41. Введення і редагування тексту

Створення документа передбачає введення тексту — тобто процес його набору за допомогою клавіатури комп’ютера. При цьому текст заноситься у відеопам’ять та відображається на екрані монітора. Курсор указує позицію на екрані, де буде відображатися символ.

Основний стандарт редагування передбачає такі операції:

• уведення символьної інформації (за допомогою алфавітно-цифрової клавіатури);

• переміщення набраним текстом (за допомогою клавіш управління курсором);

• вилучення та вставка символів (за допомогою клавіш Dеlеte, BackSpace, Insert).

У текстових редакторах реалізована можливість роботи з рядками: розділення рядка на два, об’єднання рядків, вилучення рядка та вставка порожнього рядка.

Більшість текстових редакторів дозволяє працювати з блоками (фрагментами) тексту: виділяти блок, копіювати, знищувати, переміщати в інше місце тексту або в спеціальний буфер («кишеню») і т. д.

У багатьох текстових процесорах редагування дозволяє здійснювати контекстний пошук та заміну символів, друк усього файла або його частини і т. д.

Текстовий процесор Word

Текстовий процесор Word — це спеціальна прикладна програма, яка використовується для створення, редагування, форматування, макетування текстових документів.

Текстовим документом Word називають документ, який створений у прикладному середовищі й складається з різнотипних об’єктів: тексту, малюнків, таблиць, діаграм.

42. Робота з папками/файлами.

Основні операції з файлами і папками:створення;копіювання;переміщення;переіменування;перегляд;редагування;видалення;відновлення.

Для створення нової папки потрібно виконати такі дії:вибрати папку, у яку потрібно вкласти нову папку (в вікні програми Мой компютер чи Проводник);у меню Файл вибрати команду Создать/Папка (ці ж команди можна вибрати з контекстного меню на вільному місці поля папки), у вікні з’явиться значок нової папки з іменем Новая папка;ввести нове ім’я і натиснути Enter.

Аналогічно створюються документи (файли), причому створювати можна будь-які документи прикладних програм, що установлені на ПК.

Для переіменування папки/файла його необхідно виділити:вибрати команду Переименовать меню Файл і ввести нове ім’я;клацнути мишею його ім’я і ввести нове;скористатись клавішею F2, яка вводить ім’я папки/файла в режим редагування.

Для видалення папки, файла або ярлика його слід виділити, а потім виконати одну з дій:вибрати команду Файл/Удалить;натиснути кнопку Удаление панелі інструментів;натиснути клавішу Delete;перетягнути значок об’єкта, що видаляється, на значок корзини.

При спробі видалення об’єкта з’являється вікно підтвердження видалення. Якщо об’єкт дійсно підлягає знищенню, то потрібно дати стверджувальну відповідь.

Слід мати на увазі, що видалення файла призводить до переміщення його в Корзину, призначену для тимчасового зберігання видалених файлів, звідки при необхідності його можна відновити. Для остаточного видалення файла його потрібно видалити з Корзини.

Файли, що видаляються з дискети або за допомогою командної стрічки, не поміщаються в Корзину. Якщо при видаленні файла утримувати натиснутою клавішу Shift, то об’єкт також буде видалятись без розміщення в Корзині.

Використання методу перетягування для роботи з об’єктами. Для того, щоб премістити об’єкт у потрібне місце його виділяють, натискають ліву або праву кнопку миші, і, не відпускаючи її, перетягують значок об’єкта.

Результат перетягування залежить від типу об’єкта, вибраної кнопки, якою була здійснена операція:перетягування файла в папку, що знаходиться на тому ж диску, призводить до переміщення об’єкта;при перетягуванні об’єкта на інший диск його буде скопійовано;для переміщення об’єкта при перетягуванні потрібно утримувати клавішу Shift;для копіювання об’єкта при перетягуванні потрібно утримувати клавішу Ctrl;для створення ярлика при перетягуванні потрібно утримувати клавіші Ctrl+Shift;перетягування при натиснутій правій кнопці призводить до відкриття контекстного меню з набором можливих дій: копіювання, переміщення, створення ярлика, відмова від операції.перетягування файла на значок принтера приводить до його друкування.

