- •1. Філософія як специфічний тип знання. Філософія та наука
- •2. Матерія як філософська категорія.
- •3. Філософія Стародавньої Греції (досократичний період).
- •4. Рух, простір, час.
- •5. Філософські погляди Сократа.
- •6. Проблеми свiдомостi в фiлософi
- •7. Філософія Платона.
- •8. Структура свідомості. Самосвідомість. Проблема ідеального.
- •9. Вчення Платоа про державу
- •10.Проблема пізнання у філософії.
- •11. Аристотель як систематизатор античної філософії і логіки.
- •12.Наукове пізнання та його методи
- •13. Філософія еллінізму. Епікуреїзм. Скептицизм. Стоїцизм.
- •14. Проблема істини. Критерії істини
- •15. Фiлософiя Середньовiччя.
- •16. Діалектика як методологія пізнання
- •17. Класична німецька філософія.
- •18. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •19. Філософська система Гегеля
- •20. Суспільство як система соціальних відносин. Типологія соціальних відносин
- •21. Агностицизм філософії і. Канта
- •22. Соціальна структура суспільства
- •23. Фiлософськi погляди л.Фейербаха.
- •24. Політика як регулятивний механізм функціонування та розвитку суспільства
- •25.Проблема людини у філософії Французського Просвітництва (фп).
- •26. Держава як елемент політичної системи.
- •27. Г.Сковорода - родоначальник української класичної філософії.
- •28. Закони діалектики. Сучасні інтерпретації законів діалектики.
- •29. Філософія Нового часу
- •30.Cутність і структура моралі
- •31.Натурфілософія доби Відродження.
- •32. Філософія особистості. Свобода особистості та відповідальність.
- •34. Категорії діалектики. (Форма і зміст, сутність і явище, причина і наслідок).
- •35. Емпірична філософія ф.Бекона.
- •36.Етика - як галузь філософського знання.
- •37. Раціоналізм. Р. Декарт
- •38. Особистість як суб'єкт історичного процесу
- •39. Філософія Фоми Аквінського.
- •40. Категорії діалектики. (Система та елемент. Ціле та частина. Одиничне та загальне).
- •41. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку української філософії.
- •42. Культура и цивилизация.
- •43. Київська релігійно-філософська школа. П. Юркевич.
- •44. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •45. Основні риси філософії Нового часу.
- •46. Аксіологія про природу та типологію цінностей.
- •49. Екзистенційна філософія(е.Ф.)
- •50. Основні категорії етики. Сенс життя.
- •52. Поняття, відношення між п
- •53. Проблема буття в філософії. Основні форми буття.
- •54. Види понять. Операції над поняттями.
- •55.Поняття «культура» в історії філософії.
- •56. Соціальна мобільність і соц..Стратифікація.
- •57. Основні етапи розвитку середньовічної філософії(апологетика, патристика, схоластика).
- •58. Судження як форма мислення. Види суджень.
- •60. Умовиводи(«у»), їх види
54. Види понять. Операції над поняттями.
Поняття, їх види.
П – одна з форм мислення, за допомогою якої пізнають сутність явищ, процесів, узагальнюють їх істотні ознаки. У П. предмети та явища дійсності відображаються в узагальненій абстрактній формі. Елементами змісту понять виступають істотні для того чи іншого класу предметів чи явищ їх загальні риси, властивості, перетворені в голові людини, тобто такі, що одержали ідеальну мислену форму існування.
У змісті понять можуть мислитися або ознаки однієї категорії речей, або ознаки предметів інших категорій, наприклад категорій речі, властивості, відношення, часу, простору і т.д. Залежно від цього, а також від ступеня загальності поняття поділяються на такі види:
1. Реєструючи(р) й нереєструючі(нр). Основою цього поділу є наявність або відсутність у побічній частині змісту поняття таких ознак, які відповідають на питання: «де?», «коли?», «якого роду індивідуум». Якщо у змісті поняття є ознаки, що відповідають на названі питання, то вони назив. р , а в зворотному випадку - нр.
