11. Порядок аналізу використання робочого часу на підприємстві.

Дослідження ступеню використання робочого часу на підприємстві здійснюється в два етапи:

1) визначаються абсолютні показники, які характеризують використання виробничого часу;

2) розраховуються відносні показники, які дозволяють визначити ефективність використання робочого часу.

Для аналізу робочого часу, складається баланс робочого часу:

№ п/п	Показники балансу	Значення показників
1. 2. 3. 3.1. 3.2. 3.3. 3.4. 3.5. 3.6. 3.7. 4. 5.	Календарний фонд часу (дні, люд.-дні, люд.-год) Вихідні і святкові дні Неявки на роботу Чергові відпуски Відпуски по хворобі Відпуски по навчанню Неявки дозволені законом Неявки з дозволу адміністрації Прогули Простої Число явок на роботу Середня тривалість робочого дня	360 110

Всі показники балансу робочого часу, можуть вимірюватись в днях, людино-днях, людино-годинах.

1 людино-день означає працю 1 людини протягом 1 дня. Загальна кількість відпрацьованих людино-днів визначається за формулою:

N_л-д = R *N (N-число явок на роботу).

1 людино-година характеризує працю 1 людини, протягом 1 години, а загальна кількість відпрацьованих людино-годин визначається:

N_л-г = R*N*T (Т – середня тривалість робочого дня).

До абсолютних показників використання робочого часу відносять:

6. календарний фонд часу;

7. табельний фонд робочого часу (менший від календарного на величину вихідних і святкових днів);

8. максимально-можливий фонд часу – менший табельного на величину чергових відпусток;

9. корисний фонд робочого часу – менший максимально-можливого на величину відпусток по навчанню, відпусток по хворобі та відпусток дозволених законом;

10. середня кількість відпрацьованих днів або явок на роботу, яка менша корисного фонду часу на величину неявок з дозволу адміністрації, прогулів, простоїв.

До відносних показників використання робочого часу належать:

1. Коефіцієнт використання календарного фонду часу:

2. Коефіцієнт використання табельного фонду часу:

3. Коефіцієнт використання максимально-можливого фонду часу:

4. Коефіцієнт використання корисного фонду часу:

5. Коефіцієнт використання внутрізмінного часу:

Завершення аналізу використання робочого часу визначенням резервів збільшення обсягу випуску продукції при умові:

1. ліквідації прогулів, простоїв, неявок з дозволу адміністрації;

2. збільшення середньої кількості відпрацьованих днів при скороченні цілодобових витрат часу;

3. при умові ліквідації внутрізмінних простоїв збільшується тривалість робочого дня.

12. Порядок аналізу фонду оплати праці.

Згідно закону України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 р.:

Заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання робіт, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Джерелом коштів на оплату праці працівників комерційних підприємств є дохід, а для установ і організацій, що фінансуються з бюджету – це кошти, які виділяються із спеціальних фондів, або бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел.

Складові тарифної системи:

• тарифні сітки; тарифні ставки;

• схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики, які наводяться в спеціальних довідниках.

Основні форми оплати праці:

• відрядна;

• погодинна.

Послідовність аналізу оплати праці:

1. Визначаються аналітичні показники середньої заробітної праці

а) середньорічна заробітна плата 1-го працюючого: ;

б) середньорічна заробітна плата 1-го робітника: ;

в) середньоденна заробітна плата 1-го робітника: ;

г) середнього динна заробітна плата 1-го робітника: .

2. Виконується аналіз динаміки показників середньої заробітної плати.

3. Виявляються причини, які впливають на зміну середньої заробітної плати і здійснюється факторний аналіз показників заробітної плати (в основному методом ланцюгових підстановок, абсолютних різниць)

4. Виконується структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці.

Для оцінки структури фонду оплати праці можуть бути використані наступні напрямки класифікації:

а) за категоріями персоналу;

б) в залежності від ділянок виробництва (основне, допоміжне, підсобне);

в) за видами виплат:

• основна заробітна плата;

• додаткова заробітна плата;

• інші заохочувальні виплати

г)аналітична класифікація, на основі якої весь фонд оплати праці поділяється на:

• фонд річної оплати праці;

• фонд денної оплати праці;

• фонд годинної оплати праці.

Фонд годинної оплати праці – це сума коштів, нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані години в умовах нормальної тривалості робочої зміни, який включає в себе наступні складові:

• оплата за тарифами, окладами або по середньому заробітку;

• грошові премії;

• надбавки та доплати до тарифних ставок.

Фонд денної оплати праці – включає фактичні виплати за відпрацьовані люд-год і складається з фонду оплати праі та оплати людино-годин не відпрацьованих протягом робочого дня:

• оплата перерв у роботі, передбачених законодавством,

• оплата внутрізмінних простоїв не з вини робітника;

• оплата пільгових годин роботи підлітків;

• доплати за роботу в понаднормований час.

Фонд річної оплати праці – включає всі суми заробітних плат, нараховані працівникам за звітний період. Складається з фонду денної оплати праці та виплат за невідпрацьовані людино-дні протягом року:

• оплата щорічних відпусток;

• оплата цілодобових простоїв не з вини робітника;

• оплата днів виконання громадських та державних обов’язків;

• виплата вихідної грошової допомоги.

5. Виконується факторний аналіз фонду оплати праці за такими можливими моделями:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ,

де - виплати з ФОП за кожен відпрацьований людино-день.

6. Визначається ступінь взаємозалежності між темпами росту продуктивності праці і середньою заробітною платою. Для цього розраховують коефіцієнт випередження:

7. Досліджуються показники, які характеризують ефективність оплати праці і показник зарплатоємності: