- •2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •3. Ст.111“Державна зрада”
- •4. Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча
- •11. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилю¬вання (ст. 116 кк).
- •12. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 кк).
- •13. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 кк).
- •14. Доведення до самогубства (ст. 120 кк).
- •15. Умисне тяжке тілесне ушкодження та його види (ст. 121 кк).
- •16. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 кк).
- •17. Умисне легке тілесне ушкодження та його види (ст. 125 кк).
- •18 Стаття 126. Побої і мордування
- •21. Ст.135“Залишення в небезпеці”:
- •22. Ст.136 “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані”:
- •23. Насильницьке донорство (ст. 144).
- •24. Ст.146 “Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”:
- •25. Ст.147“Захоплення заручників”:
- •26. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини (ст. 149)
- •27. Ст.152 “Зґвалтування”:
- •28. Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
- •29. Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
- •30. Стаття 162. Порушення недоторканності житла
- •31. Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю
- •33. Ст.185 “Крадіжка”:
- •34. Ст.186“Грабіж”:
- •35. Ст.187“Розбій”:
- •36. Вимагання (ст. 189 кк).
- •37. Ст.190 “Шахрайство”:
- •39.Повторністть
- •40 .Аналіз першої ознаки вимагає з’ясування, по?перше, понять«житло», «інше приміщення», «сховище», по?друге, поняття «проникнення».
- •41. Значна шкода великий та особливо великий розмір
- •42. Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •43. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловжи6вання довірою (ст. 192).
- •44. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- •45. Стаття 198. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом
- •46. Cт 199 Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї(
- •47. 3. Контрабанда (201).
- •48. Протидія законній господарській діяльності (Стаття 206).
- •49. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (Стаття 209).
- •50. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (Стаття 212).
- •54.Створення злочинної організації (Ст. 255 ):Хар. Об. І Суб.. Ознак. Умови звільнення від крим. Від-ті.
- •56.Терористичний акт (ст.. 258кк)Хар-ка об. І суб. Ознак.Квал-чі ознаки.
- •57.Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263).Хар-ка об і суб ознак.Умови звіл-ня від крим-ї від-ті.
- •59. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (ст. 279).
- •60. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують тз (ст. 286).
- •61. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289).
- •62. . Групове порушення громадського порядку
- •63. Хуліганство
- •64. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
- •65. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
- •66. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330).
- •67. Ухилення від призову на строкову військову службу.
- •68. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст. 342).
- •69. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок (ст. 350).
- •70. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації (ст. 354).
- •71. Примушування до виконання чи невиконання цивільноправових зобов’язань (ст. 355). Предмет злочину — цивільно?правові зобов’язання.
- •72. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358).
- •73. Незаконне придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 359).
- •74. Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислюваних машин.
- •75. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •76.Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364)
- •77. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365).
- •78. Службове підроблення (ст. 366).
- •79. Службова недбалість (ст. 367 кк)
- •81. Одержання хабара.
- •82. Пропозиція або давання хабара.
- •83. Провокація хабара або комерційного підкупу.
- •84. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371).
- •85. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372).
- •86. Примушування давати показання (ст. 373).
- •87. Порушення права на захист (ст. 374).
- •88. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383).
- •89. Завідомо неправдиве показання (ст. 384)
- •90. Приховування злочину (ст. 396).
- •91. Загальна характеристика злочинів проти встановленого порядку несення військової служби.
- •92. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
17. Умисне легке тілесне ушкодження та його види (ст. 125 кк).
Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
1. Умисне легке тілесне ушкодження — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, — карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
1. З об'єктивної сторони злочин характеризується: 1) дією або бездіяльністю, спрямованими на заподіяння легкого тілесного ушкодження;
2) наслідками у виді спричинення легкого тілесного ушкодження; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.
2. У частині 1 ст. 125 КК встановлюється відповідальність за легке тілесне ушкодження, яке виявилося в порушенні анатомічної цілісності тканини або в порушенні нормального функціонування тканин чи органів тіла людини, але не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. До них Правила відносять такі ушкодження, що мали незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше шести днів. Це, наприклад, садно, синець тощо.
3. Суб'єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження. Заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної вини не є караним.
4. Заподіяння легкого тілесного ушкодження в стані сильного душевного хвилювання, у разі перевищення меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця, не тягне за собою кримінальної відповідальності.
5. Суб'єктом цього злочину є осудна особа, якій виповнилося 16 років.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину згідно з ч. 2 ст. 125 КК є заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. Згідно з п. 2.3 Правил короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше 21 дня (три тижні). Під незначною стійкою втратою працездатності слід розуміти втрату загальної працездатності до 10 відсотків.
