- •1.Предмет та завдання курсу.
- •2. Понятгя "культура". Суть наукового підходу до визначення культури.
- •3.Культурний простір та культурні форми.
- •4.Концепції культури
- •5 Функции культуры
- •6 Типологія культури. Основні підходи.
- •7.Ментальне поле культури. Особливості українського менталітету.
- •Культурні пам'ятки первісного суспільства.
- •10. Особливості духовної культури українського народу та її види.
- •11. Українське мистецтво як форма духовної культури.
- •12. Світ і людина в архаїчній культурі України.
- •13.Культура східних слов'ян, її самобутність.
- •19 Особливості культури Галицько-волинської держави
- •21 Києво-Печерська Лавра - центр писемності та шкільництва.
- •27. Реформаційний рух в Україні. Розвиток української мови та освітньої справи 16-17ст
- •28.Братські школи та їх роль у розвитку культури.
- •29.Києво-Могилянська Академія – загальноукраїнський вищий навчальний заклад.
- •30.Розвиток науки в Україні в XVI - XVII ст.
- •31. Полемічна літератураі її предстаники
- •32. Національно-визвольна війна 1648-1654 р.Р. Та відродження укр. Культури
- •33. Особливості розвитку освіти Лівобережної і Правобережної України у 2 пол. XVII
- •34 . Музичне та образотворче мистецтво у xviі ст.
- •Просвітництво, розвиток суспільнo-політичної і філософської думки в Україні.
- •36 Г.Сковорода- видатний діяч української культури.
- •Діяльність Феофана Прокоповича.
- •Українське борокко
- •Театральне мистецтво
- •Професійне музичне мистецтво в XVIII ст.
- •41.Генеза та періодизація нац..-культурного Відродження вУкраїні в кінці 18 початку 20ст.
- •42. Народницький період націонадьно-культурного Відродження.
- •43. Українське національно-культурне відродження Галичини
- •44 Характерні риси та напрямки української літератури XIX ст.
- •Розвиток театрального мистецтва та драматургії в Україні у XIX ст.
- •46. Музична культура України у XIX ст.
- •47. Основні напрямки в розвитку образотворчого мистецтва в хіх ст.
- •48.Місце т.Г.Шевченка в розвитку української і слов'янської культур.
- •50. Репресивні заходи царського уряду щодо української мови.
- •51 Недільні школи, система середньої і вищої освіти України в хіх ст.
- •52.Розвиток наукових і науково-технічних товариств в Україні в 19 ст.
- •53 Іван Франко і Леся Українка в українській культурі.
- •54.Українська культура на зламі століть- нове національно-культурне відродження (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •55.Революційно-демократичний напрям у літературі та піднесення літературного життя в Україні (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •56.Пошуки нового стилю в архітектурі України (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •57.Розвиток освіти в Україні на початху хх ст.
- •58 М.С.Грушевський - вчений і культуролог.
- •59. Культурний ренесанс в 20-ті роки хх ст.
- •61. Українізація 20-30-х років XX ст., її суть і значення.
- •62.Становлення української радянської літератури.
- •63.Мистецькі об'єднання в Україні в 20-30-х роках.
- •Образотворче мистецтво України у 30-ті роки
- •64. "Розстріляне відродження" в 20-30-х роках в Україні.
- •65. Трагічні наслідки в розвитку української культури в період розвитку культу особи.
- •66. Державність України і розвиток культури на сучасному етапі.
- •71.Сучасні процеси відродження культури України.
- •72. Націонaльна культура та її взаємозв'язки з культурами інших народів.
- •73. Культурні процеси України (50-80-ті роки хх ст.).
- •76.Традиції народу як засіб виховання підростаючого покоління.
- •77.Культурні надбання української діаспори
31. Полемічна літератураі її предстаники
Під час прийняттярусичамихристиянськоївіри (988 рік) булоп'ятьметрополій: Александрійської, Єрусалимської, Константинопольської, Антиохійської і Римської. Усівонималиавтономію, але залишалисяєдиноюхристиянськоюцерквою з верховенством Римського престолу. Але дуже скоро розбіжності в проведенні служб і трактованииБіблії привели до розколухристиянства на православ'я і католицизм. Не раз і Східна, і Західна церкви висувалиідеї союзу (унії), проте, здолатирозколміж Константинополем і Римом так і не вдалося. Почаласяполеміка «греків з римлянами», яка в Україніособливоїгостротипридбалавсередині XVI століття. Галичские і Волинськіземлізнаходилися у складіПольсько-литовськоїдержави, і православніукраїнцівипробовувалиусілякіутиски, а культурне і духовнежиття, яке булотіснопов'язане з церквою, приходила в занепад.
Письменники-полемістиМелетійСмотрицький у творі «Тренос», Захар Копистенський у «Палінодії», ІванВишенський у «Раді про очищення церкви» виступалипротивтручанняпольського уряду у справиправославноїукраїнської церкви, викривалийогополітику за принципом «чимгірше, тимкраще». Справа в тому, щоправославнісвященики, якіпризначалися сеймом, часто булинедостатньоосвіченими, відрізнялисясумнівнимиморальними і особистіснимиякостями. Один з такихсвящеників, КирилоТерлецький, постав перед судом за вбивство і зґвалтування. Мали місцездирство грошей у парафіян, розпродаж церковного майна і земель.Внаслідокцього, як і за задумувалиті, хто проводив такуполітику, дискредитація і як наслідок, витісненняправославної церкви католицькоюбуло б неминучим.
Полемічналітература стала важливоюідейноюзброєю в боротьбі за соціальне та національневизволенняукраїнського народу та сприялапіднесеннюнаціонально-визвольногоруху.
32. Національно-визвольна війна 1648-1654 р.Р. Та відродження укр. Культури
За своєю суттю це була антифеодальна всенародна визвольна війна,головною рушійною силою якої виступало селянство, а потім силою і лідером – козацтво, яке вело за собою і всі інші стани феодального суспільства України. Ця війна була досить довготривалою, набула великого розмаху і мала рішучій характер. ЇЇ очолював видатний діяч і воєначальник Богдан Хмельницький, син українського дрібного шляхтича, чигиринського сотника. Близький до широких мас козацтва, він розумів її думи і прагнення – і тому він разом з групою запорожців, своїх сподвижників, з`явився на Запоріжжі і почав безпосередню підготовку до повстання. Хмельницький вів його дуже обережно.
Лівобережна Україна сталася на переломі XVIII-XIX ст. колискою українського національного відродження. Спогад колишньої козацької вольниці жив тут не тільки в піснях та легендах, як на Правобережжі. Поміщики були ж тут нащадками колишньої козацької старшини, а серед селянської маси жила чисельна козацька верства вільних селян; козацька старовина збереглася ще в судівництві і в побуті. І саме з тих залишків старої, вільної України, мусила відродитися ідея нової вільної України.
Хоч Українська держава загинула під ударами московського деспотизму, всі її здобутки залишилися в спадщину наступним поколінням. І коли наприкінці XVIII ст. багатьом здавалось, що українське національне життя завмерло назавжди, саме на основі національно-державних традицій попередніх часів почалося нове відродження національної самосвідомості українського народу.