8.2. Особливості режиму початкового навчання в країнах Європейської

співдружності

Україна З європейська держава, яка інтегрується в

загальноєвропейський освітній простір. Розглянемо

основні характеристики організації навчання в початкових школах

країн Європейської співдружності: три-

валість обовязкового навчання, структуру навчального року, режим

навчання тощо1.

У більшості країн діти розпочинають обовязкову освіту з 5 З 6

років. У Північній Ірландії обовязкова

початкова освіта розпочинається з 4 років, а в Люксембурзі нещодавно

було запроваджено обовязкове від-

відування дитячого садка з 4-річного віку. У Данії та інших

Скандинавських країнах діти йдуть до

початкової школи у 7 років.

Обовязкове навчання в школі триває переважно 11 років. Найкоротший

термін (8 років) З в Італії та в

У висвітленні питання використано дані інформаційної мережі країн

Європейської співдружності, опрацьовані

лабораторією порівняльної педагогіки Інституту педагогіки АПН

України.

362

Іспанії (до реформи 1990 р.). У ФРН, Північній Ірландії та Бельгії

діти вчаться 12 років.

У Нідерландах запроваджено найтриваліший термін освіти З з 5 до 18

років, але діти навчаються

неповний день.

Освітні системи країн З членів Європейської співдружності

відрізняються: кількістю навчальних

годин та канікул протягом року; датою початку навчального року.

Початок навчального року переважно є справою місцевих освітянських

урядів з огляду на регіональні

умови, традиції та кліматичні особливості. Наприклад, в Англії та

Уельсі навчальний рік офіційно триває з

1 вересня одного року до 31 серпня наступного року, а в Північній

Ірландії З з початку вересня до кінця

червня. Річна кількість навчальних днів варіює від 175 у Греції до

240 у Нідерландах. Ця цифра, проте, не

відображає реального навантаження, бо може включати навчання як

повний, так і неповний день. Отже,

точнішу інформацію про тривалість навчання дітей можна дістати,

підрахувавши річну кількість

навчальних годин (див. табл. 1). Як бачимо, тривалість початкової

освіти у різних країнах має істотні

відмінності.

У деяких країнах навчальний день для молодших школярів змінюється

залежно від їхнього віку. Це сто-

сується Данії, ФРН, Греції, Ірландії, Нідерландів та Великобританії.

Наприклад, у ФРН, де шкільний день у

перших два роки навчання коротший, 6-річні діти навчаються в класі

протягом року приблизно 564 години

(залежно від Федеральної Землі), тим часом як в Італії їхні

однолітки З 1080 годин.

У деяких країнах З Данії, Греції, Ірландії та Люксембурзі З всі учні

приходять після канікул до школи

завжди в один і той самий день, тоді як в інших початок занять

змінюється.

Літні канікули тривають близько 6 тижнів у ФРН, Нідерландах, Англії,

Уельсі, Шотландії та 12 або 13

тижнів у Греції, Іспанії, Ірландії.

Протягом навчального року учні мають двотижневі канікули на Різдво.

У більшості країн є також тиж-

неві канікули восени. Це не стосується південних країн, в яких

навчальний рік розпочинається пізніше.

363

Різний стан з канікулами у другій половині навчального року. У

Греції, Ірландії, Італії та Шотландії

учні не мають постійних канікул у цей час. В інших країнах є

канікули у лютому або в березні (від 1З3

днів до 1 З 2 тижнів).

Традиційно довші канікули на Великдень. У Нідерландах та у Франції

початок їх не обовязково збігається

з Великоднем, дата якого щороку змінюється. Це нововведення має на

меті краще збалансувати періоди на-

вчання та відпочинку учнів протягом навчального року. У ФРН,

Люксембурзі, Англії та Уельсі третя

чверть розбита тижневими канікулами на Трійцю.

Таблиця 1

Загальна кількість навчальних годин на рік у початковій школі

364

У країнах З членах Європейської співдружності З діти переважно

відвідують школу 5 днів на тиждень, а

в Люксембурзі З6-У деяких країнах школи можуть обирати між 5 і

6-денним навчальним тижнем. Це за-

лежить від місцевих органів влади та волі батьків. При 5-денному

навчальному тижні діти відвідують

школу з понеділка до пятниці. У Франції учні початкових класів

відпочивають у середу та неділю, а в

суботу навчаються в школі тільки зранку.

