1. Охарактеризуйте торгівлю як форму обміну. Функції торгівлі.

Торгівля – форма економічного зв’язку між виробництвом і споживанням, що здійснюється безпосередньо ринком.

У різних державах, з різним рівнем розвитку суспільних фондів споживання, де продукти праці виробляються як товари, їх рух із сфери виробництва у сферу споживання здійснюється з допомогою товарного обміну. Наявне товарне виробництво і товарно-грошові відносини обумовлюють наявність товарного обігу. Товарний обіг має три форми:

• матеріально-технічне постачання народного господарства;

• закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини;

• торгівля товарами народного споживання;

Торгівля здійснює обіг товарів народного споживання. За своїм матеріальним змістом торгівлясамостійною галуззю народного господарства.   представляє обмін одного виду праці – товарів на інший еквівалентний праці – гроші. В організаційному відношенні торгівля є

Вона є однією з могутніших галузей економіки будь-якої держави як за обсягом діяльності, так і за чисельністю зайнятого в ній персоналу, а підприємства цієї галузі є найбільш масовими.

Торгівля, реалізуючи вироблену продукцію, звільняє виробників від цієї функції (або зводить її до мінімуму) і забезпечує процес просування товару від виробника до споживача.

Торгівля є найважливішою сферою формування і стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі міжгалузевих, регіональних та міжрегіональних зв’язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб.

На сучасному етапі розвитку держави передбачається функціонування торгівлі на основі наступних принципів:

• організаційно-господарська незалежність;

• відкритість (доступність торговельних послуг для всіх категорій споживачів, пріоритетне врахування їх інтересів, запобігання дискримінації покупців);

• цивілізованість (високий рівень торговельного обслуговування);

• самоокупність (повернення суб’єктами господарювання витрат у процесі торговельної діяльності, запобігання банкрутству і фінансової неплатоспроможності підприємств);

• конкурентоспроможність суб’єктів господарювання;

• урегульованість (відповідне реагування торговельної сфери на вплив координуючих і корегуючих зовнішніх факторів через систему правових, науково-технічних, інвестиційних, соціально-політичних та інших механізмів державного регулювання);

• контрольованість – попередження і профілактика порушень та зловживань.

Функції торгівлі

Торгівля як галузь господарської діяльності має розгорнуту мережу оптових і роздрібних підприємств, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію товарної продукції, предметів споживання.Торгівля інформує і впроваджує нові товари, виробництво яких тільки починається. Важливе значення торгівлі в тому, що вона сприяє особистій матеріальній зацікавленості людей у підвищенні продуктивності праці, в збільшенні виробництва, в більш повному задоволені потреб.

Торгівля виконує наступні функції:

1) доведення товарів до споживачів;

2) продовження процесу виробництва у сфері товарного обігу (сортування, комплектування, пакування);

3) зміна форм вартості з товарної на грошову;

4) надання торгових послуг населенню в процесі реалізації товарів.

2. Торговельне підприємство як суб’єкт та об’єкт ринкових відносин.

Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.

Господарська діяльність – діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. 

Торговельне підприємство – первинна, основна ланка сфери торгівлі, її самостійний господарюючий суб’єкт з правом юридичної особи, що створений для закупівлі, реалізації, а також зберігання товарів, надання різного роду супутніх послуг в цілях задоволення потреб ринку та отримання прибутку.

Основні ознаки підприємства:

- організаційна єдність;

- відокремлене майно;

- майнова відповідальність;

- власне ім’я.

З організаційно-економічної точки зору підприємство – це сукупність матеріальних, трудових та фінансових засобів. 

З правової позиції підприємство може мати 2 види самостійності:

1) повна економічна самостійність (самофінансування);

2) оперативно-господарська самостійність (підприємства комунальної власності).

В практиці господарювання кожне торговельне підприємство здійснює наступні види діяльності:

- вивчення ринку товарів;

- інноваційна діяльність (впровадження технічних, організаційних нововведень, освіта працівників);

- торгово-виробнича діяльність (визначення обсягу товарообігу та його структури, збалансування виробничих потужностей з обсягом товарообігу);

- комерційна діяльність (організація закупівлі і збуту товарів);

- післяпродажний сервіс (охоплює встановлення, налагодження технічно-складних товарів і гарантійне обслуговування);

- економічна діяльність (стратегічне і поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення, зовнішньоекономічна і фінансова діяльність);

- соціальна діяльність (забезпечення належних умов праці і соціального клімату).

Функції торговельного підприємства (за Бланком):

1) вибір найбільш ефективної організаційної форми діяльності ТП;

2) управління технологічними процесами;

3) управління процесом обслуговування покупців;

4) управління персоналом;

5) управління товарообігом;

6) управління доходами;

7) управління витратами;

8) управління прибутком;

9) управління активами;

10) управління капіталом;

11) управління інвестиціями;

12) управління господарським ризиком;

13) управління фінансовим станом.

3. Склад ринкової інфраструктури, що обслуговує торговельне підприємство.