Операції переміщення та копіювання також можна виконувати за допомогою буфера обміну (кнопками панелі інструментів або командами меню Правка); для цього потрібно:

1. після вибору потрібного об’єкта натиснути кнопку панелі інструментівКопировать (для копіювання) або Вырезать (для переміщення) або вибирати аналогічні команди меню Правка;

2. відкрити папку, в яку копіюється (переміщується) об’єкт;

3. натиснути кнопку Вставить (або вибрати команду Вставить меню Правка).

Для копіювання файла (папки) на дискету найпростіше скористатись контекстним меню об’єкта, командою Отправить/Диск 3,5 (А:). У процесі виконання копіювання (переміщення) на екран виводиться індикатор ходу виконання роботи.

43..Клавіатура комп’ютера. Маніпулятор «миша». Будова та прийоми роботи.

Клавіату́ра— сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій. Комп'ютерні клавіатури містять 101 клавішу або більше. Також все частіше вбудовуються додаткові кнопки та контрольні елементи— частіше для обслуговування мультимедійних систем.

На комп'ютерній клавіатурі будь-яке натиснення та відпускання клавіші спричинює посилання сигналу до комп'ютера. Кожній такій дії відповідає окремий цифровий код. В залежності від способу передачі сигналу клавіатури звуться дротові та бездротові. Бездротові клавіатури, контактують з комп'ютером за допомогою інфрачервоного випромінювання або радіохвиль

За своїм призначенням всі клавіші поділяють на чотири поля:

· Перше (центральне) поле вміщує клавіші з літерами, цифрами, розділовими знаками, а також ряд управляючих клавіш.

· Друге поле містить 12 функціональних клавіш F1 - F12, а також деякі управляючі клавіші.

· Третє поле містить клавіші управління курсором дисплея

· Четверте поле містить клавіші, які можна використовувати для набору цифр і знаків арифметичних операцій або управління курсором.

Ми́ша комп'ю́терна — пристрій, призначений для маніпулювання «курсором» у вигляді відтворення рухів руки на площині та виконання певних дій кнопками миші. Портативний пристрій локалізації, який функціонує в результаті його переміщення по визначеній поверхні; маніпулятор введення графічної інформації; пристрій для відпрацювання місцерозташування вказівника на екрані дисплея.

Розрізняють декілька типів мишей:

1. за механізмом керування курсором: механічнаі оптична

2. за принципом обміну даних з комп'ютером: дротова і радіомиша

44.Робота з ярликами в Windows.

Ярлик — це посилання на файл або програму, яке має вигляд піктограми. Якщо двічі клацнути ярлик, відкриється файл або програма. Дуже зручно зберігати всі файли, які використовуються часто, в одному спільному для них розташуванні, до якого легко отримати доступ, наприклад, у папці або на робочому столі. Ярлики мають інший вигляд, ніж звичайні файли. Піктограми ярликів мають стрілку в лівому нижньому кутку, наприклад. Можна створити ярлик майже для всіх типів файлів. Ярлики можна створювати не тільки для документів, зображень, музики, папок і програм, але й для посилань на веб-сайти. Можна копіювати або перемістити ярлик у нове розташування і він буде відкривати той самий файл. Найпростіший спосіб перемістити ярлик — перетягнути його до нового розташування. Якщо видалити вихідний файл, ярлик не буде діяти, тому його також видаляють. Видалення ярлика ніяк не впливає на вихідний файл. Якщо ярлик не потрібний, його можна видалити. Ярлики включають зображення, яке називається піктограма. Воно допомагає швидше знаходити програму чи файл. Коли ви змінюєте тему Windows, нова тема може включати набір користувацьких піктограм, які доповнюють оформлення нового робочого стола. Наприклад, у темі джунглі на вашій піктограмі "Мій комп’ютер" може бути зображена жирафа. При бажанні можете змінити одну чи декілька піктограм на щось цікавіше для вас. Спосіб зміни піктограми залежить від її типу. Можна вибрати такі варіанти: Змінення системної піктограми.;

45.Ввід інформації в чарунки Excel.

MS Excel відноситься до програмних продуктів, що називаються електронні таблиці. Електронна таблиця — це інтерактивна програма, що складається з набору рядків і стовпців, зображених на екрані в спеціальному вікні. Область, що знаходиться на перетинанні рядка і стовпця, називається чарунка (клітинка). В чарунці можуть знаходитися число, текст чи формула, за допомогою якої здійснюють обчислення, що відносяться до одній чи кількох чарунок. Чарунки можна копіювати, переміщати, змінювати їхній розмір, форматувати, а також редагувати відображувану в них інформацію. При зміні значення чарунки відбувається автоматичне перерахування значень всіх чарунок, що використовують у формулах змінену чарунку.

46. Системи обробки текстової інформації

Сучасний текстовий редактор являє собою програмний продукт, який забезпечує користувача ПК засобами створювання, опрацювання та збереження документів будь-якої природи та ступеня складності.

Різноманіття типів документів викликало різноманіття текстових редакторів.

За класифікуючу ознаку, за допомогою якої можна розділити всю множину текстових редакторів на декілька груп, візьмемо тип об’єктів, які обробляються.

Редактори простих текстів призначені для утворення та редагування текстів, наприклад текстів програм (MultiEdit, Brief, Norton Editor, QuickEditor).

Редактори документів призначені для роботи з документами. У структуру документа можуть уходити таблиці, графічні образи, які можуть створюватись в інших програмах. Серед редакторів, призначених для роботи з текстовими документами, можна виділити Лексикон, Ami Pro, MultiEdit, Microsoft Word.

Видавничі системи використовуються для підготовки великих складних документів (книг, альбомів, журналів, газет). Прикладами видавничих систем є Corel Ventura Publisher, Adobe PageMaker, QuarkXPress. Робота з видавничими системами передбачає використання редакторів документів на етапі попередньої підготовки матеріалів. Видавничі системи потрібні для верстки тексту, яка полягає в розміщенні тексту документа за сторінками, вставлянні малюнків, використанні різних шрифтів у документах, уже створених за допомогою редакторів текстів.

Редактори наукових текстів забезпечують підготовку та редагування наукових текстів, які містять велику кількість формул, графіків тощо (наприклад, TgX, MathOr).

Введення і редагування тексту

Створення документа передбачає введення тексту — тобто процес його набору за допомогою клавіатури комп’ютера. При цьому текст заноситься у відеопам’ять та відображається на екрані монітора. Курсор указує позицію на екрані, де буде відображатися символ.

Основний стандарт редагування передбачає такі операції:

• уведення символьної інформації (за допомогою алфавітно-цифрової клавіатури);

• переміщення набраним текстом (за допомогою клавіш управління курсором);

• вилучення та вставка символів (за допомогою клавіш Dеlеte, BackSpace, Insert).

У текстових редакторах реалізована можливість роботи з рядками: розділення рядка на два, об’єднання рядків, вилучення рядка та вставка порожнього рядка.

Більшість текстових редакторів дозволяє працювати з блоками (фрагментами) тексту: виділяти блок, копіювати, знищувати, переміщати в інше місце тексту або в спеціальний буфер («кишеню») і т. д.

У багатьох текстових процесорах редагування дозволяє здійснювати контекстний пошук та заміну символів, друк усього файла або його частини і т. д.

Об’єкти текстового документа. У текстовому процесорі MS Word можна виділити такі групи об’єктів.

