22) Електронні таблиці Використання у формулах математичних функцій

Формулою вважається будь – яка інформація у комірці, яка починається із знаку рівності ( ‘’ = ‘’) і записана за певними правилами. У формулі можна використовувати наступні оператори математичних операцій:

( - Відкрити дужку / - ділення

) – закрити дужку ^ - піднесення до степеня

+ - додавання % - визначення відсотків

- віднімання & - обєднання текстових рядків

* - множення

Правила і порядок використання математичних функцій такіж як у математиці. Тобто, якщо в одній формулі є кілька типів операцій, то в першу чергу виконуються дії в дужках, а потім піднесення до степеня, далі множення та ділення і в останню чергу – додавання та віднімання.

У формулах можна використати функції різних категорій: Математичні, статистичні, фінансові, логічні, дата і час, текстові та інші…

Математичні функції ABS( Модуль числа), cos ( косинус), sin ( синус), TAN (ТАНГЕНС), Atan (арктангенс), КОРЕНЬ (корінь квадратний) , ОКРУГЛ (округлення до заданого знаку після коми),

Пи (і) (число п), СТЕПЕНЬ ( степінь числа ), СУММ (сума чисел) та інші ….

23) Електронні таблиці Використання у формулах статистичних функцій

Статистичні функції використовуються для аналізу діапазонів даних, обчислення параметрів, що характеризують випадкові величини, представлених безліччю чисел, або їх розподілів, наприклад, стандартного відхилення, середнього значення, і тому подібне Зокрема, ми можемо знайти рівняння прямої або експоненціальної кривої, що оптимально узгоджується з дослідними даними.

З Excel 2003 поставляються наступні стандартні функції:

Фінансові. Дата і часу. Математичні. Статистичні. Заслання і масиви. Робота з базою даних. Текстові. Логічні. Перевірка властивостей і значень.

24) Електронні таблиці Використання у формулах логічних функцій

Логічні функції допомагають створювати складні формули, які залежно від виконання тих або інших умов будуть робити різні види обробки даних.

Логічні вирази використовуються для запису умов, у яких рівняються числа, функції, формули, текстові або логічні значення. Будь-яке логічне вираження повинне містити принаймні один оператор порівняння, що визначає відношення між елементами логічного вираження.

Логічними називаютьсяфункції, які можуть приймати одне з двох можливих логічних значень: «істина» або «хиба».

У табличному процесорі за допомогою логічних функцій можна вирішувати логічні задачі. До логічних належать функції: ЕСЛИ, ИЛИ, И, НЕ.

У логічній функції обов’язково використовується умова.

Умова являє собою величини і (або) вирази одного типу, які зв’язані одним із знаків відношення: =, <>, >, <, >=, <=.

Умова може бути простою та складеною. Прості умови можуть бути складені з даних, посилань, виразів.

Якщо умова складена зі сталих величин, то її значення не змінюється.

Якщо в умову входять змінні величини, то її значенням, залежно від змінних, може бути як «істина», так і «хиба».

Для перевірки умови в табличному процесорі використовується функція ЕСЛИ, яка має вигляд:

ЕСЛИ (Условие; Выражение 1; Выражение 2).

Діє ця функція так: спочатку перевіряється логічна умова, якщо вона істинна, то виконується Выражение 1, якщо хибна, то Выражение 2.

Складеною називають умову, яка складається із простих, зв’язаних за допомогою логічних операцій И (І) (логічне множення), ИЛИ (АБО) (логічне складання), НЕ (НІ) (заперечення).

Формат запису функцій И, ИЛИ, НЕ такий:

И (Условие 1; Условие 2; ...) — вертає «ИСТИНА», якщо всі аргументи мають значення «ИСТИНА»;

ИЛИ (Условие 1; Условие 2; ...) — вертає «ИСТИНА», якщо хоча б один з аргументів має значення «ИСТИНА»;

НЕ (Умова) — вертає «ИСТИНА», якщо аргумент хибний, і «ЛОЖЬ», якщо аргумент істинний, тобто змінює на протилежне логічне значення свого аргументу.