- •1. Основні методи переробки пластмас і еластомерів.
- •2. Розподіл процесів переробки на технологічні і технічні елементарні операції.
- •3. Машинні модулі технологічних ліній і агрегатів.
- •4. Методи змішування композицій на основі полімерів, у т.Ч. В різному агрегатному стані.
- •5. Диспергування складових композицій.
- •6. Подрібнення технологічних відходів виробництва.
- •7. Змішувачі періодичного та безперервного руху, принцип їх дії.
- •8. Екструзійна переробка пластмас, загальні поняття.
- •9. Елементарні операції та машинні модулі екструзійних технологічних ліній.
- •10. Технічні характеристики устаткування для переробки пластмас і еластомерів. Технологічні показники процесів переробки пластмас і еластомерів.
- •11. Класифікація методів екструзійної підготовки розплаву пластмас, їх особливості та перспективи розвитку.
- •12. Сутність підготовки розплаву на одночерв’ячному екструдері, його склад і принцип роботи.
- •13. Процеси, котрі відбуваються в каналі черв’яка при переробці термопластів, конструкційні і функціональні зони черв'яка.
- •14. Розрахунок продуктивності одночерв’ячного екструдера.
- •15. Формування заготовок екструзійних виробів, види каналів при течії розплаву в формуючих головках.
- •16. Принциповий порядок розрахунку перепаду тиску розплаву в головках.
- •17. Формоутворення екструзійних виробів.
- •18. Операції калібрування та термообробки одержаних виробів.
- •19. Одноосьова і двоосьова орієнтація екструзійних плівок, рулонних матеріалів.
- •20. Особливості операцій підготовки розплаву, формування заготовок виробів, їх формоутворення і термообробки при виготовленні пластмасових труб
- •21. Особливості операцій підготовки розплаву, формування заготовок виробів, їх формоутворення і термообробки при виготовленні рукавних і плоских плівок.
- •22. Особливості операцій підготовки розплаву, формування заготовок виробів, їх формоутворення і термообробки при виготовленні пластмасових листів і рулонних матеріалів.
- •23. Особливості операцій підготовки розплаву, формування заготовок виробів, їх формоутворення і термообробки при виготовленні профільних виробів.
- •24. Види браку екструзійних виробів, його причини та засоби усунення.
- •25. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю екструзійної продукції.
- •26. Машинні модулі технологічних ліній на базі каландрів, технічні характеристики устаткування.
- •Физическая сущность операций листования на каландрах
- •27. Литтєві машини і термопластавтомати, їх склад і відмінності.
- •28. Елементарні операції та машинні модулі термопластавтоматів, технічні характеристики устаткування.
- •29. Технологічні показники процесів лиття, витримка під тиском, циклограми.
- •30. Холодноканальне і гарячеканальне лиття.
- •31. Види браку виробів при литті під тиском, його причини та засоби усунення.
- •32. Визначення їх теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю продукції при литті під тиском.
- •33. Елементарні операції та машинні модулі видувних агрегатів, технічні характеристики устаткування.
- •34. Технологічні показники процесів видуву порожнистих виробів.
- •35. Елементарні операції та машинні модулі агрегатів роздуву з преформ, технічні характеристики устаткування.
- •36. Технологічні показники процесів роздуву з преформ.
- •37. Види браку порожнистих виробів, його причини та засоби усунення.
- •38. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю продукції при роздуві преформ. Ротаційне формування виробів з пластмас.
- •39. Відцентрове формування виробів з пластмас.
- •40. Трансферне і пряме пресування.
- •41. Технологічні показники процесів пресування, підпресування.
- •42. Види браку при пресуванні, його причини та засоби усунення.
- •43. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю продукції при пресуванні.
- •44. Термоформування виробів із листових та рулонних матеріалів.
- •45. Технологічні показники процесів формування, циклограми процесу.
- •46. Види браку при термоформуванні з листів, його причини та засоби усунення.
- •47. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю продукції при термоформуванні з листа.
25. Визначення теоретичної і фактичної продуктивності, корисної і споживаної потужності, питомих витрат на одиницю екструзійної продукції.
(Оскільки в реальних умовах екструдер працює разом с головкою, то продуктивність його залежить від протидії (опору) головки течії розплаву. Взаємодію екструдера з головкою визначає робоча точка екструзії, яка отримується при сумісному рішенні рівнянь для продуктивності екструдера (зовнішня характеристика екструдера) і головки (зовнішня характеристика головки). Це і є фактичний робочий режим роботи екструдера і головки. При графічному виразі рішення цих рівнянь у координатах продуктивність – тиск робоча точка знаходиться на перетині зовнішніх характеристик екструдера і головки.)
26. Машинні модулі технологічних ліній на базі каландрів, технічні характеристики устаткування.
Вальцевание и каландрование – одни из распространенных процессов переработки полимеров (пластмасс и резиновых смесей), осуществляемых на вальцах и каландрах. Рабочими органами этих машин являются вращающиеся навстречу друг другу валки. При вальцевании материал в виде непрерывной ленты, отдельных кусков, сухой смеси порошкообразных или волокнистых компонентов подается непрерывно или периодически в область 1 над межвалковым зазором 2 (рис. 1, а).
Рис. 1 Схемы расположения валков при вальцевании (а) и каландровании (б).
Возникающей при контакте с вращающимися валками силой трения материал вовлекается в межвалковый зазор. Движение в сужающемся зазоре сопровождается интенсивным деформированием материала и уплотнением его, если он загружается в виде рыхлой массы. Выполнение разнообразных операций на валковых машинах возможно именно благодаря этому деформированию. С целью интенсификации деформирования рабочим поверхностям валков часто сообщают различные окружные скорости (U1<U2). Отношение U1/U2 называется коэффициентом фрикции λ.
Выходя из зазора в виде листа, материал (если он пребывает в вязкотекучем или пластическом состоянием) прилипает к одному из валков. Как правило, это валок, рабочая поверхность которого имеет меньшую скорость.
Если материал обрабатывается на вальцах, то, выйдя из зазора и сделав вместе с тихоходным валком полный оборот, он вновь попадает в область 1 и затем в зазор 2. Таким образом , за время своего пребывания на вальцах материал подвергается деформированию многократно. Это время, (время вальцевания) подбирается таким, чтобы в материале успевал завершится тот процесс, который определяет сущность конкретной технологической операции, выполняемой на вальцах (смешение, прогрев, дробление и др.).
При каландрировании материал в вязкотекучем состоянии в область 1 и последовательно проходит зазоры 2а, 2б и 2в, образованные валками (рис. 1, б). В отличие от обработки на вальцах, основной целью технологических операций, выполняемых на каландрах, является не изменение состояния или строения материала, а придание ему формы листа (пленки). В связи с этим требования к качеству поверхности валков и точности поддержания зазоров между ними для каландров более высокие, чем для вальцев. Другие особенности каландров состоят в том, что они работают только в непрерывном режиме и материал пребывает в каждом зазоре только однократно.
Взаимное расположение валков вальцов таково, что их оси лежат в горизонтальной плоскости; условия загрузки и удержания материала в области 1 (ее часто называют «запасом» или «прибылью») при этом варианте их расположения максимально благоприятны. Взаимное расположение валков каландров может быть самым различным.