Об’єкти середовища (створені в середовищі MS WORD):

1) текст:

• абзац;

• рядок;

• речення;

• слово;

• символ;

2) векторний малюнок;

3) таблиця.

Упроваджені об’єкти (створені в інших прикладних середовищах):

• таблиця;

• формула;

• вибірка бази даних;

• діаграма;

• малюнок.

Кожний об’єкт має свої властивості, які можна змінювати за бажанням користувача.

Текстові об’єкти мають такі властивості:

• вид начертання;

• кегль (розмір);

• колір.

Для абзацу вводяться додаткові параметри:

• втяжка (відступ від лівого або/і правого поля сторінки);

• відступ 1-го рядка (нульовий, виступ, червоний рядок);

• вирівнювання (по лівому краю, по правому краю, по центру, по ширині);

• інтерліньяж (відстань між рядками).

З об’єктами Word можна виконувати такі операції:

• вставка;

• копіювання;

• переміщення;

• видалення.

Редагування тексту. Це процес перевірки і виправлення тексту при підготовці до друку.

Редагування можна здійснювати безпосередньо під час уведення тексту. Для цього потрібно встановити режим автоматичної перевірки орфографії: меню СервисПараметры

47. Використання функцій

Excel містить обширний список стандартних функцій, покликаних полегшити виконання простих і складних обчислень.

Наприклад, функція ДОХІД використовується для обчислення доходу по облігаціях, який складає періодичні процентні виплати. Всі функції мають однаковий формат запису, який включає ім'я функції і перелік аргументів. Аргументи розташовуються в послідовності, визначуваній синтаксисом функції, і розділяються комі.

Запис функції починається з вказівки її імені, потім слідує дужка, що відкривається, аргументи і закриваюча дужка. Функція може не мати аргументів. Вона може вводитися у вічко аркуша як частину формули. Функція дозволяє виконати обчислення на листах книги і на листах макросів.

Функції, що є аргументом іншої функції, називаються вкладеними. У формулах Excel можна використовувати до семи рівнів вкладення функцій. При неправильному записі формули на екрані може з'явитися повідомлення про циклічне заслання. Імена функцій можна набирати рядковими буквами. Вони будуть перетворені в прописні після натиснення клавіші Enter.

Для вставки функції натискуйте кнопку Вставка функції (Insert Function), На екрані відображуватиметься панель формул (Formula Toolbar) (мал. 16.1). Панель формул з'являється також при натисненні кнопки Вставка функції (Insert Function) на панелі інструментів Стандартна.

Засоби статистичного аналізу даних

До складу Microsoft Excel входить пакет аналізу, призначений для вирішення складних статистичних і інженерних завдань. Засоби, які включені в пакет аналізу даних, доступні через команду Аналіз даних у меню Сервіс. Якщо цієї команди немає в меню, необхідно завантажити надбудову Пакет аналізу.

Засоби аналізу даних дозволяють виконувати декілька видів дисперсійного аналізу, кореляційний і ковариационный аналіз, створювати одновимірний статистичний звіт, що містить інформацію про центральну тенденцію і мінливість вхідних даних, виробляти вибірку з генеральної сукупності і так далі

Виконання розрахунку з використанням стандартної функції

З Excel 2003 поставляються наступні стандартні функції:

Фінансові.

Дата і часу.

Математичні.

Статистичні.

Заслання і масиви.

Робота з базою даних.

Текстові.

Логічні.

Перевірка властивостей і значень.

Розглянемо декілька найбільш широко поширених функцій.

Математичні функції

Математичні функції використовуються в наукових і інженерних розрахунках для виконання різних математичних операцій: обчислення логарифмів, тригонометричних функцій і так далі Приклад використання математичної функції розглянутий нижче у вправах 1 і 2.

