68. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст. 342).

Потерпілими від цього злочину можутьбути представники влади, працівники правоохоронних органів,члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовці.

З об’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 342, полягає опорі представникові влади під час виконання ним службових обов’язків, ч. 2 — в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов’язків щодо охорони громадського порядку. Злочин вважається закінченим із моменту активної протидії.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.Суб’єкт цього злочину — будь?яка особа.

У частині 3 ст. 342 встановлено відповідальність за опір, що поєднується з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій.

69. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок (ст. 350).

Потерпілими від цього злочину можуть бути службові особи, громадяни, які виконують громадський обов’язок, їхні близькі. Об’єктивна сторона цього злочину полягає у погрозі вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загально не безпечним способом.

Суб’єктивна сторона цього злочину передбачає вину у вигляді прямого умислу та спеціальну мету: припинити діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, або змінити її характер в інтересах того, хто погрожує.

Суб’єкт цього злочину — будь?яка особа, яка досягла 16?ти річного віку.

У частині 2 ст. 350 передбачено відповідальність за умисне завдання тим самим потерпілим побоїв або за заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, а у ч. 3 ст. 350 — тяжкого тілесного ушкодження. Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК, при завданні побоїв або заподіянні легкого тілесного ушкодження є особа,якій виповнилося 16 років, а за умисне заподіяння середньої тяжкості (також ч. 2 ст. 350) чи тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3ст. 350) – 14 років.

70. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації (ст. 354).

Предмет цього злочину — матеріальні блага та вигоди майнового характеру. Розмір незаконної винагороди повинен бути значним, тобто хоча б удвічі перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Об’єктивна сторона — це одержання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, зазначених благ за виконання чи невиконання ним будь яких дій із використанням становища, яке він посідає. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є одержання винагороди шляхом вимагання.

Злочин вважається закінченим, якщо працівник отримав (особисто або через третіх осіб) хоча б частину незаконної винагороди.

Суб’єктивна сторона — прямий умисел, що поєднаний із корисливою метою.

Суб’єкт — спеціальний, особа, якій виповнилося 16 років. Це працівник державного підприємства, установи чи організації, незалежно від роду діяльності, який не є службовою особою (особи, які працюють в апараті правоохоронних органів, дипломатичної служби, у сфері виробництва, послуг, освіти, культури,охорони здоров’я тощо). Особи, які є працівниками недержавної сфери, кримінальній відповідальності за такі дії не підлягають.