32. Фінітні та не фінітні форми дієслова.

Доконаний вид виражає дію, що досягла своєї межі, завершилась і є наявний результат дії.

Недоконаний вид виражає дію, що не досягла межі і перебуває у розвитку.

Видові пари є корелятами (співвіднесеними) у видовій парадигмі (читати – прочитати, казати - сказати).

Оскільки категорія виду є загальнодієслівною, то засобом її вираження виступає не флексія, а структура основи, зокрема:

префікси – йти – прийти;

суфікси – гримати – гримнути;

чергування звуків – збирати – зібрати;

наголос – розки^/дати – розкида^/ти;

суплетивація – брати – взяти.

Тільки недоконаний вид мають:

а) безпрефіксні дієслова із значенням необмеженої дії (вимагати, чекати, гребувати, мислити, говорити, працювати, ворогувати);

б) безпрефіксні дієслова, утворені від дієслів із значенням необмеженої дії (мислення, мовлення, сприймання) за допомогою префікса по-, який надає відтінку повторюваності дії.

Лише доконаний вид мають:

Здебільшого дієслова префіксально-постфіксальні, похідні, від двовидових безпрефіксних дієслів. Це дієслівні утворення з префіксами від-, на-, за-, по-, про-, роз- (надуматися, замиритися, провчитися, розписатися, повчитися).

Одновидове значення можуть мати і дієслова префіксальні, утворені від двовидових за допомогою префіксів за-, про-, по-, від-, що вносять відтінок тривалості дії із вказівкою на результативність або вказують на початок дії з відтінком посилення (закивати, потерпіти, проходити, відшуміти, відходити).

33. Дві основи дієслова. Творення дієслівних форм від різних формотворчих основ.

Дієслівні форми творяться за допомогою закінчень або граматичних суфіксів від двох основ:

1. основа інфінітива (минулого часу)( робити, їхати, мовчати, висіти).

2. основа теперішнього (майбутнього) (часу роблять, їдуть, мовчать)

Основа інфінітива виділяється в неозначеній формі дієслова після відкидання -ти (виправда-ти, шука-ти, гукну-ти).

Основа теперішнього часу (а в дієсловах доконаного виду- майбутнього) виділяється у формі третьої особи множини теперішнього (або майбутнього) часу після відкидання закінчення -уть (-ють), -ать (-ять): вед-уть, гука-ють, леж-ать, сто-ять.

Від основи інфінітива творяться:

1. дієприкметники минулого часу

2. дієприслівники доконаного виду

3. форми минулого часу

4. форми умовного способу

Від основи теперішнього (майбутнього) часу творяться:

1. дієприкметники теперішнього часу

2. дієприслівники недоконаного виду

3. форми теперішнього часу

4. форми майбутнього часу від дієслів доконаного часу

5. форми наказового способу