Економічний аналіз
Костинська Ірина Анатоліївна
Літ-ра:
Івахненко «Курс ек. аналізу»
Чебан «Теорія ек. аналізу»
Горбаток «Економічний аналіз»
Тема 1: Предмет і види ек.Аналізу.
Ек. аналіз – це система спеціальних знань, пов’язаних з дослідженням існуючих ек. процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробн. потужностей та об’єктивною оцінкою їх виконання.
Мета ек. аналізу – сприяння виконанню планів під-в і їх підрозділів, а також ін. господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню ек. роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.
Основні завдання ек. аналізу:
1 оцінювання діяльності під-ва, його виробничих та ін. підрозділів, окремих явищ і показників
2 виявлення і визначення величини внутр.-госп. резервів
3 сприяння оперативному управлінню під-вом і поточному контролю
4 контроль за роботою під-в і установ усіх форм власності
Предмет ек. аналізу – фінансова-господарська діяльність під-в і установ.
Об’єкти аналізу - окремі ек. явища, процеси, проблеми, питання, показники.
Зміст ек. аналізу – це систематизований перелік об’єктів чи питань аналізу.
Основні категорії ек. аналізу
Ресурси під-в бувають:
природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові, валютні
для вир-ва – трудові, основні засоби і предметі праці, простір, земельна площа і час
вихідні, природні, похідні, штучні(товарні, інформаційні, фін, наукові).
Фактор - рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер і результат. Це причина, яка впливає на певний результат.
Фактори класифікують за певними ознаками:
за простими елементами праці – трудові і матеріальні (сировинні, енергетичні, водні, основних засобів)
за місцем дії – внутр.-госп., галузеві, регіональні, народно-господарські
кількісні та якісні
екстенсивні та інтенсивні
об’єктивні та суб’єктивні
загальні(комплексні) та поодинокі(специфічні)
основні та другорядні тощо
Фактор завжди має не тільки величину, а і напрям дії, тому розрізняють позитивні і негативні фактори.
Резерв – це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні , як засіб, що відповідає за надійність і безперервність роботи будь-якої системи (будь-який страховий запас). Це також невикористана або згаяна можливість чогось (зріст обсягу вир-ва, поліпшення якості, підвищення рентабельності), пов’язаний з будь-якими витратами ресурсів, збитками.
Види ек. аналізу групуються залежно від часу проведення:
1 наступний (ретроспективний)
2 оперативний
3 попередній
На теперішній час найбільш розвинутим і важливим є наступний аналіз. Включає в себе 6 видів:
1 Фінансово-ек. аналіз здійснюється після закінчення кварталу або року на підставі відповідного звіту під-ва. Головний акцент робиться на визначенні і оцінюванні ключових результативних і фінансових показників роботи під-ва.
Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану, руху грошових коштів і капіталу. Інші виробничі показники і витрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення прибутку та у зміні фін. стану під-ва. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв’язки за даним під-вом: фінансові та банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.
2 Техніко-ек. аналіз, на відміну від фін-ек., є більш змістовним і різнобічним, його також називають внутр.-госп. Крім ек. показників у ньому значна увага приділяється вивченню даних про використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів під-ва. Для цього аналізу використовують дані первинного бух.обліку та інші джерела інформації. Має значну галузеву специфіку, тоді як методика фінансово-ек аналізу однакова для всіх під-в.
3 Статистико-ек. аналіз перебуває на стику статистики і ек. аналізу. Він вивчає діяльність не під-в, а великих господарським комплексів, регіонів, галузей і народного господарства країни в цілому. Основним інформаційним джерелом може бути статистична звітність відповідних господарських одиниць, статистичні збірники і обстеження.
4 Порівняльний, або міжгосподарський, аналіз, як і попередній, використовує більший обсяг інформації, ніж перші два аналізи. Але він обмежується даними кількох споріднених під-в. Завдяки додатковим зіставленням даних і орієнтацій на показники кращих під-в у галузі дає змогу одержати більш обгрутовану оцінку. При цьому простіше і надійніше можна вишукати і резерви. У зв’язку з цим, порівняльний аналіз – це найкращий засіб пошуку та обґрунтування внутр.-госп резервів вир-ва.
5 Функціонально-вартісний аналіз, це відносно новий вид аналізу, і тому його методика ще є недосконалою. Предмет його вивчення в більшості випадків пов’язаний не з роботою під-ва, а з випуском і експлуатацією певних видів продукції. Такий підхід крім традиційної виробничої інф-ії потребує докладних даних щодо експлуатаційних характеристик виробів. Впровадження цього виду аналізу є доцільним у тому разі, якщо він вивчає ефективність відносно дорогої техніки з досить великими обсягами її вир-ва. Цей аналіз концентрує увагу на показниках використання продукції, ефективність її використання у користувачів. Головні резерви такий аналіз вбачає в удосконаленні конструкції виробу, оптимізація його окремих функцій, виявлення його слабких або навіть зайвих функціональних можливостей.
6 Системний аналіз, вперше системний підхід використали військові фахівці, опрацьовуючи десантну операцію в Нормандії під час Другої світової війни. Застосовують для дослідження складний ек. проблем, великих виробничих комплексів, важливих народно-госп. проектів. При цьому вивчення ек. аспектів органічно поєднуються з аналізом технічним, соц., демографічних і національних проблем, екологічних і політичних умов тощо.
