Лекція 7 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови

План

1. Синтаксична норма. Види синтаксичних помилок.

2. Особливості синтаксису ділового тексту.

3. Труднощі з узгодженням та складні випадки керування в українській мові.

4. Вживання дієприкметникового та дієприслівникового звороту у мовленні майбутнього фахівця.

5. Однорідні члени речення: особливості використання у професійному мовленні.

1 Синтаксичні норми регулюють вибір варіантів побудови простих і складних речень.

Види порушення синтаксичних норм

• Порушення норм узгодження і керування.

Чотири студенти було відзначено грамотами.

Вибачте мене, характерний мені тощо.

–Неправильний порядок слів.

Для організації рейсів круїзних і туристсько-екскурсійних використовуються в основному комфортабельні теплоходи.

• Контактне розміщення кількох слів у тій самій відмінковій формі.

На конференції обговорювалось питання вирішення проблеми підвищення соціальної та економічної ефективності туристської діяльності та менеджменту.

• Неправильне використання однорідних членів речення.

У засіданні взяв участь і виступив директор гірськоспортивного комплексу «Смерічка».

• Неправильне введення дієприкметникового чи дієприслівникового звороту в речення.

Навчаючись в Київському інституті туризму, економіки і права, студентами набуваються фундаментальні знання в галузі туризму, міжнародних економічних відносин, правознавства.

– Збіг двох прийменників.

Я телефонував в туристичне агентство на в оголошенні зазначений номер

– Неправильна будова складного речення.

Головне, на що потрібно звернути увагу, це на якість продукції.

–Контамінація прямої і непрямої мови.

Слухали: інженера Козаченка В.М., який сказав, що мені потрібно пройти курс лікування в санаторії.

2. Особливості синтаксису ділового тексту

Синтаксис, на відміну від лексикології і фразеології, не має таких одиниць, які б вживалися тільки в одному стилі. В усіх стилях сучасної української літературної мови вживаються спільні синтаксичні одиниці. Синтаксичні одиниці мають загально мовний характер. Водночас вони виявляють певну специфіку – обмеження або переваги – у використанні в якомусь стилі чи різновиді мовлення. Для офіційно-ділового стилю сучасної української мови також характерні деякі особливості щодо вживання різних типів синтаксичних конструкцій.

1. У ділових паперах переважають прості речення, які мають розповідний характер (питальні, окличні речення зустрічаються в документах досить рідко). Перетворення складних речень на прості внаслідок трансформації підрядних частин на прикладки, обставини, додатки, відокремлені й невідокремлені означення, сприяє чіткості й лаконічності ділового спілкування. Порівняйте: Охоронцеві фірми «Оле-тур» повідомили про те, що його звільнено з роботи і Охоронцеві фірми «Оле-тур» повідомили про його звільнення з роботи. Переговори, які ми провели вчора, були успішними і Проведені вчора переговори були успішними.

В офіційно-ділових текстах переважають двоскладні речення. З-поміж односкладних найширше представлені безособові речення, головний член яких виражений незмінними присудковими формами на -но, -то, та інфінітивні речення, напр.: Комісію для проведення інвентаризації в туристському комплексі «Прикарпаття» затверджено в складі п’яти осіб. Призначити Карпенка Івана Петровича на посаду заступника директора ЗАТ «Івано-Франківськтурист».

2. Переважає прямий порядок слів, тобто група підмета ставиться перед групою присудка; вставні слова виносяться на початок речення; узгоджене означення стоїть перед означуваним словом.

Недотримання цих правил призводить до нечіткого, нелогічного викладу інформації, а іноді до прикрих різнотлумачень і комічних ситуацій. Наприклад: Продається весільна сукня для нареченої 46-48 розміру з гарними аксесуарами.

3. В офіційно-діловому стилі в реченнях використовуються присудки ускладненої форми (їх називають іще «розщепленими присудками»), що являють собою фразеологізовані дієслівно-іменні сполуки. Частина з них має в сучасній українській мові паралельні прості дієслівні присудки, пор.: надавати допомогу – допомогти, вести облік – обліковувати.

Проте дуже багато стійких дієслівно-іменникових сполук, що вживаються в ролі присудка, не мають дієслівного відповідника: провести захід, навести порядок, виявити увагу, надати слово.

Щодо використання в ділових документах «розщеплених присудків» фахівці не є одностайними. Одні вважають, що ці присудки поширилися в українській мові під впливом російської і відображають іменний характер російського синтаксису. Тому вони не відповідають синтаксичним нормам сучасної української літературної мови. Інші, визнаючи те, що офіційно-діловий стиль української мови формувався під впливом цього стилю російської мови, вважають, що «розщеплені присудки» мають ряд переваг над дієслівними. Одна з основних переваг полягає в тому, що вони створюють офіційний колорит висловлювання, нейтралізують розмовність, якої надає простий дієслівний присудок. Саме тому їх використання вважають виправданим і доречним.

Слід зауважити, що останнім часом в українському діловому мовленні з’явилося багато невдалих, штучних «розщеплених присудків» типу забезпечити покращення, організувати використання, відбувається зростання. Слід уникати таких конструкцій, у яких дієслівний компонент є надлишковим, оскільки він дублює семантику дії, виражену віддієслівним безсуфіксним іменником або іменниками із суфіксами – анн-, -енн-, -інн-

Запам’ятайте, як можна уникнути таких громіздких конструкцій:

Ненормативна конструкція Правильна конструкція

забезпечити покращення поліпшити умови праці

умов праці

організувати використання резерву використати резерв

відбувається зростання прибутку зростає прибуток

здійснювати впровадження технології впроваджувати технологію

проблеми знаходяться на обговоренні проблеми обговорюють (ся)

тримати під контролем контролювати

Деякі «розщеплені присудки» є ненормативними через неправильне семантичне узгодження їхніх компонентів, невдале калькування їх з російської мови:

Ненормативна конструкція Правильна конструкція

піднімати питання порушувати питання

виразити подяку висловити подяку / подякувати

відіграє значення відіграє роль

дає можливість дає змогу

носить характер має характер

приймати участь брати участь

прийняти заходи вжити заходів

залишається під питанням залишається нез’ясованим / невирішеним

прийти в непридатність стати непридатним

підвести підсумки підбити підсумки / узагальнити

4. Типовими для ділових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти.

5. В офіційно-діловому стилі чуже мовлення передають здебільшого непрямою мовою, тобто складнопідрядним реченням з підрядною з’ясувальною частиною. Діалог використовують переважно в усному діловому спілкуванні. Цитування трапляється зрідка, наприклад у промовах, рішеннях (у документах)

6. Серед наявних у мові типів підрядних речень переважають з’ясувальні, означальні, мети та умови.