3. Порівняльна характеристика методів абсолютних різниць та ланцюгових підстановок.

Спосіб ланцюгових підстановок-послідовна заміна базової величини одних і тих же факторів, з подальшим відніманням від результату кожної наступної підстановки попереднього результату. Різниця результатів показує величину впливу окремого фактора на узагальнюючий показник. Спосіб абсол-х різниць є однією з модифікацій елімінування. Як і спосіб ланцюгових підстановок, він застосовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в детермінованому аналізі, але тільки в мультиплікативних та змішаних моделях типу: Y=(a-b)c i Y=a(b-c). І хоча його використання обмежене, проте завдяки своїй простоті він отримав широке застосування в ЕА. Особливо ефективно застосовується цей спосіб у тому випадку, коли вихідні дані вже містять абсолютне відхилення по факторним показникам.

Відмінності методів:

1. Метод ЛП ведеться в табличній формі.

2. Сфера застосування

ЛП – мультиплікативні, кратні, адитивні та змішані моделі (всі види моделей факторних систем)

АР – мультиплікативні

3. Для двофакторних моделей методу абсолютних різниць досить важливим є послідовність розміщення факторів: спочатку розміщується кількісний чинник, а потім – якісний.

Після проведення розрахунку двома методами виявлено, що абсолютні відхилення практично співпадають, а розрахунки схожі. Тут же також необхідно слідкувати за тим, щоб алгебраїчна сума приростів результативного показника за рахунок окремих факторів дорівнювала загальному його приросту.

4. Особливості та порядок виконання факторного аналізу методом ланцюгових підстановок.

Спосіб ланцюгових підстановок - послідовна заміна базової величини одних і тих же факторів фактичною, з подальшим відніманням від результату кожної наступної підстановки попереднього результату. Кількість підстановок=кількості факторів+1. Різниця результатів показує величину впливу окремого фактора на узагальнюючий показник. Сутність способу ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні критеріальних значень на фактичні з наступним визначенням добутку показників-факторів та відніманням від отриманого результату, в першому підрахунку, — критеріального значення результативного показника, в усіх наступних — попереднє значення добутку показників факторів.

Послідовність розрахунку:

1. Визначається розмір результуючого показника факторів, які впливають на його зміну і будується математична модель залежності між результуючим показником і частковими факторами.

2. Виконується базовий розрахунок впливу часткових факторів на результуючий показник.

3. Обчислюється розмір впливу кожного із часткових факторів на зміну результуючого показника шляхом послідовної заміни базового значення часткового фактора на його звітне значення.

4. Обчислюється проміжне значення результуючого показника викликане зміною впливу певного часткового фактора.

5. Розраховується абсолютна різниця між проміжними значеннями результуючого фактору.

6. Виконується перевірка правильності розрахунків: сума впливу всіх факторів має = абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника.

7. Формулюються висновки за результатами факторних розрахунків та обчислюється резерв збільшення результуючого показника в майбутньому періоді.

В розрахунках будемо використовувати спрощений варіант методу ланцюгових підстановок – табличний.

№ п/п	№ підст.	Взаємодіючі фактори			Результуючий показник	Відхилення	Причини відхилень
1	щ					-	-
2	1
3	2
4	3

Перевірка: .

Сфера застосування методу ланцюгових підстановок адитивні, мультикативні, кратні і змішані моделі факторних систем.