Лекція 6 Морфологічні норми сулм

ПЛАН

1. Поняття про морфологічні норми. Види порушення морфологічних норм.

2. Складні випадки вживання граматичних форм іменника:

а) закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини;

б) кличний відмінок однини іменників.

3. Граматичні форми власних назв:

а) складні випадки відмінювання українських прізвищ та імен;

в) особливості творення та відмінювання форм імен по батькові;

г) особливості узгодження географічних назв з означувальним словом.

1. Морфологічні норми регулюють правильність вибору морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами.

Види порушення морфологічних норм:

1. Вживання іменника у невідповідній формі роду, числа і відмінка

Наприклад: чотири фірми із Санкт-Петербургу, біла тюль, ця собака.

2. Ненормативне ступенювання прикметників: це самий вигідний контракт; перша пропозиція була більш вигідніша; це були найбільш прийнятніше умови.

3. Некоректне вживання особового займенника.

Наприклад: Багато пропозицій подали робітники цеху № 3. Реалізація їх допоможе зменшити вартість будівельно-монтажних робіт.

4. Неправильна граматична форма іменника у складі кількісно-іменних сполук: відстань між станціями сорок чотири з половиною кілометра; площа земельної ділянки 44,3 гектари.

5. Вживання ненормативних форм дієприкметника та дієприслівника: кошти, отримуємі від реалізації конфіскованого майна, перераховуються до державного бюджету; вкладая кошти у навчання працівників сьогодні, фірма досягне визначних успіхів у майбутньому.

6. Вживання невідповідного прийменника та сполучника: улітку відпочивало біля 80% працівників фірми; тут ви матимете консультації по всіх питаннях; курс лекцій по комп’ютерній графіці; відповідь потрібно надіслати не пізніше чим за 10 днів до наради.

7. Контамінація парних сполучників: трудовий договір може розриватися не тільки з ініціативи працівника, скільки з ініціативи адміністрації; що більше ти працюватимеш, тим більше пільг матимеш.

2. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їх значення мають закінчення а,я або у,ю.

Закінчення а, я мають:

Назви осіб, власні імена та прізвища; назви тварин і дерев; назви предметів; назви населених пунктів; назви мір довжини, ваги, часу (грама, метра, процента); назви грошових знаків (долара, фунта стерлінгів); числові назви (десятка, мільйона, мільярда); терміни іншомовного походження, які означають конкретні предмети, геометричні фігури (конуса, радіуса, сегмента, сектора, синуса).

Закінчення у, ю мають іменники чол. роду, коли вони означають:

Речовину, масу, матеріал; збірні поняття; назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: заводу, магазину, універмагу; назви установ, закладів, організацій: інституту, університету; назви почуттів, процесів, станів, властивостей (достатку, експорту, інтересу, моменту, ритму); більшість складних безсуфіксних слів (рукопису, трубопроводу); переважна більшість префіксальних іменників (випадку, вислову, заробітку, запису, прибутку); назви озер, гір, островів, півостровів, країн, областей: Чаду, Кіпру, Криту, Сибіру, Кавказу, Китаю.

Б) У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант).

У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, колего Степане, пані Катерино, пане Віталію.

У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Іваничук.

У звертаннях, що складаються із двох власних назв – імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Галино Іванівно, Маріє Василівно, Ярославе Андрійовичу.

3а)

1. Чоловічі прізвища прикметникового типу на ов, ев (єв),ів (їв),ин, ін (їн) відмінюються за таким зразком:

Н. Павлов Гаршин

Р. Павлова Гаршина

Д. Павлову Гаршинові, у

З. Павлова Гаршина

О. Павловим Гаршиним

М. Павлові,у Гаршині, у

Кл. Павлове, Павлов Гаршине, Гаршин

2. Жіночі прізвища на приголосний та о не відмінюються: Марія Сеник. Аналогічні чоловічі прізвища відмінюються.

3. Відмінюються обидві частини складних прізвищ, якщо перша частина може бути самостійним прізвищем : Квітка-, Гулак-, Карпенко-, Мамин-, Нечуй-.

Не відмінюються Бонч-, Дольд-, Кос-, Кара- і под.

4. Імена, що в Н. в. закінчуються на –р, у Р. в. твердої групи мають закінчення а: Віктора, Макара, Світозара, імена м’якої групи мають закінчення я: Ігоря, Лазаря, Цезаря.

3б) при творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс –ович, який додається до основи слова: Васильович, Євгенович, Ігорович, Юрійович.

Від імен Лука, Ілля,Лев – Лукич, Ілліч, Львович.

Деякі імена по батькові мають рівнозначні паралельні форми: Савич і Савович, Хомич, Хомович, Кузьмич, Кузьмович.

Імена по батькові від імен Микола та Григорій мають такі форми: Миколайович, Григорович.

При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а): Василівна, Сергіївна.

4. У літературі з проблем культури мовлення рекомендується змінювати географічні назви відповідно до вимог контексту незалежно від того вжита вона з родовою назвою чи без неї.

У незмінній формі географічна назва залишається в спеціальній воєнній (військовій) літературі, у спеціальній географічній літературі й тоді, коли це назва залізничної станції, порту чи астрономічна назва. Порівняйте: Луцьком, Бугом, у Сумах, міста Києва, річки Дніпра, містом Чернівцями, але: на станції «Ромодан», на станції «Чернівці-Північна», планетою Марс, в порту Одеса.

Якщо географічна назва маловідома, то її треба вживати у вихідній формі: У селі Соняшники є олійний комбінат. Містечком Людківці не намилуєшся.

Не відмінюються ті географічні назви, які складаються з іменника та прикметника: до міста Кривий Ріг.

Назви гір, островів при наявності родової назви теж не змінюються: поблизу гори Пік Перемоги, на півострові Камчатка, під мисом Надія.

Зі словами республіка, колонія, провінція, штат, область, пустеля власна назва відмінюється в тому випадку, якщо збігається рід загальної і власної назви:

У республіці Франції, у штаті Техасі, але: у республіці Іран, у штаті Вірджинія.