Тема 6: Нематеріальні ресурси.

1. Поняття та види нематеріальних ресурсів.

2. Склад нематеріальних активів.

1.Нематеріальні ресурси – складова частина потенціалу підприємства, яка здатна приносити економічну користь протягом певного періоду. Для них характерні:

1. відсутність матеріально-речових цінностей

2. невизначеність розмірів майбутніх періодів.

Класифікація:

1. об’єкти промислової власності: винаходи, промислові зв’язки, корисні моделі, товарні знаки;

2. об’єкти інтелектуальної власності: програмне забезпечення, банки та база даних;

3. інші нематеріальні ресурси: ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції, імідж та реклама компанії.

2. Нематеріальні активи – дозвіл або право на використання промислової та інтелектуальної власності, а також інші майнові права.

Нематеріальні активи: патент, авторське право, право власності на інші нематеріальні ресурси ( ліцензія, роялті, пашуальні витрати).

Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Роялті – платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення.

Пашуальна виплата – фактична ціна ліцензії, одноразова винагорода за право користування об’єктом ліцензійної угоди.

Ноу-хау – знання чи досвід технічного, організаційного, виробничого і економічного характеру, що можуть бути використані і принести власникові певні переваги. Об’єктами ноу-хау є посібники, порадники тощо, а також незапатентовані винаходи.

Тема 7: Інноваційна діяльність підприємства.

1.Поняття та класифікація інновацій.

2.Науково-технічний прогрес та науково-технічна революція (НТП та НТР).

3.Оцінка ефективності технічних нововведень.

4.Форми організації виробництва.

1.Інноваційні процеси – сукупність безперервно виникаючих у часі та просторі прогресивних якісно нових змін. Результатом інноваційних процесів на підприємстві є: новинки, впровадження у практику нових технологій та обладнання, нових розробок.

Інноваційні процеси базуються на науці та наукових відкриттях, а застосовуються у сфері виробництва.

Джерела інноваційних процесів:

1.досягнення вітчизняних та зарубіжних досліджень;

2.сучасні потреби виробництва та людини.

Види інноваційних процесів:

1.технічні

2.організаційні

3.економічні (прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення)

4.соціально-професійна підготовка кадрів та підвищення кваліфікації працівників

5.юридичні

2.Рівень НТП оцінюється рядом таких показників:

1.фондоозброєність праці

2.технічна озброєність праці

3.коефіцієнт оновлення та коефіцієнт вибуття основних фондів

4.електроозброєність праці

НТП – безперервний процес одержання та нагромадження наукових знань та їх запровадження на виробництві.

НТП розглядають як систему, яка охоплює три стадії (наука, техніка та виробництво)

НТП має дві форми:

1.еволюційна (поступове вдосконалення технічних засобів та технологій)

2.революційна (пов’язана з виникненням нових науково-технічних ідей)

НТР – стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства і їх перехід у якісно новий стан.

Особливості НТР:

1.скорочення проміжку часу від відкриття до застосування у виробництві

2.новий поділ праці

3.інтеграція науки з виробництва

Основними тенденціями розвитку НТП є:

1.комплексна автоматизація виробництва

2.створення та використання нових матеріалів з новими властивостями

3.освоєння принципово нових технологій

4.прискорений розвиток біотехнологій

На сучасних підприємствах розрізняють такі типи виробництва:

1.одиничне характеризується широкою номенклатурою та асортиментом, але має невеликий обсяг виробництва;

2.серійне характеризується вужчою номенклатурою та асортиментом, але значно збільшуються обсяги продукції. В залежності від обсягів виробництва розрізняють дрібносерійне, середньо серійне та великосерійне;

3.масове характеризується обмеженою номенклатурою та асортиментом, але великі обсяги виробництва.

3.Ефективність – це відносний показник, який характеризує результативність будь-яких затрат.

Ефект – результат від будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою.

В залежності від рівня оцінки обсягу врахованого ефекту та затрат розрізняють такі види ефективності:

1.народно-господарська характеризує відношення ефекту до затрат;

2.порівняльна використовується у випадку вибору кращого із можливих варіантів;

3.господарсько-розрахункова оцінює результативність затрат у масштабах галузі або підприємства;

4. абсолютна – відношення ефекту від певного заходу до затрат на виробництво;

5.сумарний економічний ефект розраховується за певний період від реалізації або впровадження НТП.

Р_т – вартісна оцінка результатів від здійснення заходів НТП

В_т – вартісна оцінка витрат на запровадження заходів НТП

З врахуванням фактора часу:

- коефіцієнт приведених витрат

- нормативний коефіцієнт

t – термін впровадження (освоєння) певних заходів

Вартісна оцінка результатів:

- результати від основної діяльності

- результати від супутньої діяльності

Сумарні витрати:

- витрати на виробництво

- витрати на готову продукцію

Приклад. Обчислити народногосподарський ефект від розробки та використання нової технології, якщо вартість проектних робіт становить 84000 грн., які мають бути освоєні протягом 2х років: 64000 першого року, 20000 грн. другого. Вартість обладнання 90000 грн., монтажу 34000 грн. Освоєння нового технологічного процесу дає змогу переробляти щорічно 1000 т сировини і виготовляти 300000 умовних банок продукції по ціні 5,1 грн. за банку, собівартість продукції 2,6 грн. Супутні капіталовкладення 1100 грн. щорічно. Термін експлуатації лінії 5 років.