39. Створення та розвиток грошової системи України.

Перші кроки щодо створення власної грош. системи були зроблені після виходу У. зі складу СРСР Тобто в обороті одночасно опинилися 2 види валюти.

Паралельне викор-ня в 1992 р. 2 валют зумовлювалося рядом обставин:

– Центр. банк РФ з вересня 1991 р. перестав надсилати в У. рублеву готівку

– на межі 1991–1992 рр. в У. сер. рівень цін зріс десятикратно, що значно збільшило попит на готівку

– Україна не мала в той час власної бази для виг-ня грош. знаків, а фін. становище не давало змоги замовити за кордоном достатню масу грошей.

Незабаром купоно-карбованець став швидко знецінюватися.

Щоб послабити негативні наслідки паралельного обігу 2 валют, ПУ запровадив купоно-карбованець у сферу безготівкового обороту і вилучив з нього рублі. Нові гроші стали єдиним на території У. засобом платежу.

На 2 етапі Нац. банк У відпрацьовував окремі елементи та організацію функц-ня грош. системи. До осн. напрямів та результатів розвитку грош. системи на цьому етапі відносяться:

1. Розбудову власного емісійного механізму;

2. Формування механізму регулювання НБУ пропозиції грошей;

3.. Розроблення методики та методології грошово-кредитної політики НБУ, накопичення досвіду практичного застосування інструментів грошово-кредитної політики, розмежування сфер застосування фіскально-бюджетної та грош.-кредитної політики.

4. Розбудова платіжної системи;

5. Формування механізму валютного регулювання;

6. Розроблення та випробування на практиці спец. заходів з подолання гіперінфляції та регулювання інфляції.

Новій ситуації, що склалася в управлінні грош. оборотом, не відповідав статус тимчасової валюти. У зв'язку з цим особливої гостроти набуло питання запровадження в оборот постійної грошової одиниці – гривні. Цим закінчився 2 етап розбудови грошової системи У.

На 3 етапі відбувається подальше вдосконалення механізмів та інструментів грош. системи.

40. Держ. Регулювання грош. Обороту як складова ек. Політики, його методи та наслідки.

Оскільки сук. платоспроможний попит формується і реалізується в грошовій формі у процесі формування, розподілу і викор-ня нац. доходу, кон'юнктурна політика забезпечується насамперед державним регулюванням грошового обороту.

За способом та характером впливу на поведінку ек. суб'єктів усі заходи кон'юнктурної політики можна розділити на 3 групи:

– заходи фіскальної політики;

–заходи грошово-кредитної політики;

– заходи прямого впливу.

Фіскальна політика зводиться до ек. регулювання через механізми оподаткування, інших вилучень до централізованих фондів фін. ресурсів, фін-ня витрат держави, пов'язаних з виконанням нею своїх функцій. Ця політика забезпечує можливість безпосередньо впливати як на сукупний попит, так і на сук. пропозицію.

Грошово-кредитна політика зводиться до ек. регулювання через механізми зміни пропозиції грошей та їх ціни на грош. ринку. Збільшення пропозиції грошей, за інших рівних умов, зумовлює зниження процента та зростання інвестицій, а також зростання платоспроможного попиту на ринках.

Види грошово-кредитної політики: експансійна; рестрикційна.

При експансійній політиці допускається неконтрольоване, довільне зростання пропозиції грошей, через що гроші стрімко «дешевіють». Наслідком такої політики неминуче стає інфляція яка швидко зростає.

При політиці рестрикції допускається різке, не досить зважене, обвальне скорочення пропозиції грошей, внаслідок чого гроші стрімко «дорожчають», сук. попит скорочується, провокуючи зниження рівня цін і різке падіння ек. активності.

Пряме втручання держави в ек. життя допускається у тих випадках, коли заходи фіскальної та монетарної політики не можуть дати бажаного результату.

Заходи монетарної та фіскальної політики треба розглядати не як альтернативні, а в нерозривній єдності, і враховувати на практиці не тільки їх прямі регулятивні наслідки, а й результати можливих змін у дії інструментів у паралельній сфері регулювання грошового обороту.