Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети (укр мова).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.09.2019
Размер:
83.18 Кб
Скачать

17. Граматична категорія. Система граматичних категорій української мови.

Грамати́чна категорія — це найзагальніше поняття, що об'єднує ряд співвідносних граматичних значень і виражене в певній системі співвідносних граматичних форм. У граматиці виділяють десять граматичних категорій мови, які мають лише повнозначні слова: рід, число, відмінок, ступінь порівняння, вид, перехідність – неперехідність, час, спосіб, стан, особа.

Поняття граматичної категорії ґрунтується на розумінні об'єктивно існуючих взаємозв'язків між мовними системами і підсистемами. Граматична категорія є поняттям родовим щодо цілого ряду однорідних граматичних значень. Дієслівна категорія особи, наприклад, об'єднує ряд співвідносних граматичних значень, що виявляються у відповідних граматичних формах 1-ї, 2-ї, 3-ї особи; в категорії відмінка іменників узагальнюється вся різноманітність значень семи відмінків і система відмінкових форм.

18. Система частин мови та критерії їхнього виділення.

Части́ни мо́ви — це основні лексико-граматичні розряди (категорії, класи, групи) слів; це великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.

Принципи поділу на частини мови

  • 1. Смисловий (сематичний, лексичний) — характеризує лексичне значення слова або його відсутність; що слово називає: предмет, його ознаку, кількість, дію чи стан тощо.

  • 2. Морфологічний — своєрідність граматичної (морфологічної) форми слова: носієм яких граматичних значень є слово.

  • 3. Синтаксичний — типова синтаксична функція слова: у ролі якого члена речення воно найчастіше виступає.

  • 4. Словотворчий — специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.

Отже в основу поділу слів на частини мови покладено принцип єдності лексичного і граматичного значень слова, тобто найістотніші ознаки, що характеризують слово як одиницю мови.

Класифікація

  • Неповнозначні частини мови — лексично службові, несамостійні слова (прийменник, сполучник, частка, артикль).

  • Вигуки здебільшого не зараховують до частин мови.

  • Повнозначні частини мови — лексично самостійні, повнозначні слова (іменник, прикметник, дієслово, числівник, прислівник).

19. Іменник як частина мови: категоріальне значення, граматичні ознаки, синтаксична функція.

Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот, птеродактіль).

Іменник має ряд граматичних ознак, які вирізняють його з-поміж інших частин мови. Значення предметності виражається морфологічними категоріями роду, числа, відмінка.

  1. Іменник має форму числа. Однина позначає один предмет, відокремлений від низки однотипних (будинок, ручка).

  2. Кожен іменник у формі однини обов’язково належить до одного з трьох родів – чоловічого, жіночого, середнього(батько, мати, котеня)

  3. Усі іменники, навіть ті, що не змінюють своїх закінчень за відмінками та числами, є словами, які можуть відмінюватись, тобто стояти в тому чи іншому відмінку (Н. в., Р. в., Д. в., Зн. в., О. в., М. в., Кл. в.)

Іменник може виконувати будь-яку синтаксичну роль в реченні, як підмета, так і іменну частину присудка, роль додатка, означення та обставини.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]