33. Ст.185 “Крадіжка”:

1. Об’єкт злочину – право власності, зміст якого становлять володіння, користування і розпоряджання своїм майном.

2. Об’єктивна сторона полягає у таємному викраденні чужого майна, що виражається у такому алгоритмі:1) діяння;2) наслідок – у вигляді втрати власником майна;3) причинний зв’язок.

Обов’язкова ознака – спосіб: таємно

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.

Чужимслід визнавати майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного.

3. Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

5. Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення й: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою, а також крадіжка: 6) поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) що завдала значної шкоди потерпілому.

34. Ст.186“Грабіж”:

1. Об’єкт – відносини власності; здоров’я особи.

Злочин з матеріальним складом.

2. Об’єктивна сторона характеризується відкритим способом викрадення чужого майна.

Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.

З об’єктивної сторони вчинення грабежу можливе у формі:

1) відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування (ненасильницький грабіж);

2) відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж).

3. Суб’єктом грабежу може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються І умовах очевидності – вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.

5. Насильницький грабіж утворює кваліфікований склад злочину (ч.2 ст.186) і може бути двох видів: 1) грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; 2) грабіж, поєднаний з погрозою застосування такого насильства.

35. Ст.187“Розбій”:

1. Об’єкти розбою: право власності, здоров’я та життя особи.

2. З об’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад може бути як відкритим, так і таємним (наприклад, нанесення удару потерпілому з-за спини). За цією ознакою розбій відрізняється, з одного боку, від крадіжки, з іншого, – від грабежу.

Розбій – усічений склад злочину. Він вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.

3. Суб’єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов’язковою ознакою суб’єктивно; сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, – заволодіння чужим майном,

5. Кваліфікованими видами розбою є розбій: 1) вчинений за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, яка раніше вчинити, розбій або бандитизм (ч.2 ст.187); 3) організованою групок (ч.4 ст.187); 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч.3 ст.187); 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч.4 ст.187); 6) спрямований на заволодіння майном у великих чи 7) особливо великих розмірах (ч.4 ст.187).