15.Перетворення грошей у капітал.Загальна формула капіталу і її протиріччя.

Порівняємо 2 формули: 1)Т – Г – Т – формула простого товарного обігу. 2) Г – Т – ГI – всезагальна формула капіталу.В обох формулах відображені акти купівлі-продажу, однакові речові елементи: товар і гроші. Але різна послідовність актів купівлі і продажу як наслідок різної мети руху. Мета руху першої форули: власний товар виробник продає заради купівлі чужого товару, за допомогою якого він задовольняє свою потребу.Мета руху другої формули: отримання більшої вартості, ніж авансована вартість, тобто отримання додаткової вартості.Маркс виявив протиріччя всезагальної формули капіталу: 1протиріччя – формула суперечить закону вартості, згідно якого товари обмінюються еквівалентно як рівні кількості втіленного в них абстрактного суспільно необхідного труда, що створює їх вартість. 2протиріччя – капітал не може виникнути з обігу і також не може виникнути поза обігом, тобто він повинен виникнути в обігу і в той час не в обігу.

Розв’язання суперечностей: повинен відбутися обмін еквівалентів – товари апіталіст повинен купити по вартості, продати вироблені товари по вартості, та все ж отримати більшу вартість, ніж авансував. Причому це повинно відбуватися у сфері обігу і в той же час не в сфері обігу.Здобути вартість із споживання товару власнику грошей вдасться лише у тому випадку, якщо на ринку він знайде специфічний товар, що має оригінальну властивість – бути джерелом вартості. Таким товаром є здатність до праці або робоча сила.

16.Робоча сила як товар. Вартість і споживна вартість товару робоча сила.

Робоча сила або здатність до труда - це сукупність фізичних і духовних здібностей людини, акі використовують для створення споживних вартостей.Робоча сила існувала у будь-якому суспільстві, але товаром вона була не завжди.Робоча сила стає товаром при наявності таких умов: 1)власник робочої сили – особисто, юридично вільна людина, вільно розпоряджається своєю роьочою силою. 2)власник робочої сили повинен бути вільним від засобів виробництва і життєвих засобів. 3) повинен бути клас, що володіє засобами виробництва, грошима і прагне збагачення.

Робоча сила має 2 властивості: вартість і споживна вартість.Вартість робочої сили визначається вартістю життєвих засобів, що необхідні для утримання, відтворення робітника та його родини. Споживна вартість товару робрча сила полягає в її здатності в процесі її споживання створювати нову вартість, бульшу ніж її власна вартість, тобто в здібності створювати додаткову вартість для капіталіста.Робочою силою володіє лише людина у фізично нормальному стані. Для цього необхідні відповідні їжа, одежа, житло. Окрім того, робітнику треба задовольнити свої культурні потреби, навчатися, утримувати родину.

17.Процес праці та процес створення і зростання вартості.

Процес праці має при капіталізмі свої особливості: 1) робітник працює під контролем капіталіста; 2) продукт труда належить не робітнику , а капіталісту. Капіталістичний процес виробництва представляє собою єдність процесу труда і процесу збільшення вартості, тобто він має двоїстий характер. Труд найманого робітника має двоїстий характер: він одночасно конкретний і абстрактний. Завдяки конкретному труду створюється споживна вартість товару і зберігається, переноситься на готовий товар вартість споживних засобів виробництва.Мова йде саме про збереження вартості. Своїм абстрактним трудом, витрачаючи робочу силу в фізіологічному сенсі, робітник створив нову вартість. Зцієї суми капіталісту будуть повернені витрати на купівлю робочої сили.Вартість робочої сили не переноситься, а заново створюється еквівалент вартості робочої сили. Отже двоїстий характер труда найманого робітника проявляється в тому, що конкретний труд одночасно створює споживну вартість і зберігає вартість споживних засобів виробництва, а абстрактний труд створює нову вартість, в тому числі, додаткову вартість, звідси двоїстий характер капіталістичного виробництва – це одночасно процес труда і процес збільшення вартості. Додаткова вартість – це вартість, що створена понад еквівалента вартості робочої сили.Таким чином – всі умови перетворення грошей в капітал вконанні – закони товарного обміну виконані. Це відбулось при посередництві сфери обігу, де була куплена робоча сила, і в той же час не в сфері обігу, тому що ця сфера лише підготовлює процес збільшення вартості, який відбувається в сфері виробництва.