Існує кілька підходів до визначення тижневого навантаження учнів у

початкових школах:

рекомендується мінімальна кількість класних періодів (уроків) або

інструкції обумовлюють загальний

навчальний час на день.

Тривалість одного уроку коливається в межах від 40 хв до 1 год. Так,

в Італії тривалість уроку З Ігод; в

Ірландії та Англії З 35 З 40 хв.

365

Що стосується тривалості навчального дня, то існують такі варіанти.

У деяких країнах діти

перебувають у школі лише половину дня. Зокрема, у Португалії, Греції

та окремих регіонах Італії уроки

розпочинаються зранку і закінчуються до обіду. У Бельгії, Іспанії,

Франції, Ірландії, Люксембурзі та

Обєднаному Королівстві навчання триває весь день з великою перервою

(2З3 год) у середині дня.

У більшості країн заняття в початковій школі розпочинаються між 8.15

та 9.00 ранку; у деяких Землях

ФРН З раніше: із 7.30 або з 8.00, а в Португалії З між 9.00. та

10.00 год.

Із зростанням кількості молодих сімей, в яких обоє батьків працюють,

багато початкових шкіл

забезпечують догляд за дітьми в позаурочний час. Аналіз організації

позакласної роботи в школах та

дитячих установах показує гнучкість режиму діяльності в цій сфері.

За інструкціями ініціатива з організації позаурочно-го часу належить

школам. В одній і тій самій країні

існують різні типи організації позакласної роботи. Так, у Бельгії, Данії, ФРН та Греції догляд за дітьми роз-

починається за півтори години до початку уроків. В Ірландії та

Шотландії такий догляд вранці відсутній. У

Бельгії, Данії та Франції діти мають змогу залишатися після уроків

для підготовки домашніх завдань або

відпочинку. В Ірландії, Іспанії, Люксембурзі та Шотландії такої

практики немає.

8.3. Творці гуманістичних педагогічних систем

Для сучасної української школи ідеї гуманної педагогіки

особистісно-орієнтованого навчання надзви-

чайно актуальні. У зарубіжній європейській педагогіці XX ст. цей тип

навчання яскраво виявився в педа-

гогічних системах Марії Монтессорі, Рудольфа Штайне-ра, Селестена

Френе, Роже Кузіне.

Окреслимо основні ідеї цих систем.

Марія Монтессорі (1870 З 1952) З відомий італійський педагог,

народилась у суворій релігійній

родині. Як педагог розпочинала свою діяльність, будучи доктором

медицини, що на той час для жінки було

винят-

366

ком. Відкривши в Римі школу для дітей із слабкими розумовими

здібностями, Монтессорі розробила спе-

ціальну методику їх навчання, яка дала надзвичайно високі результати

і в навчанні дітей з нормальним

інтелектом.

У 1900 р. у Римі, на олімпіаді учнів початкових класів аномальні

діти школи М.Монтессорі показали

кращі результати з письма, лічби і читання, ніж учні звичайних шкіл.

Спеціальна комісія фахівців ще раз

перевірила ці результати, але факт успіху підтвердився. "Справжнім

дивом" назвали це очевидці подій.

Щоб здобути глибші знання з психології, Монтессорі вступає на

філософський факультет університету, де

вивчає експериментальну психологію. Після його закінчення викладає

педагогічну антропологію.

Педагогічне кредо видатного педагога З експериментальне вивчення

дитини в умовах її вільного роз-

витку в спеціально організованому середовищі.

Монтессорі обЄрунтовує таку періодизацію дитинства:

Е від 3 З 4 до 6 років дитина будує сама себе в процесі мовленнєвого

і сенсомоторного розвитку;

Е від 6 до 9 років дитина З дослідник: орієнтація на світ засобами

власної діяльності, створення за допо-

могою уяви цілісної картини світу;

Е від 9 до 12 років дитина З вчений: нагромаджує факти, знання,

створює чуттєвий образ Всесвіту у

взаємозвязку його частин, бачить своє місце в світі.

Марія Монтессорі створювала свою систему протягом багатьох років.

Постійно буваючи серед дітей,

вона надавала виняткового значення підготовці середовища, його

організації, взаємодії дитини з дидак-

тичним матеріалом в освоєнні навчальних навичок і матеріального

світу. Монтессорі не раз підкреслювала:

треба так організувати діяльність дітей, щоб вони, відчувши радість

від порядку, самопізнання й

взаємодопомоги, через неї швидше відчували внутрішню свободу й

відповідальність.