Інфраструктура товарних ринків - це сукупність організаційно-економічного, технічного, технологічного і нормативно-правового потенціалу економіки, закладеного у вирішальні можливості окремих галузей і видів діяльності з надання сфері обігу необхідного набору послуг для підвищення результативності товарообмінних операцій.

Основними функціями інфраструктури товарного ринку є:

• сприяння суб’єктам товарного ринку і реалізація їх економічних інтересів;

• організаційне оформлення комерційно-господарських відносин ділових партнерів;

• забезпечення юридичного, фінансового, страхового, контрольного обслуговування;

• вивчення кон’юнктури ринку, товарів, конкурентів, посередників, споживачів;

Торговельні підприємства й організації є об’єктом втілення економічних інтересів суб’єктів товарного ринку. Сучасна система торгівлі визначає попит і пропозицію, ціни на товари та послуги, структурні зміни в сферах виробництва та обігу, принципово нові підходи до встановлення комерційно-господарських зв’язків.

Комерційно-посередницькі організації відіграють активну роль у формуванні та здійсненні руху товару. На товарному ринку комерційно-посередницькі функції виконують такі організації:

• дилерські фірми;

• дистриб’юторські фірми;

• агентські фірми;

• брокерські організації;

• торговельно-промислові палати.

У складі інфраструктури товарного ринку визначилися й активно функціонують наступні організації з надання послуг: прокатні ,лізингові, інжинірингові фірми; консультаційні (консалтингові) фірми.

Інформаційні організації сприяють розвитку товарного ринку, оскільки його суб’єкти в сучасних умовах не можуть успішно конкурувати, якщо не мають у своєму розпорядженні відповідної інформації.

Фінансові організації сприяють функціонуванню товарного ринку, а його суб’єкти мають у своєму розпорядженні відповідні фінансові можливості. До організацій, які займаються фінансовим обслуговуванням товарного ринку, належать:

• банківська система;

• спеціалізовані фінансові установи;

• клірингові установи;

• фондові та валютні біржі;

• страхові організації.

Контролюючі організації сприяють раціональному функціонуванню товарного ринку в усіх його ланках. Виконання функцій з регулювання та контролю товарного ринку покладене на наступні організації:

• митні служби;

• аудиторські фірми;

• казначейство;

• органи податкової адміністрації;

• органи інспекції торгівлі.

Юридичні організації визначають функціонування товарного ринку, а також успішне здійснення комерційно-господарської діяльності його конкретним суб’єктом. Правове забезпечення здійснюють наступні організації:

• юридичні фірми;

• нотаріальні контори;

• адвокатура;

• судова система.

Організації з кадрового забезпечення відіграють значну роль у процесі вироблення і реалізації кадрової політики на товарному ринку.

Підготовкою і реалізацією завдань щодо кадрового забезпечення суб’єктів товарного ринку займається низка організацій:

• служби зайнятості;

• кадрові служби підприємств, організацій;

• учбові заклади з професійного навчання;

• служби з перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Транспортна система є важливою ланкою в процесі формування комерційно-господарських зв’язків на товарному ринку й організації руху товару.

. Транспортна система товарного ринку дозволяє:

1) визначати спеціалізацію транспортних засобів;

2) визначати спеціалізацію, концентрацію та маршрутизацію перевезень вантажів;

3) вирішувати завдання транспортного обслуговування товарного ринку;

4) визначати поточні та перспективні потреби товарного ринку в перевезеннях вантажів і пасажирів, раціонально розподіляти перевезення між окремими видами транспорту;

5) комплексно розвивати всі види транспорту і безперервно їх удосконалювати;

6) визначати й уточнювати сферу найбільш ефективного використання кожного з видів транспорту;

7) розширювати і раціоналізувати перевезення вантажів у змішаному сполученні;

8) раціонально розміщувати окремі види транспорту на території країни, виходячи з потреб внутрішніх і зовнішніх комерційно-господарських зв’язків, що розвиваються.

Перевезення вантажів на товарному ринку здійснюються різними видами транспорту - залізничним, автомобільним, водним, повітряним, трубопровідним.

Система зв’язку сприяє раціоналізації комерційно-господарських зв’язків між суб’єктами товарного ринку, вдосконаленню товарного асортименту, формуванню потрібних обсягів товарної маси на ринку, ціноутворенню, рекламній діяльності.

Складське та тарне господарство служить важливою ланкою, що забезпечує рух товару, місце розподілу, сортування, комплектації, зберігання й експедиції товарно-матеріальних цінностей. Складське господарство як елемент інфраструктури товарного ринку включає:

• склади;

• устаткування для розміщення матеріалів і виробів;

• підйомно-транспортні машини та механізми;

• тару.

Паливно-енергетичний комплекс сприяє успішній діяльності всіх суб’єктів товарного ринку. Паливно-енергетичний комплекс виконує подвійну роль: по-перше, він повністю забезпечує роботу всіх елементів інфраструктури товарного ринку, а по-друге, його складові є товаром як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринку. У структуру паливно-енергетичного комплексу входять такі підкомплекси: нафтовий; газовий; вугільний; електроенергетичний.