- •1.Предмет та завдання курсу.
- •2. Понятгя "культура". Суть наукового підходу до визначення культури.
- •3.Культурний простір та культурні форми.
- •4.Концепції культури
- •5 Функции культуры
- •6 Типологія культури. Основні підходи.
- •7.Ментальне поле культури. Особливості українського менталітету.
- •Культурні пам'ятки первісного суспільства.
- •10. Особливості духовної культури українського народу та її види.
- •11. Українське мистецтво як форма духовної культури.
- •12. Світ і людина в архаїчній культурі України.
- •13.Культура східних слов'ян, її самобутність.
- •19 Особливості культури Галицько-волинської держави
- •21 Києво-Печерська Лавра - центр писемності та шкільництва.
- •27. Реформаційний рух в Україні. Розвиток української мови та освітньої справи 16-17ст
- •28.Братські школи та їх роль у розвитку культури.
- •29.Києво-Могилянська Академія – загальноукраїнський вищий навчальний заклад.
- •30.Розвиток науки в Україні в XVI - XVII ст.
- •31. Полемічна літератураі її предстаники
- •32. Національно-визвольна війна 1648-1654 р.Р. Та відродження укр. Культури
- •33. Особливості розвитку освіти Лівобережної і Правобережної України у 2 пол. XVII
- •34 . Музичне та образотворче мистецтво у xviі ст.
- •Просвітництво, розвиток суспільнo-політичної і філософської думки в Україні.
- •36 Г.Сковорода- видатний діяч української культури.
- •Діяльність Феофана Прокоповича.
- •Українське борокко
- •Театральне мистецтво
- •Професійне музичне мистецтво в XVIII ст.
- •41.Генеза та періодизація нац..-культурного Відродження вУкраїні в кінці 18 початку 20ст.
- •42. Народницький період націонадьно-культурного Відродження.
- •43. Українське національно-культурне відродження Галичини
- •44 Характерні риси та напрямки української літератури XIX ст.
- •Розвиток театрального мистецтва та драматургії в Україні у XIX ст.
- •46. Музична культура України у XIX ст.
- •47. Основні напрямки в розвитку образотворчого мистецтва в хіх ст.
- •48.Місце т.Г.Шевченка в розвитку української і слов'янської культур.
- •50. Репресивні заходи царського уряду щодо української мови.
- •51 Недільні школи, система середньої і вищої освіти України в хіх ст.
- •52.Розвиток наукових і науково-технічних товариств в Україні в 19 ст.
- •53 Іван Франко і Леся Українка в українській культурі.
- •54.Українська культура на зламі століть- нове національно-культурне відродження (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •55.Революційно-демократичний напрям у літературі та піднесення літературного життя в Україні (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •56.Пошуки нового стилю в архітектурі України (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •57.Розвиток освіти в Україні на початху хх ст.
- •58 М.С.Грушевський - вчений і культуролог.
- •59. Культурний ренесанс в 20-ті роки хх ст.
- •61. Українізація 20-30-х років XX ст., її суть і значення.
- •62.Становлення української радянської літератури.
- •63.Мистецькі об'єднання в Україні в 20-30-х роках.
- •Образотворче мистецтво України у 30-ті роки
- •64. "Розстріляне відродження" в 20-30-х роках в Україні.
- •65. Трагічні наслідки в розвитку української культури в період розвитку культу особи.
- •66. Державність України і розвиток культури на сучасному етапі.
- •71.Сучасні процеси відродження культури України.
- •72. Націонaльна культура та її взаємозв'язки з культурами інших народів.
- •73. Культурні процеси України (50-80-ті роки хх ст.).
- •76.Традиції народу як засіб виховання підростаючого покоління.
- •77.Культурні надбання української діаспори
50. Репресивні заходи царського уряду щодо української мови.
Репресив. заходи царск. уряду щодо укр. мови. Багата українська культура з другої половини XVIII ст. почала виявляти ознаки занепаду. Царський уряд, ліквідувавши політичну автономію України, поставив собі на меті повністю нівелювати й український народ, влити його у великоросійську націю. Розвиток культури в Україні надзвичайно ускладнювався мовною політикою, яку здійснювали уряди Польщі та Росії. Якщо у XVIII ст. російський уряд забороняє книгодрукування українською мовою, то в XIX ст. заборони стосуються освіти. Особливо негативне ставлення до української мови визначає Валуєвський циркуляр, який у 1876 р. був підтверджений і доповнений пунктами Емського акта. Емським актом у Росії вводилася жорстка цензура на українські книжки, що ввозилися з-за кордону; заборонялося вживання української мови на сцені, при нотописанні.Мовна політика в Галичині і Буковині з часу, коли вони опинилися під Австрією, також не сприяла вільному розвитку української мови. Так, якщо в 1787р. при Львівському університеті було відкрито Руський інститут, де на двох факультетах (філософському і богословському) окремі предмети викладались українською мовою, то вже в 1808 р. інститут було закрито під тиском польських шовіністичних кіл. Національно-культурному розвитку перешкоджали австро-польські реакційні сили. Намагання цісарського уряду латинізувати український алфавіт викликало так звану азбучну війну, проти цього виступив М. Шашкевич.
51 Недільні школи, система середньої і вищої освіти України в хіх ст.
Неділ. школи, сист. середн. і вищ. освіти Укр. в ХІХ ст. (1864) Була створена система початкових шкіл усіх форм власності (грамотність, 4 арифметичні дії, географія, малювання, закон Божий). Платні і безкоштовні.• Середня освіта: класичні (гуманітарні науки) та реальні (природничі науки) гімназії. Термін навчання – 7 років. Приймали усіх бажаючих, але плата за навчання була високою. Окремо чоловічі і жіночі гімназії• Після класичної гімназії можна вступити в університет, а після реальної – до вищої технічної школи.• Право вступати у вищі навчальні заклади мали лише хлопці. Навчання – рос. мовою. При Харківському університеті 1816—1819 рр. виходив друком масовий журнал «Український вісник», що містив у собі й україномовні матеріали. Реформи 60-х pp. дали змогу здобувати освіту навіть найнижчим верствам населення в навчальних закладах усіх рівнів. 14липня 1864 р., запроваджувалася єдина система початкової освіти. Створювати початкові школи дозволялося як державним і громадським установам і відомства, так і приватним особам, але керівництво навчальним процесом покладалося на повітові і губернські шкільні ради, які складалися з царських чиновників, представників земств і духовенства.Середня освіта здобувалася в класичних і реальних чоловічих і жіночих гімназіях, навчання в яких було платним. Право вступу до університетів мали лише ті особи, які закінчували класичні гімназії (в цих закладах переважно вивчали мови та гуманітарні предмети). Випускники реальної гімназії чи реального училища (в цих закладах переважно вивчали природничо-матиматичні предмети) мали право вступу до вищої технічної школи.Освітня реформа вдосконалювала прожрами навчання. її наслідком стало надання більшої автономії університетам. Під час реформування системи освіти було зроблено акцент на поширення писемності серед народних мас. Для цього створювалася популярна література, видавалися підручники, організовувалися недільні школи для дорослого населення.