8. Культурні пам'ятки первісного суспільства.

Важливими джерелами для вивчення культури первісного суспільства є археологічні, етнографічні й антропологічні матеріали, а також фольклорні пам'ятки, здобутки лінгвістики, геології. Саме на їх основі розроблено періодизацію первісного суспільства, його культури. Найусталенішим поглядом вважається такий, згідно з яким археологічна періодизація узгоджується із загальноісторичною, тобто кам'яний вік відповідає первісному ладові, бронзовий -виникненню найдавніших держав, ранній залізний - державам вторинного типу. Безумовно, кожний період у розвитку людської культури має притаманні йому властивості. Для першого періоду первісно­общинного ладу, який умовно називають дикунством, характерні поступова еволюція людини, привласнення готових продуктів природи, створення найпростіших знарядь праці, добування вог­ню та виникнення виробничих відносин. Походження культури безпосередньо пов'язане з походженням людства. Протягом тисячоліть відбувався вкрай повільний, але надзвичайно важливий для подальшої культурної еволюції процес обмеження біологічних інстинктів первісної людини, що був пов'язаний із формуванням норм поведінки, обов'язкових для кожного члена первісного стада. Поєднання матеріального й духовного факторів у житті первісного суспільства й стало початком зародження культури, як синкретичного явища, що невід'ємно пов'язує людські почуття, волю, інтелект з оточуючим природним середовищем. Поступово матеріальна культура первісного суспільства розвивалася й вдосконалювалася ( знаряддя праці: різці, голки, сокира, лук, стріли ), але найбільшого успіху людство досягло у сфері облаштування соціальних відносин, насамперед, приборканні тваринного начала в первісному стаді в цілому і в кожному з його членів зокрема.

10. Особливості духовної культури українського народу та її види.

Духо́вна культу́ра — складова культури, що охоплює мистецтво та філософію.Елементами духовної культури є: звичаї, норми, цінності, знання, інформація, значенняПоняття духовної культури пов'язано з поняттям патріотизму. Кожен народ, покликаний до того, щоб прийняти свою природну й історичну даність і духовно проробити її в національно-творчому акті. Якщо народ не прийме цей природний обов'язок, то, духовно розклавшись, загине й історично зійде з землі. Натхнення себе і природи в кожного народу відбувається індивідуально і має свої неповторні особливості. Ці особливості є відмінними властивостями духовної культури кожного народу й уможливлюють існування таких понять, як патріотизм і національна культура.Духовна культура українців склалася під впливом двох головних чинників: основних занять населення (передусім землеробства) і релігійних вірувань. Більшість українців були православними християнами. На побутовому рівні релігія народних мас являла собою поєднання християнських ідей з язичницькими віруваннями й уявленнями.Красива й щедра душа українського народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях.

11. Українське мистецтво як форма духовної культури.

Мистецтво є «органом», компонентом культури. Будь-який художній твір цілісно усвідомлюється у контексті всієї культури. Тому важливим є факт його вплетіння в систему культурного функціонування. З цим процесом пов’язано відокремлення поняття «художня культура». Найбільш повне визначення художньої культури втілено у розумінні її як сукупності створених певним суспільством художніх цінностей, а також самого процесу їх створення, поділу та сприйняття, освоєння суспільством та кожною окремою людиною. Художня культура охоплює як процес художньої діяльності суспільства, так і його результати, а також суспільну комунікацію, різноманітні людські відносини, що пов’язані із художньою діяльністю суспільства. Зміст художньої культури складають різноманітні елементи, які структурують її в систему як соціальний організм. Вони умовно можуть бути розподілені на субстанціональні та функціональні. Субстанціональні елементи художньої культури являють собою її основу. До них належать цінності, норми та установи.Цінностями художньої культури, у першу чергу, є самі творіння мистецтва. Норми художньої культури поділяються на загальні закони видів мистецтва, які регулюють процес художньої творчості; естетичні принципи та норми, що формуються певним художнім методом; естетичні норми та принципи.Система установ забезпечує, по-перше, виробництво цінностей художньої культури, по-друге, їх збереження та розповсюдження, по-третє, споживання художньої культури та організацію масової художньої пропаганди, художньої освіти та художнього виховання. Процес розвою українського мистецтва починається десь у глибині віків. Починати його стежити треба десь, може, в добі мальованої кераміки неоліту, а може, ще в давніших періодах кам’яної доби. Можливо, навіть безпосередньо від тих часів, як льодовики з української території відсовувалися на північ і терен української землі ступнево залюднювався. Від тих найдавніших часів доби мамонта та печерного ведмедя знаходяться на Україні — в Києві, на Чернігівщині та по інших місцях — сліди людини_й_її_тогочасного_мистецтва.