- •3. Склад ринкової інфраструктури, що обслуговує торговельне підприємство.
- •4. Стратегічні цілі діяльності торговельного підприємства на ринку споживчих товарів.
- •5. Механізм формування стратегії розвитку торговельного підприємства як генеральної програми його діяльності.
- •6. Економічна сутність товарообігу та характеристика його видів.
- •7. Порядок розробки стратегії управління товарообігом торговельного підприємства.
- •8. Методичні підходи до визначення необхідного, можливого, ресурсо-забезпеченого та оптимального обсягу товарообігу
- •9. Сутність товарних запасів та характеристика їх видів.
- •10. Аналіз стану та показників оборотності товарних запасів.
- •11. Склад нормативу товарних запасів та характеристика його елементів.
- •13. Показники стану та ефективності товарного забезпечення торговельного підприємства.
- •14. Порядок розробки стратегії товарного забезпечення торговельного підприємства.
- •15. Характеристика форм і систем оплати праці робітників торгівлі.
- •16. Механізм формування системи додаткового стимулювання праці.
- •17. Особливості та види вартості основних засобів торговельного підприємства.
- •18. Оцінка стану та ефективності використання основних засобів торговельного підприємства.
- •19. Економічна суть поточних витрат торговельного підприємства, їх склад.
- •20. Показники аналізу витрат обігу торговельного підприємства.
- •21. Методика обґрунтування плану (прогнозу) витрат обігу торговельного підприємства
- •22. Економічна суть доходів торговельного підприємства та характеристика їх складу.
- •23. Методика та показники аналізу валового доходу торговельного підприємства.
- •24. Методичні підходи до розробки плану (прогнозу) валового доходу торговельного підприємства.
- •25. Економічна суть прибутку торговельного підприємства, його види та фактори, що впливають на його формування.
- •26. Методика визначення показників рентабельності торговельного підприємства.
- •27. Показника та методика проведення аналізу прибутку торговельного підприємства.
- •28. Методичні підходи до розробки плану (прогнозу) прибутку торговельного підприємства.
15. Характеристика форм і систем оплати праці робітників торгівлі.
Оплата праці працівників - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. В значній мірі вона визначається кількістю і якістю витраченої праці, але на неї впливають і такі ринкові фактори, як попит та пропозиція праці, що склалася конкретна кон'юнктура, територіальні аспекти, законодавчі норми. Заробітна плата є частиною доходу власника торгового підприємства, що витрачається для оплати праці найманого працівника відповідно до умов найму. Організація заробітної плати включає наступні елементи, тарифну систему, форми і системи оплати праці.
Форми і системи оплати праці:
Почасова система оплата праці - заробітна плата працівнику нараховується відповідно з окладом за фактично відпрацьований час. В основі погодинної оплати праці лежить принцип залежності величини заробітної плати від кількості відпрацьованого часу.
Відрядна система оплати праці - являє собою оплату в залежності від обсягу робіт за встановленими розцінками. Відрядна оплата праці залежно від способу обліку виручки та заохочення має такі системи: пряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, комісійну.
Гнучка система оплати праці - заробітна плата ув'язується з кінцевим результатом. Гнучкі системи оплати праці в сучасних умовах тісно пов'язуються з кінцевими результатами діяльності підприємства.
На більшості підприємств основою для нарахування заробітної плати є тарифна система, особливо її такі елементи, як тарифна ставка та тарифні сітки. Тарифна ставка - це розмір оплати праці різних груп і категорій, робітників за одиницю часу. Вихідною є мінімальна тарифна ставка або тарифна ставка першого розряду. Вона визначає рівень оплати найбільш простої праці. Тарифні сітки служать для встановлення співвідношення в оплаті праці залежно від рівня кваліфікації. Це сукупність тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів. Тарифний коефіцієнт дозволяє визначати співвідношення між розмірами тарифних ставок залежно від розряду виконуваної роботи.
Організації преміювання працівників торгівлі. Премія - це доплата стимулюючого або заохочувального характеру до основного заробітку працівника.
Фонд заробітної плати. Всі нараховані підприємством виплати працівникам є його витратами на оплату праці, утворюючи фонд заробітної плати. Фонд заробітної плати складається з трьох розділів: фонд заробітної плати; виплати соціального характеру; витрати, не пов'язані з фонду заробітної плати та виплат соціального характеру.
Фонд заробітної плати включає: Оплати за відпрацьований час; Оплату за невідпрацьований час (відпустку, оплата простоїв не з вини працівників, вихідна допомога і так далі); Виплати на харчування, житло, паливо; Одноразові заохочувальні виплати.
16. Механізм формування системи додаткового стимулювання праці.
У рамках політики доходів і зарплати необхідно створювати умови для стимулювання праці й виключення небажаних явищ дискримінації або зрівнялівки. Наслідком стимулювання трудової активності є шлях до одержання додаткових доходів. Над проблемами пошуку джерел для отримання додаткових доходів працівниками підприємств здавна замислювались державні діячі, вчені та й самі працівники. Всі вони, в концептуальному плані, основну увагу приділяли розгляду засобів та дій, що спонукають людину (працівника) до продуктивної праці. Вітчизняні фахівці основний акцент робили на зовнішньому спонуканні або стимулюванні працівників до праці.
Стимул — спонукання до дії, причиною якої є інтерес як форма реалізації потреб.
Матеріальне стимулювання праці - це засіб забезпечення матеріальних потреб працюючих у залежності від результатів їх колективної та індивідуальної праці через систему законодавчих, нормативних, економічних, соціальних та організаційних чинників і заходів, пов'язаних з виробництвом.
Безперечно, основою матеріального стимулювання працівників підприємств виступає заробітна плата, як винагорода за працю, яку відповідно трудового договору роботодавець виплачує робітникові.
Крім того, матеріальне стимулювання виражається в видах, формах і системах оплати праці.
Системи матеріального стимулювання праці працівників підприємств за їх роллю, призначенням (напрямами стимулювання) можна поділити на декілька груп (Рис 1).
Продовженням економічного заохочення персоналу виступає нематеріальне стимулювання. Основними напрямками нематеріального стимулювання є вдосконалення якості трудового життя та формування й підтримання на задовільному рівні корпоративного духу
Отже, системи стимулювання працівників підприємства спрямована на посилення матеріальної зацікавленості робітників, керівних та інженерно-технічних працівників і службовців у підвищенні ефективності виробництва, зростання обсягу реалізації та поліпшення якості продукції, збільшення прибутку, підвищення продуктивності праці та рентабельності підприємства.