Основні праці Монтессорі: "Дім дитини. Метод наукової педагогіки",

"Керівництво до мого методу",

"Самовиховання і самонавчання у початковій школі", "Антропологічна

педагогіка".

367

Інтерес до ідей Монтессорі протягом XX ст. то спалахував, то згасав,

що зумовлено коливанням уваги

педагогічної громадськості до ідей вільного гуманістичного

виховання.

До Америки ідеї Монтессорі прийшли завдяки книжці Д.Фішер "Мама

Монтессорі" (1912 р.).

Поширенню нової методики сприяло видання бюлетеня "Монтес-сорі-рух в

Америці".

У 1913 р. дидактичний матеріал Монтессорі демонструвався в

Петербурзі у Педагогічному музеї і

викликав великий інтерес. Ю.І.Фаусек, захопившись побаченим,

створила у 1913 р. у Петербурзі дитячий

садок за цією методикою, а в 1917 р. З початкову школу-садок

Монтессорі для дітей 3З14 років.

Поширення ідей Монтессорі в Росії було загальмовано в 1926 р.

науково-педагогічною секцією ГУСа

(Державної Вченої Ради).

Минуло понад 60 років, поки ідеї виховання малюків за методикою

Монтессорі знову зацікавили

педагогів Західної Європи. А за цей час ця методика пережила два

піки популярності у світовому

педагогічному процесі. Перший (1910 З 1940 рр.) був повязаний з

діяльністю самої Монтессорі, яка

багато їздила по світу, сприяючи відкриттю своїх шкіл. Й життєвий

шлях обірвався у Голландії в 1952 р.,

але реалізація ідей педагога-гуманіста тривала. Другий пік

популярності припадає на початок 60-х років.

Інтерес до цієї методики не згасає і нині.

У чому ж сутність методики Монтессорі? Вона побудована на ідеях

вільного, природовідповідного

виховання дитини на засадах самостійності і самовиховання.

Основні принципи такого виховання: створення педагогічно доцільного

виховного і розвивального

середовища, міцний звязок з природою, постійне вивчення особистості

дитини в діяльності,

співробітництво з дорослими, з іншими дітьми, робота дітей у

різновікових групах, виховання позитивних

почуттів, власної гідності дитини, самопізнання своїх можливостей,

приучування до самодисципліни,

самоорганізації і порядку, тісний контакт з батьками.

Особливо значний вплив справили ідеї Монтессорі на методику

дошкільного виховання в США,

Франції, Англії, Голландії, Нідерландах. Так, у США Асоціація

368

Американського Товариства Монтессорі (АТМ), яка була заснована в

1960 р., обєднує нині

737 початкових шкіл та дитячих садків, понад дві тисячі педагогів та

50 закладів для

підготовки педагогів до роботи за цією методикою.

Є заклади, які працюють повністю за концепцією М.Монтессорі

("чистого типу"), і такі, де

використовують лише окремі її елементи.

Відмінності у навчально-виховній роботі дошкільних закладів, які

працюють за методикою

М.Монтессорі, і традиційних добре простежуються за поданою нижче

таблицею1.

Дитячі садки М.Монтессорі "чистого типу":

1) акцент на когнітивний розвиток та соціалізацію

2) вихователь виступає у ролі консультанта, опосередковано

3) акцент на виховний вплив оточення та самодисципліну

4) індивідуальне навчання

5) різновікові групи

6) дитина сама обирає вид діяльності

7) у дитини формуються нові поняття у процесі самостійної роботи з

дидактичним матеріалом

8) час роботи з дидактичними матеріалами не обмежений

Традиційні дитячі садки:

1) акцент на соціалізацію

2) вихователь відіграє головну роль та виступє як контролер

3) за дисципліною стежить вихователь

4) групове та індивідуальне навчання

5) вікові групи

6) діти беруть участь у діяльності, запропонованій вихователем

7) нові поняття формує вихователь

8) суворо визначений час для того чи іншого виду діяльності

Див.: Локшина 0.1., Олєйнікова 0.0. Вплив ідей М.Монтессорі на

дошкільне виховання у США // Сучасні

проблеми теорії і практики школи та педагогіки за рубежем. З К.,

1994. З С. 12 - 16.

