Технологія зварювання пластмас нагрітим газом

Зварювання нагрітим газом проводиться шляхом одночасного розігріву зварюваних виробів струменем гарячого газу-теплоносія, що нагрівається в спеціальному пристрої. Зварювання нагрітим газом виконують із застосуванням присадочного матеріалу (рис. 3) і без нього, вручну або з використанням спеціальних пристосувань і пристроїв для механізації процесу зварювання. Застосовується присадочний матеріал у вигляді прутків з різною формою перетину.

При зварюванні за класичною схемою нагрівальний пристрій робить коливальні рухи в площині, утвореної напрямком шва і віссю при садочна прутка. Присадочний пруток притискають і утримують рукою, якщо він досить жорсткий, або за допомогою ролика, якщо пруток м'який.

Застосовуючи спеціальні насадки на нагрівальний пристрій, забезпечують одне тимчасовий підігрів зварювальних кромок і прутка, при цьому пруток втягується в отвір насадки при переміщенні пристрою вручну вздовж шва і притискається до крайок виступом на насадці. Зварювання без присадочного матеріалу може проводитися з підведенням теп ла безпосередньо до зварюваних поверхонь (прямий метод) або з підведенням тепла до зовнішньої поверхні деталей (непрямий метод).

Технологія лазерного зварювання

Лазерним зварюванням називають    спосіб утворення нерозбірного  з'єднання двох виробів, місця з єднання яких розплавляють за допомогою потужного світлового променю. Джерелом отримання потужних світлових променів є оптичні квантові генератори – лазери. Для зварювання використовують твердотільні та газові лазери. Частіше використовують газові СО2-лазери. Зварювання за допомогою лазерів проводять у будь-якому середовищі, яке пропускає світлові промені, – на повітрі, в інших газах та у вакуумі. Зварювання лазером ефективно використовують для з'єднання виробів, виготовлених із металів, які мають різну температуру плавлення та теплопровідність, наприклад мідь і тантал, вольфрам і алюміній, а також металів із неметалами. Воно незамінне тоді, коли необхідна локальність (лат. “localis” від “locus” – місце) нагріву або треба уникнути механічної дії на зварювані вироби, оскільки вони крихкі. Залежно від режиму дії лазерів (імпульсний або безперервний) відомо два способи зварювання: точковий і шовний. У процесі зварювання використовують продуктивні установки. Так, для шовного зварювання використовують установку “Квант-17”, яка має два активних елементи, виготовлених із гранату. Тривалість імпульсів – 5 мкс, їх частота – 10 Гц. Швидкість зварювання залежить від товщини виробів. Так, якщо діяметер світлового променя 0,85 мм і глибина шва 0,1 мм, то швидкість зварювання становить 8,3 мм·с-1, а якщо глибина шва 0,3 мм, то швидкість – 5,8 мм·с-1. Використання цієї установки для герметизації корпусів інтегральних мікросхем одночасно двома променями дає можливість за одну годину зварити 120 виробів. Для зварювання виробів великої товщини використовують газові лазери безперервної дії. В автомобільній промисловості СО2-лазерами зварюють деталі кузовів, карданного вала. Використання лазерів для зварювання карданного вала збільшує продуктивність у 2,3 рази порівняно з електродуговим способом. Крім того, зменшується деформація виробів. Значне місце займають лазери у випадку приварювання виводів контактів напівпровідникових пристроїв, тонкоплівкових схем; при з'єднанні деталей у труднодоступних місцях, наприклад всередині електровакуумних приладів Неметалеві матеріяли (скло, кераміку тощо) зварюють СО2-лазерами. Випромінювання з довжиною хвилі 10,6 мкм добре поглинається склом, тому лазери використовують для виготовлення скляних термометрів, зварювання скляних і кварцових трубок діяметром до 200 мм і товщиною до 6 мм.