3. Артикуляційна класифікація приголосних звуків української мови.

В українській мові 32 приголосних звука: [б], [п], [д], [д' ], [т], [т' ], [ґ ], [к], [ф], [ж], [з], [з' ], [ш], [с], [с' ], [г], [х], [дж], [дз], [дз' ], [ч], [ц], [ц' ], [в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ]

Приголосні звуки можуть бути:

1. - сонорні

- шумні (дзвінкі і глухі)

2. губні, язикові та глоткові

3. тверді і м'які

4. свистячі, шиплячі та носові приголосні

В основі поділу приголосних на шумні і сонорні, дзвінкі і глухі лежить участь голосу і шуму при їх творенні.

Сонорні приголосні - це приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом. Цих звуків в українській мові дев'ять: [в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ].

Шумні приголосні, в залежності від того, у якому стані перебувають голосові зв’язки в момент творення, поділяються на дзвінкі і глухі.

Якщо голосові зв’язки більш напружені, тоді творяться дзвінкі шумні ([б], [д], [д' ], [ґ ], [ж], [з], [з' ], [г], [дж], [дз], [дз' ]) приголосні звуки.

При розслаблених голосових зв’язках творяться глухі шумні ([п], [т], [т' ], [к], [ш], [с], [с' ], [х], [ч], [ц], [ц' ]) звуки.

За активним мовним органом приголосні поділяються на

губні ([б], [п], [в], [м], [ф]) ,

язикові ([д], [д' ], [т], [т' ], [з], [з' ], [с], [с' ], [дж], [дж], [ц], [ц' ], [р], [р' ], [л], [л' ], [н], [н' ], [ж], [ч], [ш], [дж], [й])

глоткові ([г])

Тверді і м'які приголосні

За ознакою твердості чи м'якості приголосні розмежовуються на

тверді ([б], [п], [д], [т], [ґ ], [к], [ф], [ж], [ш], [з], [с], [г], [х], [дж], [ч], [дз], [ц], [в], [м], [н], [л], [р]) і

м'які (д' ], [т' ], [з' ], [с' ], [дз' ], [ц' ], [й], [л' ], [н' ], [р ])

Свистячі, шиплячі та носові приголосні

Враховуючи слухове сприйняття, пригололосні діляться також на свистячі ([з], [з' ], [с], [с' ], [ц], [ц' ], [дз] [дз' ]) і шиплячі ([ж], [дж], [ч], [ш]) .

Зовсім невелику групу складають носові приголосні ([м], [н], [н' ]) , у творенні яких бере участь носова порожнина.

4. Асиміляція і дисиміляція приголосних у потоці мовлення.

У мовленнєвому потоці приголосні звуки, що стоять поруч, взаємодіють один з одним і цілком або частково уподібнюються. Таке явище називають асиміляцією.

За напрямом розрізняють асиміляцію регресивну (коли наступний звук впливає на сусідній) і прогресивну (попередній – на наступний). Асиміляція може відбуватися як у межах слів так і на їх стикові.

Ознаки асиміляції:

• асиміляція за дзвінкістю: отже / одже^(и)/, просьба /прозба/

• асиміляція за глухістю (фіксована): вогко /вохко/, дьогтю /д’о’хт’у/

• асиміляція за способом і місцем творення: зшити /ш:и’ти/, дивишся /ди’ви^ес’:а/

• асиміляція за м’якістю: свято /с’в’ато/

Дисиміляція – це таке фонетичне явище, при якому один з двох однакових чи подібних приголосних звуків у межах одного слова замінюється іншим, артикуляційно близьким.

5. Спрощення в групах приголосних.

При словотворенні та словозміні іноді виникає збіг кількох приголосних, що утруднює вимову. Тоді один з приголосних, найчастіше середній, випадає, тобто відбувається спрощення в групах приголосних.

Спрощення відбувається: а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполук жд, зд, ст, рд додається звук -н-, -л-, -ц- (тоді середні проривні д, т випадають) ж(д)н - тиждень — тижневий, тижні, тижнів, тижнями з(д)н - проїзд — виїзний, об'їзний, проїзний, під'їзний с{т)н - якість — якісно, якісний; честь — чесно, чесний с{т)л - лестощі — облесливий, улесливо, улесливість с(т)ц - містити — місце, місцевість, місцина р(д)ц - серденько — серце, серцевина, серцевий У звукосполуці с(л)н випадає л: масло — масний, Масниця; б) у групах приголосних зк, ск при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -e (випадає к) з(к)н - брязк - брязнуло, брязнути, брязне с(к)н - тиск - тиснуло, тиснути, тисне, тиснява Винятки стл - кістлявий, пестливий, хвастливий стн - шістнадцять, зап 'ястний, хворостняк стс - шістсот, буквалістський скн - випускний, пропускний, вискнути, тоскно стд - шістдесят При відмінюванні цих слів та творенні похідних від них залишаються проривні т, к. Спрощення не відбувається: а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні -т - аґент — агентство, студент — студентський, гігант — гігантський, курсант — курсантський, парламент — парламентський -ст - баласт — баластний, контраст — контрастно, нацист — нацистський, компост — компостна, форпост — форпостний, пацифіст — пацифістський б) у групах приголосних стц, стц - невістка — невістці, невістчин, артистка — артистці — артистчин, пустка — у пустці, хустка — у хустці