- •6) Внутрішня побудова культури (універсалії, патерни, базисні одиниці культури ).
- •8. Субкультура та контркультура: співвідношення понять.
- •9.Молодіжні субкультури в Україні. Образ молодої людини.
- •12. Поліфункціональність культури. Значення культурних норм в житті суспільства.
- •16. Концепція “вісьового часу” Карла Ясперса:
- •21. Архетипи української культури.
- •23 Питання : Трипільська культура
- •27. Запровадження християнства на Русі, гуманізація моральної свідомості.
- •30) Історичні умови розвитку української культури XIV - XVI cт.
- •32. Архітектурні пам’ятки Київської Русі.
- •33. Сакральне мистецтво: мозаїка, фреска, іконопис.
- •15. Сутність універсалістської (лінійної) концепції історико-культурного процесу
- •39. Розкол в релігійно-культурному житті україни XVI ст. Полемічна література
- •35. Галицько-Волинське князівство: історико- культурний аспект.
- •36.Монголо-татарська навала та її наслідки для давньоруської культури.
- •44.Особливості розвитку культури
- •45.Освіта і книговидання. Києво-могилянська академія
- •48. Одне з провідних місць у цій царині музичної творчості належить Григорію Сково¬роді(1722-1794) - видатному україн¬ському філософу-просвітителю, поето¬ві, митцеві, педагогові
- •49. (Козацьке Бароко)
- •22. Періодизація первісної культури на території України.
- •51. Процес становлення національної свідомості. Етапи національно культурного відродження в Україні.
- •54) Формування класичної української літератури та живопису .
- •56. Культурні та політичні здобутки Галичини у 19 ст.
- •57. І. Франко та національно-культурне духовне відродження українського народу.
- •58. Основні етапи розвитку української культури XX ст.
- •59. Формування національної гідності української людини в період національно-культурного піднесення 20-х років хх ст, та їх особливості
- •60.Український мистецький авангард хХст. (школа м.Бойчука, творчість о.Архипенка)
- •63. Українська державність як передумова піднесення української національної культури
- •11. Український фольклор: головні ознаки, теми, система жанрів та відомі пам’ятки.
- •2. Еволюція поняття культура та форми її самоусвідомлення через світоглядні системи. Буденне та теоретичне уявлення про культуру.
- •5. Деякі вчені в структуру культури включають субстанціональні і
- •53. Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство (товариство: Кирило-Мефодіївське братство) — українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.
- •26. Соціально-економічні та історичні умови формування к-ри Київської Русі.
- •18.Культурно-історичні епохи
- •42. Львівська братська школа
- •1597 Р.) закликав братство заснувати школу вищого типу, оскільки сам він
- •50. Соціально-політичні ти історичні обставини розвитку укр. К-ри 19 ст.
- •61. Українська культура другої половини XX століття
- •13. Кожна нація , кожен народ , навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.
32. Архітектурні пам’ятки Київської Русі.
З глибини віків від своїх предків, стародавніх русичів, успадкували українські майстри чудове мистецтво дерев'яних споруд, різьблення по каменю, мурування цегли. архітектурі, а в мурованій вони змінюються відповідно до розвитку світової архітектури. Архітектори того часу, спираючись на національні традиції, зводили неповторні будови,
Блискучими сторінками світової архітектури стали творчі здобутки архітекторів Київської Русі: Десятинна церква та Софійський собор у Києві, Спаський собор та П'ятницька церква в Чернігові, Успенський собор та церква Пантелеймона в Галичі, церкви в Путивлі, Новгород-Сіверському, Білгороді та багато ін.
Першим християнським кам'яним храмом в Київській Русі була Десятинна церква, споруджена у 989—996 рр. Характер її мурування та пропорції плану, безперечно, підтверджують участь візантійських майстрів, про що свідчить літопис 4. Десятинну церкву добудовано в XI ст., за часів Ярослава Мудрого, а зруйновано татарами у 1240 р. До наших днів споруда не дійшла. Софія Київська у 1037 р
До нашого часу Софійський собор дійшов з численними відбудовами та переробками (XVII, XVIII і XIX ст.). Однак, незважаючи на це, добре збереглися давні форми собору, що дало можливість дослідникам повністю визначити його первісний вигляд. У його архітектурі запрограмована ідея новаторства, як то було за Юстиніана при будівництві Софійського собору в Константинополі.
Михайлівський собор Бидубицького монастиря закладено в 1070 р. Всеволодом Ярославичем в мальовничій місцевості на південній околиці Києва — Видубичах, де сходилися важливі дороги на південь та південний схід. Поруч був заміський князівський "Красний двір" — резиденція князів династії Мономаховичів. Княжий, придворний, характер монастиря наклав певний відбиток на архітектуру собору.
Заснований у 1051 р. Печерський монастир у Києві на подарованій князем Святославом землі біля княжого села Берестове розпочинає капітальне будівництво спорудженням у 1073 р. Успенського собору. За свідченням Печерського патерика, для будівництва запрошено майстрів з Візантії. До 1075 р. складено підмурки, а у 1078 р. закінчено будівельні роботи. Будівництво тривало п'ять років, внутрішні розписи виконано трохи пізніше. У 1089 р. Успенський собор освячено. В розписах собору брав участь Алімпій, видатний художник Київської Русі. У наступні століття собор неодноразово відновлювався та перебудовувався, поки він у XVIII ст. не набув особливої форми українського бароко. У 1941 р. собор зруйновано.
Єдиною спорудою стародавнього Галича, що збереглася до наших днів, є церква Пантелеймона в селі Шевченкове під Галичем, де містився позаміський монастир. Побудову церкви відносять до 1200 р. на підставі графіті того часу на стіні. Проте немає сумніву, що її збудовано раніше, можливо, за часів Ярослава Осмомисла. Першою спорудою нового стильового напряму в Київській землі і, як можна гадати, однією з перших на Русі була церква Василя в Овручі, збудована близько 1190 р. князем Рюриком Ростиславичем. Церкву кілька разів руйнували і відбудовували. Востаннє її реставровано в первісному вигляді у 1907—1910 рр. за проектом О. В. Щусєва..