Оперативний, або поточний, аналіз здійснюють на під-ві і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності, або відразу по закінченню окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інф-ію для аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних. Намагання поєднати проведення аналізу процесу вир-ва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребою в активізації ек. роботи, включенні аналізу в систему оперативного управління під-вом. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві результати роботи під-ва. Інф-ію для оперативного аналізу отримують в основному по каналах автоматизованих систем управління і обробляють із застосуванням стандартних програм на ПК.
Попередній, або прогнозний, аналіз почав застосовуватися як техніко-ек. обґрунтування майбутніх під-в,зразків нової техніки та технологій. Цей аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки, оцінює їх ефективність. Його здійснюють працівники проектних і наукових закладів. Результати прогнозного аналізу можуть бути подані як планові калькуляції для нових видів продукції, як сума ек. ефекту від освоєння нової техніки, впровадження новітніх технологій, механізації, автоматизації вир-ва.
Зв’язок ек. аналізу з іншими науковими дисциплінами
Ек. аналіз тісно пов’язаний з багатьма ек. та неекономічними дисциплінами:
діалектикою
політ економією
бух обліком
аудитом
статистикою
плануванням
галузевими економіками
маркетингом
організацією вир-ва і управління
фінансування і кредитуванням під-в
економіко-математичними методами
В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики:
рух
розвиток
саморозвиток
взаємозумовленість
взаємозалежність
причино-наслідкова підпорядкованість
необхідність
випадковість
перехід к-сті в якість
Протилежністю аналізу є синтез. Синтез – це метод пізнання явищ, предметів і процесів через об’єднання їх складових в єдине ціле. Аналіз і синтез перебувають у діалектичній єдності і є засобами пізнання господарської діяльності.
Політ економія – наука загально-методологічна, яка розкриває основи сусп. Вир-ва, розподілу, обміну, споживання матеріальних благ, закону функціонування і розвитку вир-ва за конкретних умов господарювання.
Найбільш тісні зв’язки існують між ек. аналізом і бух.обліком. Цей зв’язок має подвійний характер. Значення системи бух.обліку випливає з його головної функції – відображати всі ресурси під-в, господарські засоби, а також їхній рух, зміни, використання в процесі здійснення господ операцій. Дані оперативного та бух обліку, бух і статистична звітність є головним джерелом інф-ії для аналізу господарської діяльності під-ва, при чому джерело, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Частка ек. інф-ії, що отримується через систему бух обліку перевищує 70%.
Статистика має тісний зв’язок з ек. аналізом, що залежить від використання методології визначення багатьох показників, певних стат. прийомів та стат. інф-ії для аналітичних розрахунків.
Фінансово-кредитні дисципліни, зв’язок полягає у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фін можливостей, способів зміцнення фін позицій, обґрунтування сум кредитів.
Аудит. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бух. обліку, достовірності і повноти фін звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. Аудиторська служба перевіряє також обґрунтованість складеного під-вом планом, без якого діяльність здійснюватись не може. Перевіряє також первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли в плані під-ва, балансі під-ва, в звіті про фін результати та інші звітності внутр. характеру.
Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Складання науково обґрунтованих планів чи розроблення прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, а й в організації їх виконання.
В удосконаленні планування роль економічного аналізу є двоякою. По-перше, лише за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється прогноз. По-друге, за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік.
На стадії виконання плану економічний аналіз забезпечує виявлення рівня цього виконання в кожний конкретний момент, виявлення недоліків і причин їх виникнення. Особливо важливо з’ясувати причини, що гальмують досягнення передбачених показників. Для остаточного формування плану доцільно проаналізувати різні його варіанти і вибрати найвдаліший.
Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування, регулювання та управління. Планові показники — це критерії оцінки роботи підприємства.
Вільна ринкова економіка, її організація та управління нею неможливі без використання маркетингових принципів, таких як:
виробництво продукції відповідно до потреб покупців з урахуванням ринкової ситуації;
задоволення потреб і запитів замовників;
реалізація продукції та послуг на певних ринках у передбачених обсягах, у встановлені терміни, у конкретний період.
Ці принципи покладаються в основу маркетингових програм, розроблення і контролювання яких неможливе без проведення економічного аналізу стану ринку, покупців і споживачів, конкурентної ситуації, ринкових цін, кінцевих фінансових результатів.
Зв’язок економічного аналізу та математики визначається тим, що обидві галузі знань вивчають кількісні відносини.
Проте кількісний аналіз є доцільним лише тоді, коли очевидно визначено економічну природу категорії, явища, процесу, адже кількісні характеристики випливають з економічної природи і нею зумовлюються.
Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється насамперед на область змінних величин, пов’язаних між собою функціональною залежністю. Однак зв’язок між економічними явищами й показниками далеко не завжди виражено у функціональній формі. Часто доводиться мати справу з кореляційною залежністю. Кореляційний аналіз, навіть спираючись на солідний математичний апарат, може привести до реальних результатів тільки в тому разі, коли він виходить з правильних теоретичних передумов. Отже, і тут перевага залишається за економічною теорією.