2) Фіскально-бюджетна сфера:

- не еквівалентна

- безповоротна

Призначення: обслуговування відносин з приводу розподілу вартості.

Мета: створення фондів (цільових і не цільових)

3) Кредитна сфера:

- не еквівалентна

- поворотна

Призначення: обслуговування відносин з приводу перерозподілу вартості.

Мета: акумулювання позичкового капіталу.

24. Грош. Маса: сутність, склад і фактори зміни обсягу і структури.

Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою хар-кою стану грошового обороту та ринкової кон'юнктури в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків, а значить – на ек. розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямом держ. грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення та правильне визначення маси грошей в обороті має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення.

Зарубіжна ек. наука та практика дали достатньо розгорнуте й обґрунтоване трактування і статистичне визначення грош. маси, які ефективно викор-ся в регулятивній практиці. Перехід України до ринкової економіки робить надзвичайно актуальним вивчення і викор-ня цього досвіду в нашій практиці.

Під грошовою масою слід розуміти всю сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент. Такими суб'єктами є приватні особи, підпр-ва, громадські організації, госп. об'єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грош. одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної хар-ки грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики дії регулювання – динаміка руху обсягу та структури. У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:

• за ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;

• за формою грошових засобів (готівкові, депозитні);

• за розміщенням у суб'єктів грошового обороту;

• за терит. розміщенням та ін.

Найбільшу складність має структуризація грош. маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності кожного її елемента, як і немає чіткого розмежування між власне грошима і високоліквідними фін. активами, які вже не є грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грош. маси, що наз. грошовими агрегатами.

25. Хар-ка базових грошей та грошових агрегатів.

Грошову масу ми можемо вимірювати через показники грошових агрегатів і показників гр. бази.

Грошові агрегати – це специфічні угрупування елементів грошової маси в залежності від ступеня їх ліквідності.

На Укр. Виділяють наступні гр.. агрегати:

М0 – готівка поза банківської системи.

М1 = М0+Вклади до запитань, доступне для використання, інфляційний вплив.

Ек. призначення М1 полягає в тому, що він обслуговує реалізацію наявної споживної вартості, тобто реалізацію ВВП.

М1- показник вузьких грошей, відображаючих працюючі активи.

М2=М1+Строкові вклади + валютні депозити, приносить додатковий дохід.

М2 – є основним орієнтиром в грошово-кредитній політиці центрального банку, він відображає здатність банківської системи до акумулювання грошових коштів.

М3=М2+Кошти клієнтів з трастовими операціями (по управлінню активів та з цінними паперами, що переведені в гр.. кошти – трастові)

М3 – найменш ліквідний актив, відображає широкі гроші, тобто ті гроші які є наявними в грошовому обороті.

Грошові агрегати – це кошти, які є в розпорядженні або управлінні банківської системи. М0 – кошти центрального банку, інші активи обліковуються на рахунку у комерційних банках. Саме тому управління грошовою масою відбувається через систему комерційних банків

Другим вимірювачем грошової маси виступають показники грошової бази

Грошова база (базові гроші, сильні гр., тому що вона характеризує емісійний потенціал банківської системи) включає в себе гроші, які обліковуються на балансі тільки центрального банку, який контролює та регулює їх.

Грошова база включає наступні елементи:

1) Готівка в обігу поза банківською системою

2) Готівка в касах комерційних банків

3) Обов’язкові резерви комерційних банків у центральному банку

4) Надлишкові резерви комерційних банків, що обліковуються на кореспондентському рахунку комерційного банку у центральному банку.

Грошова база = М0 + Готівка в касі комерційного банку + Облікові гроші + Надлишкові резерви.

Величину грош. бази визначають за формулою: , де – сума готівки, випущеної центральним банком і не поверненої в його фонди; – сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.