Статистичні функції

Статистичні функції використовуються для аналізу діапазонів даних, обчислення параметрів, що характеризують випадкові величини, представлених безліччю чисел, або їх розподілів, наприклад, стандартного відхилення, середнього значення, і тому подібне Зокрема, ми можемо знайти рівняння прямої або експоненціальної кривої, що оптимально узгоджується з дослідними даними. Приклад використання статистичної функції розглянутий нижче у вправі 3.

Функції для роботи з датами і часом

Для роботи з датами і часом використовується більше десятка функцій. Виберіть команду Функція (Function) у меню Вставка (Insert). У діалоговому вікні Майстер функцій — крок 1 з 2 (Insert Function) (мал. 16.6) у списку або категорію (Function category) виділите Дата і час (Date&Time).

Приклад використання функції Дата і час (Date&Time) розглянутий нижче (див. Вправи).

Текстові

Функція Текстові (Text) перетворить числове значення у форматований текст, і результат більше не бере участь в обчисленнях як число. Амперсанд (&) використовується для об'єднання декількох текстових рядків в один рядок.

Наприклад, у вічку ВЗ ви можете записати прізвище продавця (Петров), у вічку СЗ — об'єм його продажів (5000). Після запису в якому-небудь вічку Вз& «продал»&ТЕКСТ(СЗ; «0,00 крб.»)&" одиниць товару» при проведенні обчислень станеться об'єднання вмісту вічок в одну фразу: Петров продав на 5000,00 крб. одиниць товару.

Виконання розрахунку з використанням стандартних функцій

Аби виконати розрахунок, використовуючи стандартну функцію, виконаєте наступні дії:

1. Виділите вічко, в яке треба вставити функцію, введіть «= »,а потім в списку Функції, що розкривається, в рядку формул виберіть потрібну із списку (див. мал. 16.1). На екрані відображуватиметься діалогове вікно Аргументи функції (Function Arguments) (мал. 16.6). Якщо в списку, що розкривається, вибрати Інші функції (More functions) то відкриється діалогове вікно Майстер функцій — крок 1 з 2 (Insert Function) (мал. 16.5).

Інші способи відображення діалогового вікна Майстер функцій — крок 1 з 2 (Insert Function):

натискуйте кнопку Вставку функції (Insert Function) у рядку формул;

виберіть команду Функція (Function) у меню Вставка (Insert);

натискуйте клавіші Shift+F3.

48. Word дає можливість малювати серед тексту і пересувати створені малюнки в будь-яке місце документа. Можна запозичити малюнок з іншого документа у свій документ. Можна знайти файл малюнка на компакт-диску і ставити серед свого тексту. Можна фотографію, картину або креслення ввести в документ за допомогою сканера. Можна малюнки збільшувати або зменшувати, використовувати частину з них, комбінувати фрагменти з кількох малюнків для створення нового.

Малюнки в документах використовуються, щоб привернути увагу (наприклад, об'ява), ілюструвати текст у книгах, діаграмами стисло подати інформацію про фінансову діяльність підприємства. Документ а малюнками стає виразним і цікавим.

У текстовому документі Word можуть знаходитися:

•прості малюнки, створені в середовищі Word;

•малюнки, створені графічними редакторами Windows;

•малюнки, одержані за допомогою сканера;

•малюнки, одержані в Internet;

•малюнки, скомбіновані з фрагменти інших малюнків;

•малюнки, запозичені із документів Word Excel тощо.

Робота з малюнками

Вставка малюнка

Щоб вставити один із малюнків, необхідно:

встановити курсор клавіатури в те місце документу, де повинен бути малюнок;

Вставка → Рисунок → Картинки → обрати необхідний файл → Вставить або Вставка → Рисунок → Из файла → обрати необхідний файл → Вставить.

Зміна розмірів малюнка

Щоб змінити розміри малюнка, необхідно:

активізувати малюнок — клацнути на малюнку лівою кнопкою миші — у малюнка з’являються маркери;

підвести курсор миші до потрібного маркеpa — з'явиться двонаправлена стрілка відповідного напрямку (горизонтальна, вертикальна, діагональна);

розтягнути (або стиснути) малюнок до потрібного вигляду.