7. При вирішенні питання про тривалість захворювання необхідно керуватися об'єктивними даними, які характеризують тяжкість ушкодження, а не тільки листком непрацездатності. Наприклад, незначне ушкодження пальця руки у майстра, позбавленого можливості протягом семи днів виконувати свою професійну роботу, само по собі ще не свідчить про наявність розладу здоров'я в розумінні ч. 2 ст. 125 КК.
18 Стаття 126. Побої і мордування
1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, —
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, —
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
1. Об'єктивна сторона злочину характеризується завданням удару, побоїв або вчиненням інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
2. Під ударом слід розуміти одноразовий вплив тупим предметом на тіло людини, що заподіяв фізичний біль.
3. Побої — це неодноразове завдання потерпілому численних ударів.
4. Під іншими насильницькими діями слід розуміти фізичний вплив на людину (крім ударів та побоїв), що спричинив болісні відчуття (стискування частин тіла, виривання волосся тощо).
5. Передбачений у ст. 126 КК злочин не спричиняє порушення анатомічної цілості тканин або нормального функціонування тканин чи органів тіла людини. За цією ознакою він відрізняється від тілесного ушкодження. Водночас він повинен обов'язково викликати фізичний біль. Побої, не будучи особливим видом тілесних ушкоджень, характеризуються заподіянням болю шляхом завдання кількох ударів. Факти завдання ударів, побоїв або інших болісних насильницьких дій визначаються судом, а не експертизою.
6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
7. Суб'єктом є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
8. Кваліфікуючими ознаками згідно з ч. 2 ст. 126 КК є вчинення діянь, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) що мають характер мордування; 2) групою осіб; 3) з метою залякування потерпілого чи його близьких.
19. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої неви6ліковної інфекційної хвороби (ст. 130) є спеціальним видомтілесного ушкодження
Частина 1 ст. 130 встановлює відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби,що є небезпечною для життя людини. Поставлення в небезпеку зараження з об’єктивної сторони полягає в різних діях, які створюють реальну загрозу зараження потерпілого ВІЛ?інфекцією,СНІДом, іншою невиліковною хворобою. Способом поставлення в небезпеку зараження є статеві зносини або інші дії.
З суб’єктивної сторони цей злочин передбачає усвідомлення,тобто знання особою про наявність у неї ВІЛ?інфекції або СНІДу чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людей, і усвідомлення нею того, що вона своїми діями ставить потерпілого в небезпеку зараження.
Суб’єкт злочину — будь?яка особа, якій виповнилося 16 роківі яка знає про свою хворобу.
Частина 2 ст. 130 передбачає відповідальність за зараження іншої особи вказаними в ч. 1 цієї статті хворобами, особою, що знала про наявність у неї вірусу цієї хвороби.
Злочин вважається закінченим із моменту, коли потерпілийвиявився інфікованим цим вірусом.
Необхідною ознакою об’єктивної сторони цього злочину є причинний зв’язок між діянням і зараженням потерпілого, згода якого на таке зараження не виключає відповідальності вин?
ного.
Суб’єктивна сторона цього злочину— лише злочинна самовпевненість.
Суб’єкт злочину — будь?яка особа, якій виповнилося 16 роківі яка страждає на ці захворювання.
У частині 3 ст. 130 встановлено відповідальність за зараження вказаними хворобами двох чи більше осіб або неповнолітнього.
20. Незаконне проведення аборту (ст. 134)
З об’єктивної сторони незаконний аборт — це дії винного, щополягають у перериванні вагітності, тобто в плодозгоні. Саме з цього моменту злочин вважається закінченим. Дії, безпосередньо спрямовані на штучне переривання вагітності, але такі, що не призвели до цього наслідку (наприклад, проведення абортивного масажу, введення ін’єкції з метою плодозгону), утворюють собою замах на злочин.
Суб’єктивна сторона цього злочину полягає лише в прямому умислі.
Суб’єктом незаконного аборту є особа, яка не має спеціальної медичної
У частині 2 ст. 134 встановлено відповідальність за проведення такого незаконного аборту, внаслідок якого настав тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої.Злочини проти життя та здоров’я особи
Між вчиненим абортом і цими наслідками має бути встановлено причинний зв’язок.
Частина 2 ст. 134 має на увазі з суб’єктивної сторони ті випадки, коли, проводячи умисно незаконний аборт, винний щодо тривалого розладу здоров’я, безплідності або смерті потерпілої діє через необережність.