу до суду для вирішення питання про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням про це, прийнятим на загальних зборах. Протокол загальних зборів додається до справи.
2. За клопотанням колективу прокурор інформує збори про обставини вчиненого злочину невеликої або середньої тяжкості.
3. За наявності підстав, зазначених у статті 47 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
4. Суд, прокурор зобов’язані повідомити колектив про передачу їм особи на поруки.
Стаття 182. Відмова в передачі на поруки
1. За наявності обставин, які відповідно до статті 47 Кримінального кодексу України виключають передачу особи на поруки, прокурор, суд відмовляють у клопотанні про передачу особи на поруки і повідомляють про мотиви відхилення клопотання.
2. Відмова прокурора у винесенні постанови про направлення справи до суду для звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки не перешкоджає колективу звернутися з цим клопотанням до суду при розгляді ним справи.
Стаття 183. Відновлення провадження у справі при відмові від поручительства
Суд за наявності рішення колективу підприємства, установи чи організації, прийнятого на загальних зборах, про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу, яка протягом року з дня передачі її на поруки не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, вирішує питання про відновлення провадження у справі.
Стаття 184. Порядок закриття провадження в кримінальній справі та звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України
1. Прокурор за наявності підстав, передбачених у частині 2 статті 111, частині 2 статті 114, частині 3 статті 175, частині 4 статті 212, частині четвертій статті 212-1, частині 2 статті 255, частині 5 статті 258, частині 6 статті 260, частині 3 статті 263, частині 4 статті 289, частині 4 статті 307, частині 4 статті 309, частині 4 статті 311, частині 3 статті 369, частині 4 статті 401 Кримінального кодексу України, своєю мотивованою постановою направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про закриття в ній провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
2. Суд у судовому засіданні за наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, зазначених у частині першій цієї статті, закриває провадження у справі та звільняє особу від кримінальної відповідальності.
3. Якщо особі за наявності передбачених у цій статті підстав для звільнення від кримінальної відповідальності пред’явлено обвинувачення у вчиненні інших злочинів, за які вона не звільняється від кримінальної відповідальності, справа у повному обсязі направляється до суду зі вказаною в частині першій цієї статті постановою та обвинувальним висновком. Питання про звільнення від кримінальної відповідальності у відповідній частині обвинувачення з підстав, передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України, у такому випадку вирішується судом при попередньому розгляді справи.
Стаття 185. Права потерпілого та цивільного позивача при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності
При вирішенні питання про закриття провадження в кримінальній справі відповідно до цієї глави або при застосуванні до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру відповідно до статті 502 цього Кодексу суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого і в разі закриття провадження у справі повідомити про це потерпілого, цивільного позивача та їхніх представників. Потерпілий, цивільний позивач чи їхні представники можуть подати апеляцію на постанову суду.