19 Особливості культури Галицько-волинської держави

Галицько-Волинський літопис.ЖиттяГалицько-Волинськихмешканців в деякій мірі знайшло своє відображення в давньоруських літописах.Найцікавішим в цьому плані є драматичне оповідання про осліплення теребовлянського князя Василя Ростиславича братами Святополком і Давидом. Це оповідання можна вважати одним з перших художніх творів, що виник в ХІ столітті на території Галичини.Значного поширення набула грамота, про що свідчать написи ХІІ - ХІІІ століть на стінах храмів в Галичі і Рогатині, на побутових предметах. Розвивалась шкільна освіта. Серед місцевих князів багато уваги приділяли розвитку освіти князі Володимирко та Ярослав Осмомисл. Ще в період правління князя Володимирка в Галичі, ймовірно, буловідкрито й бібліотеку. Адже при Ярославі Осмоммислі ця бібліотека була однією з найкращих на Русі. Про значне поширення писемності серед населення краю свідчать і археологічні знахідки. Оригінальною високохудожньою писемною пам’яткою ХІІІ століття є Галицько-Волинський літопис. Архітектура і містобудування. У зв’язку з розвитком торгівлі з Заходом починається в ХІІІ ст. в Галичині й на Волині ріст міст. У рукописнихзгадках того часу яскраво змальовано, як були збудовані у той час і пишно прикрашені холмські церкви. Можна бачити в ньому впливи візантійського, романського й готичного стилів в архітектурі й орнаментиці. З розширенням міст будувалися міські укріплення, різні цивільні і культові споруди: князівські і боярськіпалаци, церкви тощо. Лише в Галичі археологи виявилизалишкиблизько 30 кам’яних переважно культовихбудівелькінця ХІІ-ХІІІ століть.НаберезіДністра (зараз с.Шевченкове) до нашого часу збереглася церква Пантелеймона (близько 1200 р.) Найбільшим храмом стародавнього Галича бувзгаданийУспенський собор, виявлений українським археологом Я. Пастернаком в 1936 – 1938р. Живопис, художні ремесла високого рівня досягли ковальська справа, деревообробне і костерізне ремесла, ткацтво і лимарство. Певного поширення набуло гончарське ремесло. Згодом в зявляються перші рукописні книги, призначені для церковного богослужіння, житія святих.В ІХ-ХІV століттях на території Галицької землі високого розвитку досягли ковальська, ювелірна і гончарна галузі ремесла. 20 Культурні реалії часів польсько-литовського панування

Спочатку литовські, а потім і польські впливи на культуру України вже доволі вивченні. Протягом століть ми з ними були сусідами, ворогами, друзями та просто людьми, що в буремний час вибудовували спільно та окремо свої державні «будинки».З ХIV століття Україна опинилася під щільним тиском литовських загарбників. Проте литовська експансія мала не виключно руйнівний характер – литовці були більш відсталими та почасти перейняли культуру українців. Наприклад, вони перейняли старослов’янську мову.Пізніше в Україні відбулася значна польська експансія, що характеризувалася вже доволі агресивним характером. Зокрема, поляки нав’язували українцям католицьку віру та власну мову, значно економічно закабалили український народ. Найбільш яскраво протидія української та польської культури демонструється на прикладі боротьби православ’я та католицизму. А пізніше – боротьбі за "чистоту віри" післяБрестськоїунії (1596). Саме утворення греко-католицької церкви становило собою суперечливе явище – намагання вижити за складних історико-політичних умов. Проте багато хто розцінив подібний акт як зраду. Протидія уніатству знайшла відображення в полемічній літературі. Найбільш яскравим представником цієї літератури був Іван Вишенський. Більшу частину свого життя він присвятив служінню Богу в якості відлюдника на горі Афон (Греція). Найбільш відомими його творами є «Послання єпископам — відступникам відправослав'я» та «Короткослів на відповідь Пйотру Скарзі».