- •1.Предмет та завдання курсу.
- •2. Понятгя "культура". Суть наукового підходу до визначення культури.
- •3.Культурний простір та культурні форми.
- •4.Концепції культури
- •5 Функции культуры
- •6 Типологія культури. Основні підходи.
- •7.Ментальне поле культури. Особливості українського менталітету.
- •Культурні пам'ятки первісного суспільства.
- •10. Особливості духовної культури українського народу та її види.
- •11. Українське мистецтво як форма духовної культури.
- •12. Світ і людина в архаїчній культурі України.
- •13.Культура східних слов'ян, її самобутність.
- •19 Особливості культури Галицько-волинської держави
- •21 Києво-Печерська Лавра - центр писемності та шкільництва.
- •27. Реформаційний рух в Україні. Розвиток української мови та освітньої справи 16-17ст
- •28.Братські школи та їх роль у розвитку культури.
- •29.Києво-Могилянська Академія – загальноукраїнський вищий навчальний заклад.
- •30.Розвиток науки в Україні в XVI - XVII ст.
- •31. Полемічна літератураі її предстаники
- •32. Національно-визвольна війна 1648-1654 р.Р. Та відродження укр. Культури
- •33. Особливості розвитку освіти Лівобережної і Правобережної України у 2 пол. XVII
- •34 . Музичне та образотворче мистецтво у xviі ст.
- •Просвітництво, розвиток суспільнo-політичної і філософської думки в Україні.
- •36 Г.Сковорода- видатний діяч української культури.
- •Діяльність Феофана Прокоповича.
- •Українське борокко
- •Театральне мистецтво
- •Професійне музичне мистецтво в XVIII ст.
- •41.Генеза та періодизація нац..-культурного Відродження вУкраїні в кінці 18 початку 20ст.
- •42. Народницький період націонадьно-культурного Відродження.
- •43. Українське національно-культурне відродження Галичини
- •44 Характерні риси та напрямки української літератури XIX ст.
- •Розвиток театрального мистецтва та драматургії в Україні у XIX ст.
- •46. Музична культура України у XIX ст.
- •47. Основні напрямки в розвитку образотворчого мистецтва в хіх ст.
- •48.Місце т.Г.Шевченка в розвитку української і слов'янської культур.
- •50. Репресивні заходи царського уряду щодо української мови.
- •51 Недільні школи, система середньої і вищої освіти України в хіх ст.
- •52.Розвиток наукових і науково-технічних товариств в Україні в 19 ст.
- •53 Іван Франко і Леся Українка в українській культурі.
- •54.Українська культура на зламі століть- нове національно-культурне відродження (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •55.Революційно-демократичний напрям у літературі та піднесення літературного життя в Україні (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •56.Пошуки нового стилю в архітектурі України (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •57.Розвиток освіти в Україні на початху хх ст.
- •58 М.С.Грушевський - вчений і культуролог.
- •59. Культурний ренесанс в 20-ті роки хх ст.
- •61. Українізація 20-30-х років XX ст., її суть і значення.
- •62.Становлення української радянської літератури.
- •63.Мистецькі об'єднання в Україні в 20-30-х роках.
- •Образотворче мистецтво України у 30-ті роки
- •64. "Розстріляне відродження" в 20-30-х роках в Україні.
- •65. Трагічні наслідки в розвитку української культури в період розвитку культу особи.
- •66. Державність України і розвиток культури на сучасному етапі.
- •71.Сучасні процеси відродження культури України.
- •72. Націонaльна культура та її взаємозв'язки з культурами інших народів.
- •73. Культурні процеси України (50-80-ті роки хх ст.).
- •76.Традиції народу як засіб виховання підростаючого покоління.
- •77.Культурні надбання української діаспори
27. Реформаційний рух в Україні. Розвиток української мови та освітньої справи 16-17ст
Реформація була спрямована однаково проти догм і устрою, як і проти економічного і політичного становища Католицької церкви . На відміну від понаднаціонального характеру Католицької церкви, що вживала у богослужбі латинську мову, діячі Реформації вводили живі мови у церкві, а тим самим і в літературу багатьох народів, зміцнюючи їхню національну свідомість і культурний розвиток. На Україну Реформація проникла спочатку в незначній мірі у 15 ст. з Чехії, через студентів з України. Реформація певною мірою активізувала православну шляхту, міщанство, козацтво й духовенство, для яких загрожена католицьким наступом, особливо після Берестейської унії 1596, «руська» віра набрала ознак національної ідентичності. Чималий відгук Реформація мала у церковно-культурній ділянці. Чеські переклади св. Письма були знані на українських землях у 15 ст., з'явилися перекладені на тогочасну літературну українсько-білоруську мову. Ці переклади вживано не тільки для приватного читання, але й при богослужбах. Одночасно ширилася проповідь живою мовою, а у релігійній полеміці тією ж мовою брали участь не тільки католики й православні, але й протестанти. Таким чином, під впливом Реформації, поряд з традиційною в Україні церковно-слов'янською та з новопоширюваною серед вищих верств польською, почала вживатися книжна українсько-білоруська мова, як мова письменства. У освітній ділянці визначилася низка реформаційних шкіл, що іноді перевищували своїм рівнем католицькі, і в них охоче вчилася українсько-білоруська молодь (напр., соцініянські й аріанські школи на Волині).
28.Братські школи та їх роль у розвитку культури.
Братські школи – це українські національні навчальні заклади в XVI – XVIII ст. Вони почали створюватися у 80 – х роках XVI ст.; їх організовували й утримували церковні братства з метою зміцнення православ’я. Першу братську школу заснувало Успенське братство у Львові (1586). За її зразком створювалися братські школи в різних містах України. В першій половині XVII братські школи засновувалися і в деяких селах. Братські школи були двох типів: елементарного та підвищеного, які докорінно відрізнялися від інших існуючих шкіл, приміром, протестантських, католицьких, православних монастирських та національних: єврейських, вірменських тощо. Предмети у цих школах викладалися рідною мовою, вивчалася антична література, філософія, розвивалися розумові здібності учнів, певною мірою — демократизація. Учнів, як правило, ділили на три групи: одні вчилися розпізнавати літери, інші — читати і. вчити напам'ять певний навчальний матеріал треті — міркувати, пояснювати прочитане. Читати і писали вчилися слов'янською мовою. Учнів навіть знайомили зі слов'янською нумерацією. У школах запроваджувались елементи класно урочної системи навчання, а також різні методи: пояснення, бесіда, самостійна робота, диспут, взаємне навчання. Для закріплення навчального матеріалу широко практикувалось повторення. За порядком у школі, поведінкою учнів і виконанням домашніх завдань стежили виділені на кожний тиждень чергові учні. В школі часто бували батьки учнів, які допомагали вчителям доглядати за поведінкою дітей. Віддаючи дітей до школи, батьки підписували з ректором школи договір, в якому зазначалися обов’язки школи і батьків. У 1592 р. при підтримці гетьмана запорозьких козаків Сагайдачного Львівське братство одержало від короля Сигізмунда III право викладати в школі сім вільних наук (граматику, діалектику, риторику, арифметику, геометрію, астрономію, музику). Львівська братська школа не тільки постачала братським школам навчальні посібники, а й готувала для них учителів. Неабияку роль у розвитку освіти і культури в Україні у першій половині XVII ст. відіграла Київська братська школа підвищеного типу, яка пройшла шлях від школи через колегію до академії.