Щоб зняти активізацію, досить клацнути лівою кнопкою миші поза малюнком.

Щоб отримати можливість розмістити малюнок у бажаному місці тексту, необхідно задати правильно обтікання тексту. Для цього необхідно клацнути правою кнопкою миші на малюнку, щоб викликати контекстне меню. У ньому вибрати пункт Формат рисунка, який відкриє діалогове вікно, що має п'ять вкладок. Для розв'язання поставленої задачі вибираємо вкладку Положение, за допомогою якої обираємо тип обтікання малюнка текстом та вирівнювання малюнка відносно сторінки (за бажанням).

Переміщення малюнка

Для переміщення малюнка в потрібне місце необхідно:

активізувати малюнок;

встановити курсор на малюнок, натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи її, перетягти малюнок на потрібне місце.

Копіювання малюнка

Для копіювання малюнка слід виконати такі дії:

1спосіб:

активізувати малюнок;

викликати контекстне меню (клацнути правою кнопкою миші на малюнку), виконати команду Копировать;

перевести курсор у те місце, де потрібно зробити копію, викликати контекстне меню (на цьому місці), виконати команду Вставить.

2 спосіб:

активізувати малюнок;

натиснути клавішу Ctrl і, не відпускаючи її, натиснути ліву кнопку миші;

утримуючи обидві клавіші, перетягти курсор, який має вигляд стрілочки з маленьким хрестиком, у потрібне місце;

відпустити спочатку клавішу миші, а потім клавішу Ctrl.

Малюнки і написи в тексті

Малюнок у тексті

Малюнок і текст мають різну природу. Є різні варіанти сумісного відображення малюнка в тексті. Для їх здійснення потрібно виконати деякі дії. При вставці малюнка у вибране місце текстового документа текст розсувається і знаходиться зверху і знизу малюнка.

Щоб зробити інше, слід виконати такі дії:

активізувати малюнок;

клацнути правою кнопкою миші на ньому, у контекстному меню, виконати команду Формат рисунка...;

у діалоговому вікні Формат рисунка... вибрати команду Положение, у якому встановити галочку у полях Поверх текста і Перемещать вместе с текстом, зняти галочку у полі Установить привязку;

у Формат рисунка вибрати команду Обтекание, де встановити відповідне поле Обтекание для сумісного існування тексту й малюнка. У полі Текст вибрати потрібний варіант;

клацнути на кнопці ОК, щоб встановити вибрані параметри малюнка.

Напис у тексті

Напис — це абзац тексту, оформлений як графічний елемент, який можна розташувати у тексті, пересувати по документу, міняти його розміри тощо.

Щоб створити напис, необхідно виконати такі дії:

розгорнути панель інструментів Рисование;

клацнути на кнопці Надпись;

встановити курсор, що набув вигляду «+», в один із кутів майбутнього напису, натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи, перетягти курсор у протилежний кут напису. Одержимо прямокутник;

перевести курсор усередину прямокутника, набрати текст з потрібним шрифтом і вирівнюванням;

за необхідності міняти розміри напису за вищезгаданими правилами (текст при збільшенні або зменшенні прямокутника не змінюється).

Робота з WordArt

Розгорніть газету чи журнал, зверніть увагу на красиво оформлені рекламні оголошення. Їх створюють, зокрема, за допомогою редактора текстових спецефектів WordArt.

Вставити у документ Word об'єктів WordArt можна:

Вставка → Рисунок → Об’єкт WordArt;

Після чого відкривається вікно з колекцією WordArt, де треба: вибрати шаблон — ОК — і у вікні Изменение текста WordArt ввести текст — ОК. Готовий напис WordArt можна форматувати, користуючись його контекстним меню і командами з панелі інструментів WordArt .