28. Порядок аналізу критичного обсягу виробництва та запасу фінансової міцності

Запас фінансової міцності показує, як виручка від реалізації віддаляється від межі рентабельності. Розрахувавши обсяги реалізації "точки беззбитковості",можна оцінити запас фінансової міцності підприємств за допомогою обсягів реалізованого турпродукту (послуг).

Оскільки підприємство починає отримувати прибуток після досягнення точки беззбитковості, то з цього моменту обсяг реалізації турпродукту (послуг) забезпечує підприємству фінансову стійкість, тому що продаж понад обсяг "точки беззбитковості" означає отримання прибутку, який є елементом самофінансування. Досягнення обсягів беззбитковості необхідне для профілактики банкрутства, а продаж більше "точки беззбитковості" забезпечує підприємству фінансову безпеку.

Різниця між запланованим і беззбитковим обсягом реалізації товарів, робіт, послуг називається "запасом фінансової стійкості (міцності, безпеки)" підприємства. Для аналізу фінансової безпеки підприємства використовуються фактичні дані про реалізацію і про обсяг реалізації, що забезпечує беззбитковість.

Запас фінансової міцності на плановий період можна розрахувати за формулою

ЗФМ = Vпл. - Vтбз,

Якщо замість планового обсягу реалізації підставити фактичний, то можна розрахувати запас фінансової стійкості, що склався у звітному (минулому) періоді.

Запас фінансової міцності визначається тим, що обсяг реалізації понад критичний рівень забезпечує одержання прибутку, який є основним внутрішнім джерелом фінансової стабільності підприємства.

Запас фінансової міцності може виражатися і відносним показником, наприклад рівнем, який розраховується за формулою

РЗФМ = ЗФМ/ Vпл*100%

Для оцінки рівня запасу фінансової міцності за звітний період зіставляється обсяг запасу фінансової стійкості з обсягом фактичної реалізації турпродукту (послуг) і виражається у відсотках.

В умовах, коли плановий або фактичний обсяг реалізації турпродукту (послуг) виявився нижчим "точки беззбитковості", виникає необхідність визначення періоду, протягом якого буде досягнута беззбитковість. Цей період називається пороговим і розраховується при використанні натуральних показників за формулою

tпор = Nтбз/ Nпп

При використанні вартісних показників формула для розрахунків порогового періоду має такий вигляд:

tпор= Vтбз/ Vпп

Розрахований таким способом пороговий період показує, скільки часу потрібно підприємству для виходу зі стану збитковості. Він є основою для оцінювання рівня загрози банкрутства.

29. Суть, мета і задачі оперативного аналізу.

Одна з важливих функцій управління виробництвом – оперативний економічний аналіз, від правильної організації якого багато в чому залежать обґрунтованість та ефективність прийняття управлінських рішень, спрямованих на раціональне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів підприємств і об'єднань. Оперативний економічний аналіз використовують для забезпечення інформацією про стан об'єкта осіб, які приймають рішення щодо оперативного регулювання процесів виробництва, постачання і збуту.

Оперативний економічний аналіз здійснюють у системі оперативного управління виробництвом за декаду, тиждень, добу, зміну, коли ще відсутні фактична інформація за звітний місяць і щоденні позитивні та негативні відхилення від програми (норм). У цьому разі оперативний економічний аналіз полягає у вивченні первинних короткотермінових причинно-наслідкових зв'язків і об'єктів управління, результати яких відображають в оперативному обліку. В оперативному економічному аналізі застосовують переважно індуктивний метод дослідження управлінських об'єктів, тобто виявлення і вимірювання окремих факторів та первинних причин загального відхилення аналізованого показника.

Кінцевим підсумком аналізу є щоденне виявлення відхилень від встановлених завдань, причини яких непомітні на фоні економічних явищ. Розкриття їх сутності, взаємозв'язків і взаємозалежностей і є змістом оперативного економічного аналізу.

Основними завданнями, які вирішують під час проведення оперативного економічного аналізу виробничих запасів є:

• постійне виявлення відхилень від нормативних показників використання сировинних виробничих запасів на всіх рівнях управління;

• визначення і кількісний розрахунок факторів, що впливають на щоденні відхилення фактичних значень кожного показника від установлених параметрів. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на негативні фактори, хоча для управління важливе значення мають позитивні;

• визначення конкретних причин дії окремих факторів, виявлення винних у недоліках;

• своєчасне надання системі управління одержаної в результаті аналізу інформації;

• розроблення конкретних заходів, спрямованих на максимально швидке усунення виявлених недоліків, ліквідацію негативних чинників і найповніше використання позитивних;

• контроль за виконанням розроблених заходів та їх результативністю .

Наукова розробка методики організації оперативного економічного аналізу потребує поділу її на етапи, в яких реально відображатимуться і враховуватимуться всі аспекти аналітичної роботи.