369

Дитячі садки М.Монтессорі

"чистого типу"

9)дитина знаходить та виправляє свої

помилки за допомогою

самоперевірного матеріалу

10) використання багатого

сенсорного матеріалу для

роботи руками

11) багато часу відводиться

засвоєнню дітьми навичок

самообслуговування

12) розроблена спеціальна програма

співробітництва з батьками з метою

пропаганди теорії М.Монтессорі та

залучення їх до участі у навчально-

виховному процесі

Традиційні дитячі садки:

9) на помилки дитині вказує

вихователь

10) обмежена кількість дидактичного

матеріалу для сенсорного розвитку

11) менше часу на вироблення у

дітей навичок самообслуговування

12) участь батьків у роботі

дошкільного закладу епізодична

У концепції Монгессорі

приділено увагу питанням

продовження ліній

дошкільного розвитку в

педагогіці початкового

навчання. Центральною

проблемою наступності вона

вважає збереження

самодіяльності та вільного

розвитку дитини.

Базисними

психологічними механізмами

самовиховання і самонавчання

є самооцінка, "Образ Я" і

рівень домагань особистості.

У праці М.Монтессорі "Само-

виховання і самонавчання у

початковій школі", можливо,

вперше чітко окреслено

сукупність і взаємодію

психологічних і дидактичних

умов організації діяльності

дітей на цих засадах. Так,

автор передусім як вихідну

умову розкриває значення

активності самої дитини.

Вона повинна виявлятися на

різних рівнях: наслідувальна,

виконавська і самостійно-

ініціативна, яка допомагає

становленню творчої

активності.

У системі М.Монтессорі

індивідуалізація навчання і

виховання виявляється

багатогранно: постійне вив-

чення психологічних

особливостей дітей (мислення,

памяті, волі, характеру,

почуттів, пізнавальних

інтересів

370

тощо), вибір сукупності методів і прийомів відповідно до рівнів

розвитку вихованців, дозування

навантаження, постійне нарощування складності роботи.

Ураховуючи таку особливість розвитку дітей молодшого шкільного віку,

як рухливість, діяльність,

М.Монтессорі вважала, що домінуючими методами початкового навчання

мають бути практичні дії з

дидактичним матеріалом різного призначення.

Цікаво, незвично для сучасного вчителя розвязує вона проблему

заохочення і покарання у навчанні. Ці

засоби, на її думку, З зовнішні атрибути учіння, які мають поверхову

дію. Натомість пропонує цілеспря-

мовано формувати у дітей навички довільної поведінки, волю до

подолання труднощів і саморегуляцію.

Методологією навчання і виховання дитячої особистості М.Монтессорі

вважала ідеї вільного

виховання. Зокрема, вона писала: "...природа, творчі сили природи

керують усім. Якщо це так, то

насамперед необхідно не ставити перепон природному розвитку. І

замість багатьох окремих проблем З як

допомогти розвитку характеру, інтелігентності, почуттів З виступає

як основа усього виховання одне

завдання: як залишити дитину "вільною"... "Свобода" дитини не

означає занедбаності. Саме навпаки:

правильне розуміння свободи ставить на місце наших фантазій реальні

потреби дітей і веде до справжньої і

реальної турботи про дітей .

Водночас Монтессорі підкреслює важливість економії сил учнів,

закликає педагогів замислитися: "Як

їх використати найповніше, допомогти їм приносити плоди, не

витрачати марно? Який відпочинок потріб-

ний? Якою має бути тривалість роботи? ... Які заняття під силу

дитині в різні години дня? та ін."2

Звідси побудова системи навчання не лише на методичних знаннях, а й

на психологічних

спостереженнях психічних станів дітей, використанні середовища як

стимулу для активізації саморозвитку.

Цікава методика предметних уроків, побудованих за Монтессорі. Їх

психологічна основа З організація

експериментальних контактів дітей із зовнішнім, пе-

Монтессори М. Самовоспитание й самообучение в началь-ной школе. З

К., 1995. З С. 9.

Там само. З С. 17.

371

реважно предметним світом (сенсорне і розумове виховання) або

моральне виховання через аналіз і спосте-

реження життєвих фактів людської поведінки.

У Монтессорі-центрі при Честерфілд Дей Скул у Сант-Луїсі (США), де

готують педагогів для садків і

шкіл Монтессорі для різних країн, вважають, що перенесення

педагогічної ідеї або цілісної системи в нову

культурно-освітню ситуацію потребує адаптації. Це З складний процес.

Використання ідей Монтессорі на

українському фунті також потребує модифікації, врахування

вітчизняних методичних традицій.

Вальдорфська педагогіка. Останнім часом цей термін досить часто

звучить серед педагогів. У вересні