Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Teoriya_Dolgoruk_EA__Новак.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
708.61 Кб
Скачать
  1. Порядок аналізу результатів діяльності

В сучасних умовах вся діяльність підприємства поділяється на звичайну та надзвичайну.

Звичайна діяльність включає в себе операційну фінансову та іншу звичайну діяльність. В зв’язку з цим всі доходи поділяються на операційні, фінансові, доходи і витрати від іншої звичайної діяльності, а також надзвичайні доходи і витрати.

Фінансові результати від звичайної діяльності:

  • фінансовий результат від операційної діяльності;

  • доходи від фінансових інвестицій;

  • доходи від іншої звичайної діяльності.

Фінансовий результат від операційної діяльності включає в себе фінансовий результат від основної діяльності, результат від реалізації, а також прибуток або збиток від іншої операційної діяльності.

До складу інших операційних доходів належать:

  • доход від реалізації оборотних активів;

  • доход від операційної оренди активів;

  • доход від операційних курсових різниць;

  • відшкодування раніше списаних активів;

  • доход від списання кредиторської заборгованості;

  • субсидії;

  • фінансова допомога;

  • отримані економічні санкції та інші операційні доходи.

Доходи від фінансових інвестицій окремо відображаються в звіті про фінансові результати, як доходи від участі в капіталі та інші фінансові доходи.

Доходи від іншої звичайної діяльності включають в себе:

  • доходи від реалізації необоротних активів, фінансових інвестицій;

  • доходи від не операційних курсових різниць;

  • доходи від безоплатно отриманих активів;

  • доходи від переоцінки основних фондів.

Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:

  • систематичний контроль за виконанням планів реалізації продукції таодержання прибутку;

  • виявлення факторів формування показників прибутку

  • вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

  • оцінка можливостей підприємства щодо резервів збільшення прибутку та підвищення рівня рентабельності

  • розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Таким чином розраховані завдання спрямовані на досягнення мети – вивчення джерел формування прибутку, напрямів його використання а також виявлення резервів поліпшення механізму розподілу та системи управління.

Джерелами інформації для виконання аналізу фінансових результатів є:

  1. Ф №1 Баланс п-ства

  2. Ф №2 Звіт про фін. результати.

  3. Ф №3 Звіт про рух грошових коштів.

Послідовність аналізу фін. результатів.

Прибуток, як основний фінгансовий результат діяльності п-ства аналізується в такій послідовності:

  1. Здійснюється аналіз динаміки прибутку за досліджуваний період.

  2. Здійснюється структурно-динамічний аналіз за двома напрямами:

А) джерела утворення прибутку

Б) Напрями використання прибутку

  1. Дослідження причин і факторів пов’язаних з діяльністю п-ства, які вплинули на зміну прибутку

  2. Оцінка результативності діяльності п-ства та ефективності в-цтва за показниками рентабельності

  3. Дослідження динаміки оборотних показників рентабельності та виявлення причин які вплинули на їх зміну.

  4. Здійснення факторного аналізу показників рентабельності та виявлення резервів їх зростання.

  5. Розробка зщаходів по впровадженню визначених резервіву у в-цтво.

Таблиця 6.1.

Система показників рентабельності

Показник

Призначення

Методика розрахунку

Рентабельність капіталу

  1. Рентабельність активів за валовим прибутком

Рентабельність капіталу показує скільки грош. Од. витрачено п-ством для отримання 1 грн прибутку

Валовий прибуток: середньорічна величина активів п-ства.

  1. Рентабельність власного капіталу за валовим прибутком

Визначає ефективність вик. власних ресурсів для отримання прибутку

Валовий прибуток: власний капітал п-ства.

  1. Рентабельність інвестицій

Показує на скільки ефективно п-ство здійснює інвестиційну політику

(доходи за цінними паперами+дохід від пайової участі в спільних п-ствах)/величина довгострокових та короткострокових фін. інвестицій

  1. Рентабельність необоротного капіталу

Відображає ефективність використання необоротних активів п-ства

Валовий прибуток: середньорічна величина необоротних активів

Коефіцієнти рентабельності продажу

  1. Коефіцієнт рентабельності всіх операцій ВП

Показує на скільки ефективно та прибутково п-ство веде свою діяльність

Валовий прибуток/(чиста виручка від реалізації продукції+доходи від іншої реалізації та позареалізаційних операцій

  1. Коеф. рентабельності основної діяльності

Показує прибутковість основної діяльності п-ства

Прибуток від реалізації/чиста виручка від реалізації

  1. Рентабельність в-цтва

Характеризує ефективність вик. основних та оборотних фондів п-ства

Валовий(чистий) прибуток/сума основних та оборотних фондів п-ства.

  1. Рентабельність продукції

Показує скільки прибутку отримує п-ство в розрахунку на 1 грн витрат на в-цтво і реалізації продукції

Валовий прибуток/витрати на в-цтво та реалізацію продукції.

Залежно від мети проведення аналізу можна конструювати додаткові показники рентабельності за подібними методиками розрахунку.

Діагностика ризику банкрутства п-ства.

