Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Groshi_ta_kredit_shpora-1.doc
Скачиваний:
64
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
954.37 Кб
Скачать

59. Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль в механізмі валютного регулювання.

Золотовалютні резервице запаси іноземних фін. активів та золота, які належать державі і перебувають у роз­порядженні органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноек. значення. Ці потреби визначають цілі накопичення золотовалютних резервів:

– забезпечення країни достатнім запасом міжнар. платіжних засобів, з тим щоб держава, її окремі структури та недержавні ек. агенти могли своєчасно розрахуватися за своїми зовн. зобов'язаннями. Це трансакційне призначення золотовал. резервів, спрямоване на обслуговування зв'язків нац. економіки зі світовою;

– забезпечення державі можливості проводити інтервенції на валютному ринку та ринку грошей. Це інтервенційне призначення резервів, спрямоване на підтримку зовн. та внутр. вартості нац. грошей.

Оптимізація розміру золотовалютних резервів має важливе ек. значення тому, що занижений їх обсяг погіршує пла­тоспроможність країни на світовому ринку та обмежує регуляти­вні можливості держави у монетарній сфері, а завищений – при­зводить до заморожування значної частини національного багатс­тва країни на тривалий період.

Потреби в резервах, у їх трансакційному призначенні визначаються обсягами платежів за зовнішніми зобов'язаннями, пов'язаними з імпортом товарів та послуг, обслуговуванням зовн. боргу держави, експортом капіталу тощо. Потреби в резервах, у їх інтервенційному призначенні за­лежать насамперед від обсягів грошової маси, яка функціонує у внутр. обороті країни.

Інтервенційне викор-ня золотовалютних резервів пов'я­зане з проведенням політики валютної інтервенції. Якщо в країні відбувається ек. зростання та досягнута макроек. стабілізація, політика валютної інтервенції стає вирішальним інст­рументом вал. регулювання.

Розміщення золотовалютних резервів має важливе значення для страхування їх від знецінення та для одержання додаткових доходів і збільшення обсягів. Тому золотовалютні резерви звичай­но тримають у кількох найбільш сталих валютах, і періодично конвертують за­паси однієї валюти в іншу, якщо очікується падіння курсу 1 чи підвищення курсу іншої.

60. Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.

Світова валютна система – це спільно розроблена держа­вами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації ва­лютних відносин.

Складовими світової вал. системи є: форми міжнар. засобів платежу; уніфікований режим вал. паритетів та курсів; умови взаємної конвертовано-сті валют; уніфікація правил міжнар. розрахунків; режим валютних ринків та ринків золота; міжнародні валютно-фін. організації; міжнародне регулювання валютних обмежень.

Світова валютна система у своєму розвитку пройшла 4 етапи:

1 в історії світовою вал. системою була система, заснована на золотому стандарті. Платіжний оборот обслуговувався переважно золотом.

2 світовою вал. системою був механізм золотодевізного стандарту

3 світова, або Бреттон-вудська, вал. система. Основою її стала система золотовалютного стандарту, яка зго­дом трансформувалася у систему золотодоларового стандарту.

4 світова, або Ямайська, вал. системи. Сучасна світова валютна система має характер паперово-валютної системи.

Міжнародна валютна система договірно-правова форма організації валютних відносин окремих країн. В березні 1979 р. було створено міжнародну вал. систему – Європейську валютну систему (ЄВС) – фор­му міждержавного регулювання вал. відносин країн захід­ноєвропейського інтеграційного комплексу.

Механізм ЄВС містив 3 елементи: європейська валютна одиниця – ЕКЮ; режим суміс­ного коливання валютних курсів – «суперзмія»; Маастрихтська угода. визначила 3 етапи становлення ЄВС.

1 етап: – повна лібералізація руху капіталів усередині ЄС; – розроблення заходів щодо зближення ряду ек. параметрів для країн-членів.

2 етап: – створення незалежної Європ. системи центр. банків на чолі з Європейським центр. банком; – установлення фіксованого курсу для валют країн–членів ЄВС між собою; – емісія єдиної грошової одиниці;.

Нині країни ЄС вступили у 3 етап утворення ЄВС. З 1 січня 2002 р. євро увійде до готівкового обігу та матиме місце паралел. обіг євро і нац. валют.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]