Тема 14:Якість та конкурентоспроможність продукції.

1. Поняття про якість продукції.

2. Показники якості продукції.

3. Методи визначення рівня якості продукції.

4. Сертифікація та стандартизація продукції.

1.Якість продукції – сукупність властивостей продукту, які зумовлюють ступінь придатності задовольняти потреби споживача.

Рівень якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, оптимального та перспективного рівня якості.

Абсолютний рівень якості знаходять шляхом обчислення вибраних для його виміряння показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.

Відносний рівень – визначають, порівнюючи показники з показниками якості кращих вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

Оптимальний – рівень, за якого величина витрат на виробництво та експлуатацію продукції були б мінімальними.

Перспективний рівень якості враховує нові напрямки та темпи розвитку НТП.

2.Рівень якості продукції визначають за такими показниками:

1.диференційовані – відносяться до конкретного виду продукції (надійність, довговічність);

2.загальні – визначають якість всієї продукції, яка є на підприємстві (частка браку, частка нових виробів, коефіцієнт оновлення асортименту, частка експорту).

3.Для визначення рівня якості продукції застосовуються такі методи:

1.об’єктивний – оцінюють рівень якості за допомогою випробувань, вимірювань та лабораторних досліджень

2.органолептичний – визначають рівень якості за допомогою органів відчуття людини

3.диференційований – даний метод передбачає порівняння одиничних виробів з відповідними показниками еталонів або стандартів

4.комплексний – полягає у визначенні узагальнюючого показника, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від його споживання і витрат на його створення і експлуатацію.

4.Для ефективних шляхів підвищення якості продукції використовують поліпшення,с стандартизація та сертифікація продукції.

Сертифікат – документ, який засвідчує високий рівень якості товарів та відповідність міжнародним стандартам. В Україні розрізняють обов’язкову та добровільну сертифікацію.

В Україні створюється державна система стандартизації та сертифікації. Національним органом, що проводить та координує роботу по забезпеченню її функціонування є Державний комітет України по стандартизації метрології та сертифікації.

Тема 15: Собівартість продукції.

1.Поняття і види собівартості.

2.Показники собівартості продукції.

3.Класифікація витрат.

4.Шляхи зниження собівартості.

1.Собівартість продукції – грошовий вираз вартості всіх затрат на виробництво та реалізацію продукції.

В залежності від часу формування затрати поділяються:

- планова собівартість (передбачається перед початком планового періоду на основі норм витрат на певний вид ресурсів)

- фактична собівартість

- нормативна собівартість

- кошторисна собівартість

В залежності від місця формування затрати поділяються:

- цехова собівартість

- виробнича собівартість (в межах підприємства)

- повна собівартість (виробнича собівартість + поза виробничі витрати)

За тривалістю розрахункового періоду:

• місячна

• квартальна

• річна

2.Показники собівартості:

- витрати на 1 грн. товарної продукції:

- собівартість товарної продукції

- обсяг товарної продукції

• собівартість окремих видів продукції )визначається на основі калькуляції)

• зниження собівартості порівняльної товарної продукції

3.В основі групування витрат, які формують собівартість продукції є такі ознаки:

1.За способом віднесення на продукцію:

- прямі

- непрямі, пов’язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо відноситись на окремий вид продукції (утримання на експлуатацію обладнання, адміністративні)

2.В залежності віл обсягу виготовленої продукції:

- постійні (їх загальна сума не залежить від обсягу виробництва)

- змінні (не залежать від обсягу виготовленої продукції і вони можуть бути постійними)

3.За ступенем економічної однорідності:

- одноелементні – прості (сировина)

- комплексні – різнорідні за своїм складом (цехові, загально цехові витрати)

Основою та основною є класифікація витрат за економічними елементами та калькуляційними статтями.

Елементи затрат є однакові для всіх галузей і на їх основі складаються кошторис витрат на виробництво:

1.матеріальні витрати (комплектуючі, сировина, паливо і т.д.)

2.оплата праці (вся загальна з/п)

3.відрахування на соціальні потреби

4.інші грошові витрати

Важливою є класифікація витрат за статтями калькуляції.

Стаття – затрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробництві. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції, калькуляцію.

Статті калькуляції:

1.сировина і матеріали

2.паливо та електроенергія

3.з/п основних та допоміжних робітників

4.відрахування на соціальні потреби

5.утримання та експлуатація обладнання

6.цехові витрати

Цехова собівартість:

7.загальнозаводські витрати

8.підготовка та освоєння виробництва

9.інші виробничі витрати

Всього 1-9 – виробнича собівартість

10.позавиробничі витрати

Всього 1-10 – повна собівартість

4.Шляхи зниження собівартості:

- зменшення витрат на матеріали та сировину

- зменшення долі продукту в продукції

- підвищення продуктивності праці

- покращення організації виробництва та управління персоналом

Приклад. Скласти кошторис витрат на виробництво і визначити планові затрати на 1 грн. товарної продукції, якщо валова продукція в гуртових цінах складає 9 млн. грн.

Елементи витрат	Сума, тис. грн.
Сировина і матеріали	4000
Допоміжні матеріали	240
Паливо	100
Енергія	60
Заробітна плата	2100
Відрахування на соціальні заходи	700
Амортизація	175
Інші грошові витрати	90
Витрати, що не входять у валову продукцію	50
Зміна залишків незавершеного виробництва (приріст)	100
Позавиробничі витрати	120

Приклад. Скласти калькуляцію. Визначити виробничу та повну собівартість продукції.

Основні матеріали	46,6
Зворотні відходи	1,2
Допоміжні матеріали	8,4
Покупні напівфабрикати	12
Паливо	7
Енергія	6
Основна заробітна плата виробничого робітника	20
Додаткова заробітна плата	6%
Відрахування на соціальне страхування	4%
Відрахування в пенсійний фонд	32%
Відрахування на страхування на випадок безробіття	1,5%
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	16,6%
Загальновиробничі витрати	80%
Загальногосподарські витрати	180%
Позавиробничі витрати	4%