40. Вільна економічна зона . Класифікація вез.

Відповідно до Закону України «Про вільні економічні зони», вільна економічна зона – це частина території України, розташована в межах однієї адміністративно- територіальної одиниці, на яких встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України для реалізації інвестиційних проектів вітчизняними та іноземними інвесторами.

ВЕЗ – обмежені території, міста, морські та авіаційні порти, у яких діють особливі пільгові економічні умови для національних та іноземних підприємств, що сприяють розширенню зовнішньо-торговельних, загально-економічних , соціальних та ін. завдань.

ВЕЗ створюються ВРУ шляхом прийняття окремого законопроекту за поданням КабМінУ.

ВЕЗ створюються на земельних ділянках не с/г призначення , на її території не можуть знаходитись житлові будинки.

Строк функціонування ВЕЗ не може перевищувати 30 років.

Класифікація ВЕЗ:

1. За характером діяльності чи функціонального призначення:

   • Сервісні – зони в яких розвиваються будь-який один вид діяльності;

   • Зона багатогалузевого призначення.

2. За ступенем інтегрування у світову та національну економіку:

• Екстравертні – мають анклавний характер і спрямовані на закупівлю імпортних матеріалів та виробництво продукції для національної економіки;

• Інтровертні – інтегровані у національну економіку і орієнтуються на експортне виробництво.

3. За метою створення:

• Вільні торгові зони, вільні порти, транзитні зони, базуються на пом’якшенні чи скасуванні мита , експортно-імпортного контролю , націлені на перевал, переробку вантажів та недопущення контрабанди.

• Експортні промислові зони – виробництво для залучення інвестицій в експортні галузі.

• Банківські та страхові зони.

• Технологічні зони:

• Технополіси – це місто і прилегла до нього територія, де розміщуються підприємства високотехнологічних галузей промисловості , науководослідні центри та вузи що готують для технополісу наукові та інженерні кадри, містить сучасну виробничу і соціальну інфраструктуру.

• Технологічні парки – комплекс промислових споруд та об’єктів послуг, який здатний забезпечувати суб’єктам підприємництва умови, необхідні для виробництва сучасної конкурентоздатної продукції та застосовувати новітні технології що відповідають вимогам сучасного світового ринку . їх створення передує наступні цілі: 1) перерозподіл промисловості з центру на перефірію; 2) інтенсифікація наукових розробок за рахунок активізації діяльності місцевих університетів; 3) переорієнтація промисловості на розвиток наукоємних і енергозберігаючих технологій.

• Комплексні зони – поєднують торгові , митні , виробничі, дослідницькі функції, з метою пожвавлення господарської діяльності шляхом надання приватним підприємствам фінансово-кредитних і торгових знижок.

47. Офшорні зони.

Офшорні зони – це країна чи територія на якій здійснюється реєстрація фірм на діяльність яких розповсюджується пільговий режим оподаткування.

Підприємства які функціонують у офшорній зоні не мають права здійснювати виробничу діяльність.

Переваги офшорних зон:

• податкові пільги;

• відсутність валютного контролю;

• таємність фінансових операцій;

• анонімність власників фірм.

Найбільші офшорні центри – Багамські і Віргінські острови, Кіпр, Ірландія, Панама, територія Інгушетії і Калмикії.

Контракти у офшорній зоні укладаються два примірники:

1-головна компанія укладає з офшорною компанією контракт на весь товар за пільговою ціною;

2-овшорна компанія укладає контракт на реалізацію цього ж товару з партнерами з ін. країн за комерційною ціною.

У більшості офшорних зон офшорні компанії не забовязені подавати бухгалтерські звіти до податкової. Вся звітність замінена щорічним фіксованим збором від 150 до 5000 доларів.

Імена бенефіціарних (реальних) власників офшорних компаній зберігаються в таємниці.

Гарантом конфеденційності є Закон України «Про офшорні компанії», який передбачає карне покарання за будь-який вид розголошення інформації.

Рішення суду може забовязати розкриття секрету інформації про особи справжніх акціонерів лише за конкретними видами судочинства (наркотики, зброя, отруйні речовини).