Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika_pidpriyemstva_Avtosokhranennyy.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
413.7 Кб
Скачать

50. Планування виробничої програми підприємства. Ресурсне обґрунтування виробничої програми.

Внутрішньозаводське планування є одним із визначальних розділів вироб-ничої програми підприємства. Серед принципів, застосовуваних при розробці виробничої програми, слід зазначити:

• напруженість виробничої програми - максимальне використання ресур-сів, які приймають участь у виробництві;

• взаємна погодженість усіх розділів виробничої програми, їхнє економічне обґрунтування;

• взаємна погодженість виробника з постачальниками і споживачами продукції;

• систематичне відновлення виробленої продукції (номенклатура, асорти-мент);

• безперервне нарощування випуску і збуту продукції.

Виконання виробничої програми підприємства залежить від забезпечення виробництва визначеною групою виробів (номенклатури, асортименту) усіма видами ресурсів, що беруть участь як у процесі виготовлення продукції, так і в її реалізації. Технічний рівень виробництва на визначений момент часу в значній мірі визначає можливості виконання виробничої програми. Для обґрунтування виробничої програми з урахуванням виробничих поту-жностей, представлених засобами праці, необхідно знати динаміку виробництва і збуту продукції [1].

Виробнича програма підрозділів підприємства повинна мати ресурсне обґрунтування. До ресурсів, які забезпечують виконання виробничої програми, належать виробнича потужність, персонал і матеріали.

Виділяють три основні тактики планування сукупного обсягу виробництва:

1. Постійний обсяг виробництва при постійній величині виробничого потенціалу незалежно від коливань попиту;

2. Обсяг випуску продукції, який враховує зміни попиту при постійній величині виробничого потенціалу;

3. Змінний попит і обсяг випуску при змінній величині виробничого потенціалу .

В умовах ринкової невизначеності можуть використовуватись різні методи формування виробничої програми:

1) рівневе прогнозування;

2) послідовне прийняття планових рішень;

3)створення ситуаційних планів;

4) лінійне програмування;

5) диверсифікація продуктів і ринків тощо. Рівневе прогнозування — це процес передбачення очікувані обсягу продажу і прибутку за трьома рівнями: мінімальний, імовірний, максимальний .

Загальноприйнятим критерієм оптимальності при формуванні виробничої програми підприємства є максимум прибутку від реалізації продукції. Процес визначення оптимальних цін і обсягів реалізації знаходить своє відображення, насамперед, у зміні ваги окремих видів продукції в загальному обсязі виробни-цтва. Критерієм зміни питомої ваги окремих видів продукції є показник рента-бельності продукції [2].

Виробнича програма підприємства, що забезпечує максимальний прибуток від реалізації продукції, приводить до мінімізації підприємницького ризику, пов’язаного з діяльністю даного підприємства, але не забезпечує максимально можливої ефективності виробництва [1].

В ринкових умовах господарювання розробка планування виробництва, продажу продукції, інші організаційні кроки є такими, що значно підвищують ефективність економічної діяльності підприємства. Складання плану виробництва є головним завданням комплексного планування техніко-економічного розвитку підприємства. План виробництва визначає генеральний напрям діяльності всіх структурних підрозділів підприємства, виступає основою поточного внутрішньо-виробничого планування [2].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]