- •Переміщення вікна
- •Змінення розміру вікна
- •Приховування вікна
- •Переключення між вікнами
- •Автоматичне впорядкування вікон
- •4.Базові структури алгоритмів
- •5. Поняття алгоритму
- •6.Основні функції субд
- •27. Будова та функціонування комп’ютера.
- •30. Принципи редагування та форматування тексту в середовищі текстового редактора
- •31. 1. .Системи опрацювання тексту. Вікно текстового процесора ms word, отримання довідки
- •34. Системний блок (корпус)
- •3. Робота з текстом
- •38. Системи обробки текстової інформації
- •40. Основи роботи з табличними процесорами
- •41. Введення і редагування тексту
- •42. Робота з папками/файлами.
- •49. Поняття про форматування тексту, рівні форматування.
4.Базові структури алгоритмів
Всього існують чотири базових структури алгоритмів:
•лінійні;•
розгалужені;
•циклічні;•
змішані.
Найпростіша в написанні та виконанні перша з цих структур - лінійна. До неї відносяться алгоритми, що складаються лише з простих команд. Які ж команди можна назвати простими? Простими з точки зору комп'ютера являються ті команди, що виконуються виконавцем безумовно, тобто після першої команди виконується друга, потім третя і т.д. Загальний вигляд лінійного алгоритму, поданий мовою блок-схем, наступний:
На відміну від людини виконавець "комп'ютер" не може відмовитися від виконання команди, він не може подібно недбалому учню сказати "не хочу", "не можу", " в мене болить голова і поганий настрій". Команда, записана в алгоритмі, повинна бути виконаною, тому, якщо знехтувати суто людськими якостями ("не хочу", "не можу" і т.д.), лінійним можна назвати алгоритм ранкового збирання до школи.
•проснутися;
•Зробит ранковий туалет;
•одягнутися;
•поснідати;
•зібрати речі;
•одягнути верхній одяг;
•вийти до школи. Набагато частіше зустрічається другий тип алгоритму - розгалужений. Цей алгоритм обов'язково містить в собі хоча б одну умову (як правило, їх набагато більше) і виконується він в залежності від цієї умови. Мовою блок-схем розгалужений алгоритм подається наступним чином:
Тепер розберемось, що ж таке умова з точки зору виконавця. Умовою називається таке речення, на яке можна дати відповідь "так" чи "ні". Як правило, кажуть, що в першому випадку (коли ми відповіли на речення "так") умова являється істиною, а в другому хибною. Виходячи з цього, речення "Якого кольору твій піджак?" не можна вважати умовою, а речення "Твоє волосся русяве?" - можна. Однак, навіть маючи в своєму арсеналі команду розгалуження, важко реалізувати алгоритми, що потребують багаторазового повторення деякої послідовності однакових дій. В цих випадках нас виручає циклічний алгоритм. У нашому житті дуже часто зустрічаються алгоритми з повторами, причому чітко визначаються два типи повторів. В одному випадку ми чітко знаємо, скільки разів необхідно повторити задану послідовність команд, а в іншому - ні. Крім того, в циклах з умовою теж можна виділити два різних випадки:
• цикл з передумовою - коли ми спочатку перевіряємо умову, а потім виконуємо деяку послідовність дій (так, ми спочатку перевіряємо, чи вимита підлога в тій класній кімнаті, де нам потрібно чергувати, а потім починаємо прибирання);
•цикл с післяумовою - спочатку ми виконуємо хоч один раз необхідну послідовність дій, а потім перевіряємо, чи не досягли ми бажаного результату (коли ми хочемо пити, ми спочатку ковтаємо хоч глоток води, а потім починаємо контролювати, чи не вгамували ми свою спрагу).Мовою блок-схем обидва типи циклів виглядають наступним чином:
Найчастіше ж у житті ми використовуємо змішані алгоритми. Так, дійсно, зранку ми контролюємо
свій стан здоров'я, погоду, розклад уроків (коли збираємо речі, свій одяг і таке інше. Коли ми снідаємо, ми повторюємо одну й ту саму послідовність дій (зачерпнути ложкою їжу, піднести до рота, забрати в рот, прожувати, проковтнути, зачерпнути ложкою їжу, піднести до рота і т.д.), коли ми миємо посуд, ми теж повторюємо одну й ту саму послідовність дій. Навіть, коли ми йдемо, ми повторюємо визначені дії (подумайте, які). От ми й підійшли до того, що найбільш поширеним являється змішаний тип алгоритму, в якому поєднуються елементи лінійних, розгалужених та циклічних алгоритмів.
Основні властивості алгоритмів:
1)скінченність-цей алгоритм має завжди вирішуватися після виконання скінченної кількості кроків. 2)дискретність-це алгоритм процес,що визначається алгоритмом.Можна розділити на окремі етапи.
3)визначеність-дії,які необхідно здійснювати,повинні бути чітко та недвозначно визначені для кожного можливого випадку.
4)вхідні дані-алгоритм має декільку кількість(можливо о вхідних даних,що мають досить визначений зв’язок між ними).