76. Функції та роль банків.

Банки виконують такі функції: • трансформаційну; • емісійну.

Трансформаційна функція полягає в зміні таких якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки, як рівень ризикованості, строковість, обсяги та просторове спрямування. У зв'язку з цим можна виділити такі напрями цієї функції:

• трансформація ризиків;

• трансформація строків;

• трансформація обсягів;

• просторова трансформація.

Трансформація ризиків полягає в тому, що банки, діяльність яких пов'язана з високим ризиком, вживаючи відповідних заходів, можуть звести ці ризики для своїх вкладників та акціонерів до мінімуму.

Трансформація строків означає, що, мобілізуючи значні об­сяги короткострокових коштів і постійно поповнюючи їх, банки одержують можливість деяку їх частину спрямовувати в довго­строкові позички та інші довгострокові активи.

Трансформація обсягів капіталів виявляється в тому, що, мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки дістають мож­ливість акумулювати великі маси капіталу для реалізації масшта­бних проектів

Просторова трансформація означає, що банки можуть аку­мулювати ресурси з багатьох регіонів і навіть з інших країн і спрямувати на фін-ня проектів одного регіону, однієї країни, одного об'єкта.

Емісійна функція банків полягає в тому, що тільки вони мо­жуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, або ж вилучати їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей

З функціями банків безпосередньо пов'язана їх роль, в економіці. У трансформаційній функції банки впливають на прискорення обороту капіталу в процесі відтворення, сприя­ють розширенню обсягів і підвищенню ефективності сусп. вир-ва. В емісійній функції банки сприяють забезпеченню потреб обороту в платіжних засобах, зміцненню договірної і пла­тіжної дисципліни в госп-ві, удосконаленню та зміцненню грош. обороту.

77. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи.

Більш правомірним є формулювання банківської системи як законодавчо визначеної, чітко структурованої та скоординованої сукупності фін. посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально взаємозв’язані в самостійну ек. структуру.

Банк. система виконує 3 функції:

1. Трансформаційна функція У масштабах системи виникає якісно нова функція трансформації – більш масштабна, більш глибока, більш завер­шена й ефективна, ніж сума трансформаційних потенціалів окре­мих банків.

2. Функція створення платіжних засобів і регулювання гро­шового об-роту банківська система управляє пропозицією грошей.

3. Функція забезпечення стабільності банківської діяльності та грош. ринку пов'язана з надзвичайно високою ризикованістю банківської діяльності.

Дворівнева побудова – ключовий принцип побудови банків­ських систем у ринкових економіках, їх вирішальна якісна озна­ка, що відрізняє їх від інших систем. Однорівнева по­будова можлива лише в тоталітарних економіках, де достатньо створити 1 держ. банк і він може здійснювати на адмін.-командних засадах і емісійно-касову функцію, і креди­тно-розраху-нкове обслуговування госп. клієнтури.

При дворівневій побудові на першому рівні перебуває 1 банк. На нього покладається відповідальність за вирішення макроек. завдань у грошово-кредитній сфері, насамперед підтримання сталості нац. грошей та забезпе­чення сталості функціонуван-ня всієї банківської системи.

На другому рівні банківської системи перебуває решта банків, які в У. прийнято називати комерційними банками. Комерційні банки покликані об­слуговувати ек. суб'єктів – учасників грош. обо­роту: фірми, сімейні госп-ва, держ. структури.

Дворівневість банківської системи характеризується також чіт­ким законодавчим розмежуванням прав і обов'язків кожної ланки системи, а також небанківських фін. посередників.