Банкрутство – це підтверджена документальна неплатоспромодність суб’єкта господарювання оплатити свої зобов’язання та фінансувати свою поточну основну діяльність за дефіцитом коштів.

Внутрішні фактори:

  1. Дефіцит власного оборотного капіталу, як наслідок неефективної виробничо-комерційної діяльності або інвестиційної політики

  2. Низький рівень техніки, технології та організації в-цтва.

  3. Зниження ефективності вик. виробничих ресурсів п-ства та його виробничої потужності.

  4. Створення нажнормативних залишків матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва, готоворї продукції, що призводить до затарюванння складів, уповільнення оборотності капіталу та поступового створення його дефіциту.

  5. Незадовільна платіжна дисципліна, що призводить до запізнення розрахунків або неплатежів.

  6. Недостатні обсяги збуту продукції внаслідок незадовільної роботи маркетингових служб п-ства.

  7. Непродумана кредитна політика п-ства, що призводить до залучення коштів на невигідних умовах.

  8. Відсутність обгрунтованих стратегій розвитку внаслідок чого відбувається швидке та безконтрольне ротзширення госп. діяльності, що призводить до зростання темпів витрат, дебіторської заборгованості, які поступово посинають перевищувати темпи зростання обсягів в-цтва.

Зовнішні фактори настання банкрутства:

  1. Економічні: кризовий стан економіки країни; загальний спад в-цтва; інфляція, нестабільність фінансової мережі; зростання цін ресурсів; зміна кон’юктури ринку; неплатоспроможність чи банкрутство партнерів; непродумана фіскальна політика держави тощо.

  2. Політичні: політична нестабільність суспільства; невиважена зовнішньоекономічна політика політика держави(розрив економічних зв’язків, втрата ринків збуту, зміна умов експорту та імпорту); недосконалість законодавства в галузі господарського права і антимонопольної політики

  3. Посилення міжнародної конкуренції у зв’язку з розвитком НТП та глобалізацією економічних відносин.

  4. Демографічні: кі-сть і склад народонаселення; рівень добробуту населення; культурний уклад суспільства, які визначають розмір, структуру потреб та платоспроможний попит на ті чи інші види товарів і послуг.

Доволі часто для оцінки ймовірності банкрутства та рівня кредитоспроможності вик. інтегральні факторні моделі Айтмана, Ліса, Тафлера, Тішоу та інші моделі, які розроблені за допомогою багатовимірного мультиплікативного аналізу.

Модель Айтмана(1968):

Z=1,2x1+1,4x2+3,3x3+0,6x4+x5

x1 – відношення оборотного капіталу до суми активів

x2 – відношення нерозподіленого прибутку до суми активів

x3 – відношення операційного прибутку до суми активів

x4 – відношення ринкової вартості акцій до позикового капіталу

x5 - відношення обсягу продажу(виручки) до суми активів.

Граничне значення z= 2,675. Ло цього числа – ймовірність висока, після – низька.

Модель Айтмана(1983р.):

Z=0,717x1+0,847x2+3,1x3+0,42x4+0,995x5

Усі складові аналогічні до попередньої моделі, крім x4 – це відношення балансової вартості акцій до позичкового капіталу. Граничне = 1,23.

Модель Ліса(1972)

L=0,063x1+0,092x2+0,057x3+0,001x4

X1 – оборотний капітал: сума активів

X2 – прибуток від реалізації: сума активів

X3 – нерозподілений прибуток : сума активів

X4 – власний капітал: сума активів.

0,037 – граничне.

Модель Тафлера(1997р.)

T=0,53x1+0,13x2+0,18x3+0,16x4

X1 – прибуток від реалізації: короткострокові зобов’язання

X2 – оборотні активи: сума зобов’язань

X3 – короткострокові зобов’язання: сума активів

X4 – обсяг продажу(виручка): сума активів

Гранична 0,2.

Основними резервами поліпшення фінансового стану п-ства є:

  1. Випуск і розміщення нових акцій та облігацій.

  2. Зменшення виплати дивідендів за акціями або цілковита відмова від їх сплати за умови, що керівництво п-ства переконає акціонерів у реальності програми фінансового оздоровлення та збільшення дивідендних виплат у майбутньому.

  3. Факторинг – відступлення банку чи факторинговій компанії прав на дебіторську заборгованість.

  4. Лізинг.

  5. Залучення кредитів під прибуткові проценти, диверсифікація в-цтва за основними напрямками діяльності.

  6. Зменшення дефіциту власного капіталу за рахунок прискорення його оборотності через скорочення строків будівництва, виробничо-комерційного циклу чи прискорення незавершеного в-цтва.

  7. Скорочення витрат на утримання об’єктів житлового господарства через передання їх у муніципальну власність.

  8. Відмова від певних видів діяльності, що обслуговують основне в-цтво та перехід до послуг спеціалізованих організацій.

  9. Проведення маркетингового аналізу з вивчення попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури в-цтва продукції.

  10. Злиття п-ства з іншим.

  11. Пошук внутрішніх можливостей збільшення прибутковості за рахунок кращого використання потужностей і підвищення якості продукції.

  12. Проведення реінжинірингу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]