Тема 3. Економічні умови розвитку апк План лекції

1. Загальна характеристика економічних факторів розвитку АПК.

2. Рівень економічного розвитку і науково-технічний прогрес. Вплив на розвиток АПК.

3. Народногосподарські потреби в продукції АПК, як фактор впливу на його розвиток.

4. Особливості урбанізації і формування систем розселення. Вплив на АПК.

5. Забезпеченість трудовими ресурсами.

6. Вплив транспортних умов на розвиток АПК.

1. Загальна характеристика економічних факторів розвитку апк.

Економічні умови розвитку АПК Деякі з приведених на схемі факторів впливають на формування АПК всіх типів (напр., рівень економічного розвитку, забезпеченість трудовими ресурсами), інші ж – тільки на формування певного їх типу (напр., великі системи розселення зумовлюють специфіку приміських АПК). 2. Рівень економічного розвитку і науково-технічний прогрес. Вплив на розвиток АПК. Промисловість постачає сільському господарству засоби виробництва і водночас є споживачем його продукції. Відповідно до розміщення промисловості формуються і центри попиту на продукцію сільського господарства (для харчування, або для переробки).

Для розвитку АПК особливе значення мають сільськогосподарське машинобудування, тракторобудування, виробництво устаткування для харчової та деяких видів легкої промисловості.

Рівень економічного розвитку

НТП

Забезпеченість трудовими ресурсами

Народногосподарські потреби

АПК

Особливості урбанізації і формування систем розселення

Транспортні умови

Від рівня розвитку науки і техніки, впровадження їхніх досягнень у виробництво залежить рівень економічного розвитку регіонів і країни в цілому. З розвитком НТП створюються нові виробництва і цілі галузі, з’являються нові засоби виробництва і предмети праці.

Комплексоутворюючий вплив НТП позначається у всіх трьох сферах АПК, зокрема на створенні засобів виробництва для сільського господарства, на способах ведення сільського господарства, транспортуванні продукції, зберіганні і переробці сільськогосподарської продукції. Особливо це позначається на формуванні і розвитку спеціалізованих АПК.

На сьогодні, завдяки НТП в господарствах виробництво майже повністю механізовано: (оранка – 100%; вирощування зернових, збирання зерна – 100%; сінокосіння – 94%; стогування сіна – 65%; збирання цукрових буряків 84%; збирання картоплі – 92%; навантаження буряків – 90%; картоплі – 67%).

Значні кроки НТП у рослинництві (сорти соняшнику з високим вмістом жирів; сорти пшениці, що не полягають, з високим вмістом клейковини; сорти гороху, що не осипаються, трансгенні рослини), тваринництві (племінна справа), технологіях вирощування сільськогосподарських культур.

3. Народногосподарські потреби в продукції АПК. Це один з найважливіших факторів, від якого залежить структура АПК країни і спеціалізація його регіональних комплексів.

Потреби можна розділити на дві групи:

а) загальнодержавні;

б) регіональні (які в свою чергу складаються з місцевих).

Місцеві потреби в продукції АПК найбільші в районах великих систем розселення, де структура і спеціалізація АПК підпорядковується потребам населення великих міст і промислових районів.

Особливо великий вплив на формування АПК мають загальнодержавні потреби. В територіальній структурі державного АПК здебільшого це проявляється у формуванні спеціалізованих районів загальнодержавного значення.

4. Особливості урбанізації і формування систем розселення. Вплив на АПК. Від величини міста залежить формування приміського АПК. Найбільші міста є одним з найважливіших факторів формування приміських АПК. Навколо середніх міст створюються спеціалізовані підприємства приміського типу, або формуються невеликі територіальні АПК. Для малих міст досить мати елементарні АПК різної спеціалізації (напр., овочеві чи молочно-м’ясного напрямку), переробні підприємства яких розміщені в цих містах і їх продукція споживається на місці.

Як правило, приміські АПК є функціональною ланкою народногосподарського комплексу цих міст і не беруть участі у загально-державному територіальному поділі праці.

5. Забезпеченість трудовими ресурсами. Трудові ресурси відігравали і відіграють важливу роль у розвитку і спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Так, вони сприяли поширенню в Україні таких трудомістких культур, як цукрові буряки, льон. В густозаселеній лісостеповій частині країни сформувалась найбільша в світі зона цукробурякового виробництва.

Отже, ступінь забезпеченості трудовими ресурсами впливає на структуру АПК. У районах, краще забезпечених трудовими ресурсами, розвиваються спеціалізовані АПК, що грунтуються на виробництві трудомісткої продукції.

6. Транспортні умови є важливим фактором формування АПК і при цьому його частиною (!).

Транспорт є зв’язуючою ланкою між основними складовими АПК.

У деяких спеціалізованих АПК транспорт повинен діяти особливо чітко, оскільки розрив у часі між заготівлею сировини та її промисловою переробкою має бути мінімальним. Це стосується, наприклад ефіроолійного, молочнопромислового та плодоовочепромислового підкомплексів.

В цілому Україна має досить густу мережу доріг з твердим покриттям та залізниць.

Крім доріг слід сказати про автотранспорт, оскільки успішне перевезення вантажів залежить від наявності спеціалізованих транспортних засобів (рефрижираторів, автоцистерн, автопоїздів для перевезення худоби, спецмашин для овочів, хліба тощо).