Система маркетингових стратегій підприємства

Підприємство СТОВ «Племзавод Коростишівський» займає стійкі ринкові позиції, стабільний розвиток і має на меті подальше зростання обсягів збуту, прибутку та масштабів діяльності, з цією метою підприємство здійснює:

1. Інтенсифікацію існуючих можливостей та ресурсів – інтенсивний ріст;

2. Об’єднання зусиль з іншими підприємствами – інтегративний ріст;

3. Вихід в інші сфери бізнесу, які не пов’язані з основною діяльністю підприємства – диверсифікаційний ріст.

На даному підприємстві кілька років практикується здача, не залучених у виробництво земель, в оренду, що в свою чергу приносить певний прибуток, а також розширює контактну аудиторію.

Для СТОВ «Племзавод Коростишівський» я б запропонувала такий тип вертикальної системи маркетингу: корпоративна вертикальна система.

Корпоративна вертикальна система означає, що всі учасники належать до організаційної структури одного підприємства. Тобто підприємство-виробник має у своєму складі оптові бази, власні фірмові магазини, через які здійснюється товарооборот.

Стратегія глибокого проникнення на ринок була б доцільною на досліджуваному мною підприємстві. Вона характеризується низьким комерційним ризиком та реалізується за допомогою таких засобів, як:

• активізація рекламної діяльності;

• застосування засобів стимулювання збуту;

• підвищення рівня сервісного обслуговування товарів;

• розвиток збутової мережі;

Формування товарної політики підприємства на зовнішньому тинку

У процесах управління продукцією під час виходу на міжнародний ринок постає ряд проблем, які необхідно враховувати і вирішувати з метою досягнення кінцевого результату маркетингової діяльності фірми — отримання максимального прибутку.

Однією з головних проблем управління продукцією є високий ступінь ризику. У зв'язку з цим сферу планування продукції розглядають як особливо важливу, таку, що вимагає пильного нагляду й планування. Однак треба пам'ятати, що фірми, які намагаються досягти зростання завдяки самим тільки продуктам, часто потрапляють у сферу жорсткої конкуренції. Тому, незважаючи на ризик, завдяки використанню технічно, естетично і якісно переважаючих товарів фірми мусить хоча б спробувати тимчасово залишитись поза конкуренцією.

Щодо організаційної форми управління продукцією на підприємстві СТОВ «Племзавод Коростишівський» переважає система керуючого маркетингом. Ця си­стема раціональна для фірм, що випускають невеликий асортимент аналогічних товарів.

Підприємству слід сприяти споживачеві у пошуку інформації про товар – покупцеві потрібні додаткові відомості про товар, який його цікавить. Покупець стає уважнішим до тієї інформації, яка пов’язана із задоволенням його потреб. Для мене надзвичайно важливим є виявлення тих джерел інформації, до яких звертатиметься потенційний покупець.

Так для потенційних покупців сільськогосподарської продукції джерелами інформації можуть бути: особисті джерела (сусіди, сім’я, друзі), а на міжнародному ринку - комерційні джерела (реклама, продавці, виставки), джерела емпіричного характеру (дегустації), загальнодоступні джерела (ЗМІ). Для підвищення конкурентоспроможності товарів підприємства СТОВ «Племзавод Коростишівський» на зовнішньому ринку слід звернути увагу на упакування продукції, її варто «підганяти» під міжнародні вимоги та зробити універсальною при транспортуванні, також доречним було б розробити марочний знак, оскільки це позитивно впливає на сприйняття товару споживачем. Досліджуване мною підприємство, зовсім мало уваги приділяє товарній політиці, але, витрачені на це кошти, безперечно, виправдають себе. Якість продукту формується як функціональними ознаками даного товару, розробка яких є прерогативою конструкторів і технологів, так і зовнішнім дизайном, у розробці якого обов'язкова участь повинна приймати маркетолог, якого на СТОВ «Племзавод Коростишівський» немає.