2.Пусті(п) і непусті(нп) поняття. П. назив. поняття, яким не відповідає жоден предмет в предметній області.
3.Конкретні (к) і абстрактні поняття (а). К – це поняття про конкретні предмети(машина, людина, тварина,…),а А – про властивості предметів (мужнісь, хоробрість, світлість, темрява…)
4.Абсолютні (аб) і відносні(в) поняття. Аб. поняття виражає повний, незалежний від інших предметів зміст. В. поняття має ту ознаку, що фіксує відношення одного предмета до іншого.
5.Позитивні(пз) і негативні(нг) поняття. Пз. – це таке поняття, яке сформоване в результаті узагальнених наявних ознак. У нг. поняттях узагальнення проводиться при відсутності ознак, мислиться не заперечення ознак співвідносного пз. поняття, а тільки відмінність видової ознаки першого від видової ознаки другого за наявності однієї родової ознаки у двох понять.
Правила визначення понять.Визначенням, або дефініцією, наз. логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад: «Холдингова компанія – це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній». Поняття, зміст якого визначається, наз. визначуваним поняттям, а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного поняття, визначаючим поняттям.
Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно наз. номінальним. Якщо ж у визначенні розкрив істотні ознаки предмета, то воно наз реальним.
Операція доповнення поняття
Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, наз поділом поняття(П).П. обсяг якого розкрив, наз діленим П. Ознака, за якою здійснюється поділ, наз основою поділу, а поняття одержані в результаті поділу, - членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу виділяють дихотомію, що являє собою поділ обсягу діленого поняття С на два суперечних поняття –А і не-А: швидкий –нешвидкий, збитковий –незбитковий.Операція доповнення понять. Ця операція над поняттями, коли шляхом заперечення вихідного поняття утворюють нове поняття А’ (не-А), обсяг якого в сумі з обсягом поняття А становить цілісність, яка дорівнює одиниці (А + А’=1).
Формула доповнення: 1-А= А’
Поділ понять (дихотомічний) і за видовою ознакою.Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, наз поділом поняття(П).П. обсяг якого розкрив, наз діленим П. Ознака, за якою здійснюється поділ, наз основою поділу, а поняття одержані в результаті поділу, - членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу виділяють дихотомію, що являє собою поділ обсягу діленого поняття С на два суперечних поняття –А і не-А: швидкий –нешвидкий, збитковий –не збитковий.
Особливим видом поділу є класифікація. Від звичайного поділу класифікація відрізняється тим, що в ній поділ здійснюється за істотною, корінною ознакою, а члени поділу займають постійне і чітко фіксоване місце.
Правила поділу понять.Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, наз поділом поняття(П).П. обсяг якого розкрив, наз діленим П. Ознака, за якою здійснюється поділ, наз основою поділу, а поняття одержані в результаті поділу, - членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу виділяють дихотомію, що являє собою поділ обсягу діленого поняття С на два суперечних поняття –А і не-А: швидкий –нешвидкий, збитковий –не збитковий.Особливим видом поділу є класифікація. Від звичайного поділу класифікація відрізняється тим, що в ній поділ здійснюється за істотною, корінною ознакою, а члени поділу займають постійне і чітко фіксоване місце.
Операція додавання понять. Ця опер над обсягами понять, сутність якої полягає в об’єднанні 2х або кількох множин, що становлять обсяги вихідних понять водну множину.
Операція множення понять: Це операція над поняттями, суть якої полягає в утворенні нового поняття, обсягом якого є елементи, спільні для вихідних понять.
Віднімання понять. Це операція над поняттями, суть якої полягає в утворенні нового поняття, елементи якого не входять до поняття, яке віднімається.
Операція доповнення понять. Ця операція над поняттями, коли шляхом заперечення вихідного поняття утворюють нове поняття А’ (не-А), обсяг якого в сумі з обсягом поняття А становить цілісність, яка дорівнює одиниці (А + А’=1).
Формула доповнення: 1-А= А’