- •1. Підприємство як суб’єкт господарювання, цілі та напрямки його діяльності.
- •2. Правові основи функціонування підприємств.
- •3. Класифікація підприємств.
- •4. Зовнішнє середовище господарювання підприємства
- •5.Характеристика виробничої структури підприємства.
- •6.Загальна структура підприємств і її зміст та принципи побудови.
- •7. Персонал та його поділ на категорії
- •8. Способи розрахунку чисельності окремих категорій працівників.
- •9. Методика визначення чисельності працівників
- •10. Продуктивність праці персоналу: показники продуктивності, методи розрахунку.
- •11.Фактори зростання продуктивності праці.
- •12. Мотивація трудової діяльності: сутність, методи.
- •13. Види та функції оплати праці. Структура фонду оплати праці.
- •14. Механізм державного регулювання оплати праці та соціального захисту.
- •15. Тарифно-посадова система оплати праці працівників.
- •16. Форми і системи оплати праці працівників.
- •17. Доплати і надбавки як самостійний елемент заробітної плати.
- •18. Організація преміювання персоналу.
- •19. Основні виробничі фонди, їх видова класифікація та технологічна структура.
- •20. Вартісна оцінка основних фондів.
- •21. Поняття зношення основних фондів, його види.
- •22. Амортизація основних фондів.
- •23. Системи показників ефективності використання і відтворення основних фондів підприємства та їх соціально-економічне значення.
- •24. Оборотні фонди, їх особливості, склад і структура. Формування оборотних фондів.
- •25. Показники і шляхи кращого використання матеріальних ресурсів.
- •26. Оборотні кошти. Джерела формування, структура та нормування.
- •27.Показники рівня та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів.
- •28. Нематеріальні ресурси та їх види.
- •29. Нематеріальні активи як реалізація права власності підприємства на матеріальні ресурси.
- •30. Економічна сутність, класифікація та структура інвестицій.
- •31. Поняття інвестиційної діяльності. Її об’єкти та суб’єкти.
- •32. Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій.
- •33. Інноваційна діяльність підприємства, її зміст та напрями.
- •34. Інноваційний процес та його види.
- •35. Економічний ефект та економічна ефективність інновацій.
- •36. Державне регулювання діяльності підприємства. Принципи та методи державного регулювання.
- •37. Прогнозування діяльності підприємства
- •38.Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві.
- •39. Система стратегічного планування на підприємстві.
- •40. Тактичне та оперативне планування діяльності підприємства.
- •41.Бізнес-планування, його мета, основні розділи.
- •42. Методи планування діяльності підприємства.
- •43.Виробничий процес та його структура.
- •44. Принципи організації виробничого процесу.
- •45. Організаційні типи виробництва.
- •46.Виробничий цикл, види поєднання операцій та особливості обчислення тривалості виробничого циклу.
- •47.Методи організації виробництва: ознаки, сфери застосування, особливості організації.
- •48. Виробнича і соціальна інфраструктура підприємства та її вплив на ефективність господарювання.
- •49. Продукція, її класифікація й вимірники обсягу. Валова, товарна, чиста та реалізована продукція.
- •50. Планування виробничої програми підприємства. Ресурсне обґрунтування виробничої програми.
- •51. Матеріально-технічне забезпечення на підприємстві, його форми та системи.
- •52. Загальна характеристика, види та чинники формування, показники та шляхи підвищення використання виробничої потужності підприємства.
- •53. Роздрібний товарооборот, його показники, планування обсягів.
- •54. Якість продукції, її показники та методи оцінки.
- •55.Конкурентоспроможність продукції, її суть і визначення рівня.
- •56. Витрати виробництва, їх характеристика та класифікація.
- •57. Кошторис виробництва, зміст і методика його обчислення.
- •58. Собівартість продукції та собівартість окремих виробів.
- •59. Калькулювання. Методика обчислення окремих статей калькуляції.
- •60. Загальна характеристика витрат торговельного підприємства.
- •61. Ціни на продукцію: види, методи їх встановлення.
- •62. Дохід і прибуток як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства.
- •63. Види прибутку, фактори, що на нього впливають. Планування прибутку підприємства.
- •64. Рентабельність підприємства, їх види та порядок розрахунку.
- •65. Економічна безпека підприємства: суть, мета, функції. Фактори впливу на економічну безпеку підприємства.
- •66. Реструктуризація підприємства, її сутність, завдання та форми.
- •67. Види реструктуризації та показники її ефективності.
- •68. Механізм санації підприємств, види та план санації.
- •69. Банкрутство підприємства причини його виникнення.
- •70. Порушення справи про визначення підприємства банкрутом.
15. Тарифно-посадова система оплати праці працівників.
Тарифна система оплати праці працівників - це основа організації оплати праці. Вона включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці працівників використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки працівника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та кваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
16. Форми і системи оплати праці працівників.
Організація оплати праці на підприємстві здійснюється на основі розподілу функцій і робіт, нормування, тарифної системи, форм і систем оплати праці.
Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємопов'язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик. Тарифна сітка встановлює відповідні співвідношення у оплаті праці працівників різної кваліфікації. Вона являє собою сукупність тарифних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Проте встановлені тарифні ставки, коефіцієнти та розряди самі по собі не дають можливості розрахувати заробітну плату. Необхідно ув'язати їх з фактичними результатами праці. Це виконують форми та системи оплати праці. Існують дві форми оплати праці, які базуються на тарифній системі:
1. відрядна (оплата праці проводиться за нормами та розцінками, встановленими, виходячи з розряду виконуваних робіт.)
16 Системи:
-пряма відрядна (заробіток дорівнює добутку кількості одиниць виробленої продукції та розцінки за одиницю продукції).
-непряма відрядна (заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються).
-відрядно-преміальна (заробіток працівника дорівнює сумі відрядного заробітку і премії).
-відрядно-прогресивна ( передбачає оплату роботи виконаної в межах плану за звичайними розцінками, а понад план - за підвищеними).
-акордна (розцінки встановлюються не за окремими операціями, а на весь комплекс робіт з визначенням кінцевого строку виконання).
2. Почасова (здійснюється за годинними тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або місячними окладами).
Системи:
-проста почасова оплата (заробіток дорівнює добутку годинної тарифної ставки і кількості відпрацьованих годин).
-почасово-преміальна (окрім тарифного заробітку працівник одержує премію за досягнення певних результатів).
-за посадовими окладами (застосовується для оплати працівників, робота яких має стабільний характер).
17. Доплати і надбавки як самостійний елемент заробітної плати.
Працівники підприємств крім заробітної плати і премій одержують доплати й надбавки, які обчислюються на базі встановлених їм тарифних ставок (окладів). Переважна більшість компенсаційних і стимулюючих доплат і надбавок визначається підприємствами самостійно і виплачується в межах наявних коштів. Розміри й умови виплат обумовлюються в колективних договорах.
Усі діючі в даний час доплати і надбавки підрозділяються на дві великі групи.
До першої групи входять, наприклад, такі доплати, як за роботу в понадурочний час; за роботу у вихідні й святкові дні; неповнолітнім у зв’язку зі скороченням їхнього робочого дня і т.д.
Друга група доплат і надбавок передбачає доплати за суміщення професій (посад); за виконання обов'язків відсутнього працівника, фахівцям за високі досягнення і високий рівень кваліфікації; доплати, пов'язані з особливим характером виконуваної роботи (сезонністю, віддаленістю і т.п.) і виплачувані за багатозмінний режим роботи; доплати за інтенсивність праці робітникам на конвеєрах, потокових і автоматичних лініях; за роботу в нічний час, за роботу у важких (шкідливих) умовах і т. п.
Відповідно до діючого законодавства право вибору оплати надається роботодавцю, який зобов'язаний погодити її застосування з профспілковою організацією або іншими представниками працюючих.
17 В останнє десятиріччя особливостями розвитку системи оплати праці стали: підвищення ролі погодинної заробітної плати, широке розповсюдження заохочувальних форм оплати праці, впровадження гнучких форм винагороди. При цьому базою для оцінки виконаної роботи і нарахування заробітної плати робітникам є тарифна система. Для більш повного обліку кількості та якості праці використовують заохочувальні системи її оплати. Так, система пунктів базується на гарантованому мінімумі погодинної заробітної плати та премій, що виплачуються за одиниці продукції, які вироблено понад норми за годину або день. Групова бонусна система базується на результатах роботи бригади і здійснюється через розподіл фонду оплати праці між робітниками на основі індивідуальних ставок або індивідуального виробітку. Використовуються також форми оплати праці, які враховують кваліфікацію робітників, обсяг виконаної роботи, її якість, а також фінансові результати діяльності фірми.
Все більше значення набуває використання методу оцінки заслуг, тобто комплексної оцінки результатів праці та особистих характеристик робітника, що враховує поряд з виробітком якість продукції, використання робочого часу, ініціативність, відношення до праці. Традиційно цей метод застосовується в організації заробітної плати інженерно-технічних працівників та керівників. На сьогодні 50% американських компаній використовують цей метод і для оцінки праці робітників.
Серед найважливіших принципів, що характеризують сучасну практику мотивації праці, можна назвати такі: збагачення змісту праці, прагнення зробити її більш змістовною та цікавою, оптимальне залучення працівників у всі етапи виробничого процесу — планування процесу праці, контроль за якістю, створення можливостей для підвищення кваліфікації, розширення виробничої автономії працюючих, використання поряд з тарифними ставками системи додаткових доходів та внутрішньофірмового соціального страхування, зміцнення соціальних взаємозв'язків у виробничих колективах.
У багатьох західних компаніях відбувається процес переходу від жорсткої моделі управління працею, моделі контролю, що основана на концепції Тейлора, до моделі співучасті, яка основана на сучасних концепціях мотивації — якості праці, її збагачення та гуманізації.