86. Особливості становлення та розвитку комерційних банків в у.

В У. Діє дворівнева банківська система, перший рівень банк. систе­ми представляє Нац. банк У, а другий – комерцій­ні банки різних форм власності.

Переважна кількість комерційних банків – це акціонерні то­в-ва, з яких 72% – відкриті і 28% – закриті. Тов-ва з обмеженою відповідальністю становлять 14%.

З 1994 р. в Україні почали з'являтися комерційні банки з учас­тю іноземного капіталу. За розміром активів укр. комерційні банки поділяються на найбільші (активи понад 1 млрд. гри.), великі (активи понад 100 млн. грн.), середні (активи понад 10 млн. грн.), малі (активи менші за 10 млн. грн.).

Відбувається поступовий розвиток банківського кредитування населення, проте воно ще займає незначне місце в кредитних опе­раціях комерц. банків. При кредитуванні населення, як і юр. осіб, банки віддають перевагу кредитам на поточні потреби, а кредитування інвестиційної діяльності не є для них пріоритетним.

Фін. результати діяльності комерційних банків можна оцінити різними показниками, але найбільш зручним і об'єктив­ним є показник, що хар-є відношення чистого прибутку банку до акціонерного капіталу.

Гострими проблемами розвитку комерційних банків України є недостатність у багатьох із них капіталу і неякісна структура ак­тивів. Це призводить до того, що майже третина всіх банків є проблемною, з яких кожний третій переведений НБУ на режим фін. оздоровлення. Половина з проблемних банків пере­буває у стадії ліквідації. За вісім років (1992–1999) було ліквідо­вано 69 банків.

87. Основи організації та діяльності комерційних банків в Україні.

Комерц. банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акціонерних тов-в або тов-в з обмеженою від­повідальністю. Банк вважається створеним і набуває ста­тусу юр. особи з моменту його реєстрації в Нац. банку У. Його засновниками можуть бути вітчизняні та іноземні юр. і фіз. особи за винятком Рад народних де­путатів та інших виконавчих органів влади, політичних та проф­спілкових організацій, спілок, партій, громадських фондів. У створенні банку не можуть брати участі військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки, внутр. справ, держарбітражу, а також їх посадові особи.

Статутний фонд новостворюваного комерційного банку фор­мується тільки за рахунок власних коштів засновників у грошо­вій формі. Розмір статутного фонду визначається за­сновниками банку, але не може бути меншим за нормативні ви­моги НБУ.

Організація комерц. банку, крім реєстрації, передбачає лі­цензування банківської діяльності. Воно полягає в наданні офіцій­ного дозволу на здійснення певних банківських операцій. Цей до­звіл видає НБУ.

Вищим органом управління банку є загальні збори акціо­нерів, які вирішують стратегічні завдання в його діяль­ності. Вищий орган банку реалізує свої завдання та функції безпо­середньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю йому підзвітні. Виконавчим органом акціон. банку є правління, а пайового – дирекція. Контроль за діяльністю правління банку здійснює ревізійна комісія.

Організаційна структура комерц. банку включає функціо­нальні служби та підрозділи, кожен з яких виконує певні операції і має свої права та обов'язки. Основним критерієм організаційної по­будови банку є ек. зміст та обсяг операцій, які він вико­нує. Департаменти, управління, відділи формуються відповідно до класифікації окремих банківських операцій або їхніх груп за функ­ціональним призначенням. Великі банки мають певну мережу філій і відділень і терит. органи управ­ління ними.