§ 3. Міжнародні кредитні відносини Програмні питання

Суть і функції міжнародного кредиту.

Головні принципи міжнародних кредитних відносин.

Класифікація кредитів: за загальними джерелами; за кредиторами; за формою забезпечення; за терміном дії.

Умови кредитування.

Синдиковані позики.

Міжнародні облігаційні позики.

Основні поняття

Міжнародний кредит

Вільні грошові кошти

Принципи кредитування

Цільове призначення

Єврокредит

Синдиковані кредити

Міжнародний консорціум

Міжнародні облігаційні позики

Єврооблігація

Процентна ставка

Маржа

Міжнародний кредит – це форма руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язана з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів.

Об’єктивну основу міжнародного кредиту складають: інтернаціоналізація виробництва і капіталу, інтенсифікація міжнародного поділу праці.

Функції міжнародного кредиту:

• забезпечує перерозподіл фінансових і матеріальних ресурсів між країнами, дозволяючи використовувати їх з більшою ефективністю або задовольняти найгостріші потреби в позичальних коштах;

• перечислює тимчасово вільні грошові кошти з одних країн на фінансування капіталовкладень в інші;

• прискорює процес реалізації у світовому масштабі, розсуваючи тим межі розширеного відтворення.

Виділяють і головні принципи міжнародного кредиту:

• поверненість {якщо не спрацьовує даний принцип, тобто кошти передаються на умовах неповернення, то це вже називається не кредитом, а фінансуванням};

• терміновість {в розумінні строковості, тобто повернення і оплата в зазначений термін};

• платність {передбачає сплату процентів за надання кредиту};

• гарантованість {матеріальна або якась інша забезпеченість}.

Класифікація кредитів різноманітна, але загалом її зводять до наступних ознак і форм:

1. За цільовим призначенням:

Прив’язані кредити — це кредити, які мають чітко виражений цільовий характер, закріплений у кредитній угоді. Прив’язані кредити поділяються на комерційні та інвестиційні кредити.

Комерційні кредити – це кредити, що надаються для закупівлі певних товарів або для оплати певних необхідних послуг.

Інвестиційні кредити — це кредити, що призначаються для будівництва чи створення конкретних об’єктів.

Фінансові кредити — це кредити, які можуть використовуватись позичальниками на довільні цілі, тобто такі, що не мають чіткого цільового призначення. До фінансових кредитів відносять облігаційні позики.

2. За загальними джерелами:

Внутрішні кредити – це кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності національним же суб’єктам.

Іноземні кредити – це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Змішані кредити – це кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження.

3. За кредиторами:

Приватні кредити – це кредити, що надаються приватними фізичними та юридичними особами.

Урядові (або державні) кредити – це міжнародні кредити, що надаються урядовими установами від імені держави.

Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.

Змішані кредити – у цьому випадку це міжнародні кредити, що надаються під одну програму різними кредиторами, тобто вони є частково приватними, частково урядовими, а частково надаються міжнародними організаціями.

4. За формою кредитування:

Товарні кредити – це міжнародні кредити, що надаються в основному експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.

Валютні (грошові) кредити – це кредити, що надаються у національній або іноземній валюті (на євроринку у валюті третьої країни), тобто у грошовій формі. Кредити даного виду можуть даватися і в композитних грошах.

5. За формою забезпечення:

Забезпечений кредит – це кредит, що забезпечується нерухомістю, товарами, товаророзпорядчими та іншими комерційними документами, цінними паперами, цінностями як заставою. У міжнародній практиці іноді використовують для забезпечення кредиту офіційні запаси золота, що оцінюються за середньоринковими цінами. Але більшість країн продає золото у випадках термінової потреби в грошах.

Бланковий кредит – це міжнародний кредит, який надається просто під зобов’язання боржника вчасно його погасити. Документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника.

6. За терміном дії:

Короткострокові кредити – це кредити, які надаються на термін до 1 року і використовуються в основному в міжнародній торгівлі товарами (частіше сировиною) і при наданні послуг.

Середньострокові кредити – це кредити на термін від 1 до 5-7 років, які в основному використовуються при експорті машин і різного обладнання.

Довгострокові кредити – це кредити на термін понад 5-7 років, які надаються головним чином для фінансування інвестицій в інфраструктуру та виробничу сферу.

Для єврокредитів досить характерними є так звані синдиковані кредити. Синдикованими такі кредити називаються тому, що надаються міжнародними консорціумами (синдикатами) банків, котрі об’єднують у собі від двох до 40 кредитних установ з різних країн. Група банків спеціально тимчасово об’єднується з метою спільного проведення банківських операцій і розподілу ризику серед учасників згідно з їхньою долею.

На світовому ринку популярними є міжнародні облігаційні позики. Розрізняють іноземні облігаційні позики та міжнародні або єврооблігаційні позики. Іноземна облігаційна позика передбачає випуск облігацій у валюті кредитора. Такі позики останнім часом втратили широту використання, а емітентами виступають хіба що провідні країни. Єврооблігаційні позики емітуються у євровалютах. Основною валютою єврооблігацій є долар США, частка якого складає в межах 40%. Інші з найвикористовуваніших валют мають порівняно малі частки, але все ж значні: наприклад, швейцарський франк – 13%, японська єна – 12%, євро – близько 20%.

Процентна ставка міжнародної облігаційної позики може фіксуватись на весь термін позики або регулярно переглядатись відповідно до кон’юнктури міжнародного ринку і при цьому вона встановлюється на базі ставок міжбанківських депозитів з додатком певної маржі. Також часто встановлюється мінімальний рівень, нижче якого процентна ставка не повинна опускатись. Слід зауважити, що у вартість позики завжди включається комісійна винагорода менеджерам та іншим учасникам синдикату. Міжнародні облігаційні позики, як правило, випускаються на чітко визначений термін (приблизно від 3-х до 15-ти років).