Тема 8: Оборотні засоби підприємства.

1.Поняття та склад оборотних засобів.

2.Показники використання оборотних засобів.

3.Нормування оборотних засобів.

1.Оборотні засоби – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди – частина засобів виробництва, які беруть участь у виробничому процесі.

Вони цілком і відразу переносять свою вартість на готову продукцію і постійно змінюють свою натуральну зовнішню форму.

Фонди обігу – це засоби, обслуговуючі процес реалізації продукції. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями.

Оборотні фонди містять у собі:

1.предмети праці

2.засоби праці

3.незавершене виробництво

4.витрати майбутніх періодів

До фондів обігу відносяться:

1. кошти підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але не оплачені

2. кошти в розрахунках

3. грошові кошти в касі і на рахунках

Оборотні кошти підприємства класифікуються за трьома ознаками:

1.залежно від участі їх у кругообігу коштів (оборотні кошти, авансовані в оборотні фонди та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу);

2.за методами планування, принципами організації та регулювання (нормовані ї ненормовані);

3.за джерелами формування (власні та прирівняні до власних, залучені та інші).

2.Показники використання оборотних засобів:

1.коефіцієнт оборотності оборотних коштів

2.тривалість одного обороту:

3.коефіцієнт ефективності

П – прибуток від реалізації продукції,грн.

С – середні залишки нормованих оборотних коштів,грн.

4.коефіцієнт завантаження

Р – обсяг реалізованої продукції,грн.

3.Шляхом нормування визначається той мінімальний розмір оборотних засобів, який необхідний для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва.

Три методи нормування оборотних засобів:

1.аналітичний – ґрунтується на аналізі наявності оборотних фондів з подальшим коригуванням запасів залежно від потреб виробництва і вилучення з них надлишкових;

2.коефіцієнтний – уточнення запасів товарно-матеріальних цінностей на величину коефіцієнта змін умов виробництва, який розраховується на основі показників динаміки розвитку підприємства впродовж кількох попередніх років;

3.метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розрахунку нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів.

Норматив оборотних коштів

Н=Р*Д

Р – середньодобова витрата сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів

Д – норма запасу в днях

Норматив у незавершеному виробництві:

Н=Р*Т*К

Р – одноденні витрати на виробництво продукції

Т – тривалість виробничого циклу в днях

К – коефіцієнт наростання витрат

Тема 9: Інвестиції підприємства.

1.Поняття та класифікація інвестицій.

2.Структура капіталовкладення.

3.Показники інвестиційної діяльності.

1.Інвестиція – довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

Фізичні та юридичні особи, що здійснюють капіталовкладення, називаються інвесторами, а сам процес – інвестуванням.

Інвестиції поділяються на зовнішні:а)прямі (залучення коштів без посередників)

б)непрямі(залучення з посередниками)

та внутрішні: а)реальні (вкладення коштів у виробництво, розвиток галузі та народного господарства з отриманням прибутку)

б)фінансові (вкладення коштів в акції, облігації, векселя).

За терміном інвестування інвестиції можуть бути короткострокові (до 3х рр.) та довгострокові (10-15 рр.)

За формою власності:

а)приватні

б)державні

в)спільні

г)іноземні

2.Під капіталовкладенням розуміють сукупність одноразових витрат, що спрямовуються на розширення або відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури підприємства.

Структура капіталовкладення:

1.галузева

2.територіальна

3.технологічна

4.відтворювальна

5.за формами власності: державна, приватна, колективна.

До складу капіталовкладень входять:

1.вартість будівельно-монтажних робіт

2.вартість технологічного, енергетичного та підйомно-транспортного устаткування

3.витрати на проектно-пошукові роботи,вартість земельної ділянки.

3.Економічна ефективність інвестицій визначається за допомогою таких показників:

1.абсолютна економічна ефективність – оцінюється за допомогою коефіцієнта економічної ефективності

- приріст прибутку

К – капіталовкладення

2.порівняльна економічна ефективність застосовується у випадку, коли необхідно вибрати кращий із декількох варіантів:

- собівартість і-того варіанту

- приведені витрати

- нормативний коефіцієнт економічної ефективності

- капіталовкладення і-того варіанту

3.строк окупності капіталовкладень

- розрахунковий коефіцієнт

Якщо > , то інвестиції вважаються доцільними.